Главная  - Прочие дисциплины  - Книги  - Розміщення продуктивних сил і регіоналістика - Стеченко Д.М.
Розміщення продуктивних сил і регіоналістика - Стеченко Д.М.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

4.5. Принципи системно-діагностичного аналізу регіонального розвитку

Сучасні процеси в Україні об'єктивно свідчать про необхідність початку нового етапу — творчої економічної політики в суспільному розвитку, її здійснення неможливе без виваженої стратегії дій і без високої професійної підготовки. Центр ваги реформ переміщується в регіони, де суперечності поточних перетворень набувають конкретного і часом унікального практичного впровадження.

Для вирішення досить складних управлінських завдань, які належить вирішувати в ситуаціях високого ступеня невизначеності, потрібні спеціальні наукові розробки. Однією з них є програма комплексного дослідження регіонів і розробка оптимальних управлінських стратегій на середньострокову перспективу. Базові ідеї програми, що реалізуються в сукупності й за допомогою спеціальних організаційних принципів, здатні в досить короткий термін вирішити проблеми інформаційного дефіциту та підвищити якість управлінського дефіциту. Ці ідеї можна згрупувати так:

будь-яке якісне рішення в сфері державного управління регіональним розвитком потребує врахування значного обсягу інформації, оскільки економічні, соціальні, політичні, духовні, екологічні та інші процеси на практиці тісно взаємозв'язані. Через це часткові рішення зумовлюють нові проблеми;

ефективний підхід до вирішення управлінських завдань неможливий без осмислення комплексної аналітичної інформації та прогнозування розвитку ситуації під дією конкретних чинників. Експертні оцінки стану вузлових проблем мають включати виявлення чинників і тенденцій розвитку;

ситуаційно-чинниковий і системно-діагностичний аналіз розвитку регіону дає можливість обгрунтувати оптимальну стратегію управлінської діяльності та вирішити часткові завдання кумулятивного ефекту (нагромадження або руйнування можливостей досягнення головних завдань). Аналіз розвитку регіону має бути орієнтований на виявлення «точок зростання» та ієрархію проблем, які визначають баланс цілей і можливостей у прийнятті управлінських рішень.

Стратегія керованого розвитку будується з урахуванням результатів багатоаспектного аналізу стану регіону і його основних підсистем. На першому, аналітичному етапі дослідження виявляють головні характеристики об'єкта, чинники впливу і взаємодії в розвитку конкретних процесів. Після цього досліджують тенденції розвитку і визначають умови, за яких воно буде оптимальним.

Центральна ідея програми полягає в тому, що ефективне управління ґрунтується не на розпорядженні «ресурсами», а на вмілому керівництві людьми, інтереси та активність яких забезпечують економічне зростання, політичну стабільність і соціальний добробут. У зв'язку з цим у програмі велику увагу належить приділяти основним параметрам якості життя населення, внаслідок зміни яких можна створити більш сприятливий соціальний клімат і реалізувати потенційні можливості регіону.

Органи державного управління передусім слід забезпечити інформацією про комплексну і всебічну оцінку стану конкретного регіону. Потрібна точна економічна і соціальна діагностика, щоб не порушити наявний баланс стабільності й підтримати нові продуктивні починання. Важливо ґрунтовно вивчити не тільки сильні сторони економіки і соціальної структури, а й якомога краще дослідити проблеми.

Дослідницька робота з оцінювання соціально-економічного розвитку регіону найчастіше ведеться за п'ятьма основними напрямами:

морфологічний аналіз регіону: географічне положення, економічне і виробниче районування, поселенська й економіко-інфраструктурна карта регіону;

аналіз ресурсного потенціалу регіону: природні ресурси, трудові ресурси, господарський потенціал, розвиток промисловості й АПК, транспорту, зв'язку, торгівлі та обслуговування, фінансової системи, державної, обласної та муніципальної власності, зовнішньоекономічних зв'язків;

розробка комп'ютерної макромоделі економіки регіону: систематизація даних економічного моніторингу, створення систем балансових рівнянь на основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для регіону, що дає змогу постійно доповнювати оперативну базу даних і удосконалювати розвиток господарського комплексу регіону;

комплексний аналіз населення: соціально-демографічні характеристики, зайнятість, міжетнічні відносини, політична структура, рівень життя, якість розвитку соціальної сфери, стан громадської думки (установки, оцінки, цінності та сподівання населення);

аналіз інформаційних процесів: характер зв'язків державних структур управління і населення регіону, якість інформування населення про Діяльність регіональних і місцевих адміністрацій, способи й ефективність поширення інформації в структурах самої адміністрації, роль преси у формуванні громадської думки і забезпечення взаємодії громадян та виконавчої влади. Це дає змогу отримати системну картину стану і тенденцій розвитку регіону, а також виявити основні (проблемні) лінії зв'язку між розвитком різноманітних процесів.

Відповідно до загальних цілей та завдань дослідження на першому етапі слід отримати інформацію, що має високу управлінську цінність. На основі цієї інформації розробляють оптимальну стратегію діяльності Регіональної адміністрації. До її розробки залучають експертів-аналітиків, здатних системно і глибоко вивчити інформацію про розвиток тих чи інших конкретних процесів. Конкретні завдання за кожним напрямом аналізу можна сформулювати так:

оцінювання фактичних відомостей та основних проаналізованих показників;

визначення чинників, що впливають на стан економіки;

виявлення тенденцій розвитку на базі виділення домінуючих чинників;

дослідження зв'язку між явищами, що вивчаються, та іншими соціальними й економічними процесами;

формулювання висновків щодо можливостей і механізмів управлінського регулювання.

Такий системний підхід до збору та опрацювання інформації дає можливість подати її в тематичному і логічному зіставному вигляді. На практиці всі основні блоки дослідження здійснюються паралельно, але в логіці викладу для практичних цілей управління подаються послідовно. Вони містять результати аналізу стану господарського комплексу регіону, якості природного середовища; ресурсного потенціалу території, а також головні характеристики населення, побудови політичної системи; формування громадської думки.

Комплексний системно-діагностичний аналіз є фундаментом будь-якого регіонального дослідження. Головний акцент в аналітичній роботі робиться, з одного боку, на вивченні населення і соціальних процесів, а з іншого — на серйозному дослідженні економіки, її провідних галузей. При цьому можна використати два підходи:

виявлення суперечностей, «вузьких місць», потенційно проблемних чинників;

визначення переваг, джерел стабільності, позитивних починань, напрямів і джерел зростання ефективності.

Найголовніший об'єкт управлінської дії — це люди з їхніми особистими інтересами та потребами. У зв'язку з цим визначення чинників соціальної поведінки здійснюється дуже ретельно. Вивчається демографічна ситуація, етнополітичний баланс, міграція, масова свідомість. Досліджуються характеристики рівня життя, стану ринку праці, аналізується розвиток системи соціального сервісу: торгівлі та обслуговування, охорони здоров'я, освіти і культурно-освітньої системи, оцінюються тенденції розвитку кримінальної ситуації та виявляються зв'язки між цими процесами.

Отже, поряд з економічним потенціалом аналізується потенціал соціальної активності та позиції різних груп населення. Це дає змогу з'ясувати ставлення впливових соціальних груп до політики, що провадиться, і досить точно спрогнозувати їхню реакцію у разі зміни адміністративної стратегії.

Стратегія діяльності адміністрації розробляється в результаті встановлення пріоритетних цілей. Оскільки ринкове середовище значно обмежує пряме господарське втручання у справи економіки, за результатами аналізу розробляють непрямі регулюючі моделі управлінської дії.

Запитання і завдання

1 Охарактеризуйте основні підходи у дослідженні продуктивних сил

та регіонального розвитку.

2. Які групи показників використовують для аналізу і обґрунтування

розміщення продуктивних сил?

3. Що таке виробничо-збутове зонування і як його використовують у процесі обґрунтування розміщення продуктивних сил?

4. У чому полягають відмінності типології та класифікації?

5. Як розраховують індекс рівня комплексності?

6 Що таке індекс рівня районної спеціалізації? Яка методика його обчислення?

7. У чому сутність ефективності районної спеціалізації та як розраховується її індекс?

8. Для яких потреб провадиться діагностика регіонального розвитку?

9. Розкрийте принципи системно-діагностичного аналізу регіонального розвитку.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС