Главная  - Менеджмент  - Книги  - Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.
Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.
<< Содержание < Предыдущая

Модель Умберто Еко

Відомий італійський романіст і семіотик У. Еко [17; 70; 87] більшою мірою, ніж Ю. Лотман, оцінював роль візуальної комунікації і значно меншою — роль лінгвістики в семіотичному аналізі.

Іконічний (візуальний) знак, який схожий на зображення предмета, на думку У. Еко, передає не всі його характеристики.

Візуальному знаку мають бути властиві такі типи характеристик:

• оптичні (видимі);

• онтологічні (уявні);

• умовні.

Тож, аналізуючи картину середньовіччя, треба розуміти, що художник того часу малював людину або тварину, спираючись на іконографічні коди свого часу, а не на те, що бачив.

Розглядав У. Еко і особливості архітектурної комунікації, де архітектурні знаки мають функціональне значення. Скажімо, двері, які ми бачимо, символізують нам можливість увійти до будинку, а електрокавоварка — потенційну можливість зробити собі кави.

Проте, на нашу думку, не варто забувати, що люди з інших часів чи цивілізацій навряд чи ототожнювали б можливість приготування кави з допомогою електрокавоварки. Уявіть себе Конфуцієм чи Александром Македонським (тільки серйозно, без божевілля!), і ви зрозумієте, що цей варіант архітектурної комунікації не спрацював би.

Отже, і тут ми можемо говорити, що онтологічні (уявні) та умовні характеристики візуальних та архітектурних знаків мають залежність від іконографічних кодів свого часу.

Звідси й особливості моделі комунікації У. Еко [70, с. 211] (рис. 10).

Ця модель відрізняється від стандартної наявністю лексико-дів (вторинних кодів), які несуть додаткове інформаційне навантаження.

Модель комунікацій У.Еко

У. Еко, аналізуючи раннє християнство, підкреслював, що для повноти впливу на свідомість ідеологам цієї релігії довилося винаходити притчі і символи. Ісус, скажімо, символізувався за допомогою зображення риби.

Від себе додамо, що раціонально сприймати світ можуть далеко не всі. На це здатна лише обмежена група людей, що здебільшого належить до еліти суспільства. Решті потрібні спрощені моделі і міфи, які надають готові рецепти сприйняття, а відтак і поведінки.

І тут ми виходимо на тему комунікації в рамках масової культури, якій наш італієць присвятив окремі наукові праці.

На думку У. Еко, і реклама, і пропаганда, і паблік рилейшнз діють в рамках патерналістської педагогіки. Остання не передбачає активності суб'єкта, нав'язуючи йому готові проекти, які відповідають його бажанням.

У цьому випадку ми маємо справу з надміру насиченими повідомленнями, які багаторазово транслюються через ЗМК.

Тобто йдеться про те, що основним принципом масової комунікації і масової культури є продукування в термінах фіксованих кодів повідомлень від еліти (владної, культурної, економічної тощо), які сприймаються різними групами споживачів шляхом дешифрації повідомлень на основі інших кодів.

Семіотичні моделі реклами

Французький семіотик Ролан Барт одним з перших почав аналізувати рекламні плакати. Він небезпідставно вважав, що спочатку ми читаємо зображення, а потім вже текст, який уточнює візуальну інформацію вербальним шляхом. Особливе значення тут має асоціація з певним символом. Наприклад, сигарети "Мальборо" асоціюються з ковбоєм.

А Росія — за версією тамтешнього гурту "Любе" — "баня, водка, лосось и гармонь" та ін.

Англійці Джон Фіске і Джон Хартлі започаткували новий підхід до семіотичного аналізу візуальних знаків на прикладі телебачення [91].

Аналізуючи телевізійні новини про армію, автори виокремили три основних значення:

1. Показ "наших хлопців", від яких тікають нападники (показ зсередини).

2. Висока організованість (для цього показують бойові порядки).

3. Висока технологічність (у відеоряду — гелікоптери, ракети тощо).

Джудіт Уїльямсон [124] і Дж. Бігнел [79], досліджуючи проблеми реклами, дійшли висновку, що реклама виконує в суспільстві ті самі функції, що й мистецтво і релігія.

Техніка реклами полягає у створенні кореляції між почуттями, відчуттями і матеріальними об'єктами. І спрямована вона не на пряму купівлю товару чи послуги.

Почуття впевненості, наприклад, асоціюють з прокладками, щастя — з парфумами, мужності — з сигаретами, комфортності — з кавою тощо.

Отже, світ бажань і є світ реклами. Для того щоб це дійсно так і було, потрібні міфи і символи.

Споживач не має можливості (та й необхідних знань) порівняти хімічний склад та якісні властивості пральних порошків, пива, джинсів тощо, зате охоче купує символи, які йому подобаються. Саме тому рекламісти так наполегливо шукають символи і продукують міфи, що відповідають бажанням великих соціальних груп.

Ти вболіваєш за московський "Спартак"? — шоколадний батончик "Снікерс", ось що тобі треба. Твій кумир київське "Динамо"? — пиво "Славутич тільки для справжніх "фанів"!

Ідучи до певного магазину і вибираючи певний товар, ви орієнтуєтесь на певну соціальну групу, яка визнає певний міф або символ.

У цьому і полягає дивне поєднання примітивізму і чарівної магії реклами, на яку ми, здавалося б, "невмотивовано купуємось" щодня.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС