Главная  - Менеджмент  - Книги  - Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.
Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

З.З.Психологічні і психотерапевтичні моделі комунікації

Психологічна модель комунікації Зігмунда Фрейда

Модель комунікації Зігмунда Фрейда ґрунтується на дослідженні безсвідомого, яке важко регулюється на основі раціонального впливу.

Ця проблематика є дуже корисною для нас. Причина? Техніка психоаналізу дозволяє вийти на розуміння процесів витіснення неприємних, суперечливих загальновизнаним нормам, нереалізованих бажань і думок.

Психоаналіз дає змогу побудувати психологічну модель сучасного суспільства, з якої вибудовується і модель комунікації.

На думку Карен Хорні, "ступінь усвідомлення почуття абсолютно нічого не говорить ні про його силу, ні про його значення" [67, с. 36].

Знання тривог, очікувань, бажань та інших почуттів, вимірювання рейтингів дозволяють доволі ефективно планувати і реалізовувати політичні (зокрема виборчі) кампанії в рамках паблік рилейшнз.

Вам потрібні приклади? Найяскравішими у цьому плані є президентські перегони в Росії 1997 р.

За президентський пост змагалося два основних політичних лідери: Борис Єльцин, який домагався переобрання, і Геннадій Зюганов, лідер російських комуністів.

Останній побудував свою виборчу кампанію на ностальгічних мотивах — мовляв, раніше, коли комуністи були при владі, і пенсії платили вчасно, і крали менше, і жили краще...

А команда Б. Єльцина побудувала свою РR-кампанію на контрастах, експлуатуючи таке сильне почуття, як страх.

Тільки-но Г. Зюганов виступить і розкаже "по ящику" про хороше життя при "розвиненому соціалізмі", як відразу починають демонстрацію будь-якого жахливого фільму про ленінсько-сталінські концтабори, черги за хлібом та масові вбивства інакомислячих.

Спробуйте порівняти, яке почуття є сильнішим: страх за життя чи ностальгія? І ви достеменно спрогнозуєте, хто переміг у тій виборчій кампанії.

Основним постулатом комунікативної моделі З. Фрейда є те, що наша поведінка не завжди спирається на свідому мотивацію наших вчинків.

Попри те, що сексуальні мотиви в його теорії є дещо перебільшеними, сама суть психоаналізу — пошук прихованих мотивів, які приходять з безсвідомого у свідомість, є дуже корисною в наших дослідженнях проблем комунікації.

Безсвідоме, на думку З. Фрейда, намагається обійти "цензуру" свідомості і прорватися в підсвідоме чи свідоме. Звідси й інтерес психоаналітика до помилок, обмовок, сновидінь, гумору — "в кожному жарті є доля жарту".

Зрозуміло, що ця модель насамперед придатна для аналізу відносин на зразок "індивід — індивід" (лікар — пацієнт). Не дарма ж З. Фрейда вважають одним із засновників політичної психології, оскільки він свого часу разом з У. Буллітом провів психологічне дослідження особистості президента США Т. Вільсона [64]. У подальшому цей метод отримав назву психобіографічного.

Але З. Фрейд проводив дослідження і масовидних психологічних феноменів. Зокрема, він проаналізував масову психологію церкви й армії, віднайшовши кілька спільних рис:

• наявність зовнішнього спонукання, аби уникнути розпаду організації;

• культивація обманної уяви (ілюзії,) що є верховний владика (в церкві — Христос, а в армії — полководець), який любить кожного окремого члена маси рівною любов'ю [35].

А наведена далі цитата класика психоаналізу дозволяє зробити висновки щодо розвитку психології взагалі й особливо в контексті комунікативної моделі З. Фрейда: "Ми маємо зробити висновок, що психологія маси є найдавнішою психологією людства, все, що ми, зневажаючи всіма залишками маси, ізолювали як психологію індивідуальності, виділилося лише пізніше, поступово і, так би мовити, все ще тільки частково з давньої масової психології" [65, с. 304-305]. І це пише видатний дослідник індивідуальності...

Від себе додамо, що 3. Фрейд цілком слушно зробив наголос на певних перекосах у розвитку західної психології (особливо політичної) в плані надмірного перебільшення ролі особистості в розвитку історичного процесу.

Наразі українська психологічна школа (як і вся радянська) зневажала особистісними аспектами цієї проблеми, оперуючи інтегральними поняттями "маси — стани — вожді".

Досвід показує, що істина — завжди посередині. Шукав її і Карл Юнг — ще один видатний представник психоаналітичної школи.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС