Главная  - Менеджмент  - Книги  - Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.
Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.
<< Содержание < Предыдущая

Додаток 5.2.4 Політика і ми

ПОЛІТИКА І МИ

Громадська думка

Як ви пам'ятаєте, 12.11.91 року "Вечірній Київ" і Центр політичної психології та комунікації Київської спілки викладачів вищої школи й учених опублікували анкету, присвячену майбутньому українському референдумові та виборам Президента України. У відповідь редакція одержала більш як 5 тисяч листів, з результатами опрацювання яких ми й знайомимо наших читачів.

Що не кажіть, а трирічний досвід співробітництва з "Вечіркою" дався взнаки. Нам удалося відпрацювати унікальну в своєму роді методику адаптації пресового респондентського масиву до реальної громадської думки киян. Докладніше із специфікою нашої соціологічної "кухні" можна буде ознайомитися в одному з номерів журналу "Філософська і соціологічна думка" наступного року, а зараз наведемо соціально-демографічні дані опитуваних.

Серед них ЗА СТАТТЮ: чоловіків — 51,14 відсотка, жінок — 48,86 (зауважимо, що в житті, навпаки, жінок серед виборців дещо більше).

ЗА ВІКОМ: до 19 років — 4,97 відсотка, від 20 до 29 років — 11,8, від 30 до 39 років — 20,08, від 40 до 49 — 19,46, від 50 до 59 — 20,91, від 60 і старші — 22,36 (при 0,41 відсотка таких, що не зазначили свій вік).

ЗА НАЦІОНАЛЬНІСТЮ: українців — 73,5 відсотка, росіян — 19,88, поляків — 0,41, євреїв — 3,31, представників інших національностей — 1,66 (не відповіли — 1,24).

ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ: мають вищу і незакінчену вищу — 62,94 відсотка (у житті, звичайно, їх менше), середню спеціальну — 20,91, середню —11,59, неповну середню освіту — 2,9 (1,66 відсотка не відповіли на це питання).

ЗА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИМ СТАТУСОМ: робітників — 16,98 відсотка, службовців без спеціальної освіти — 3,31, ІТП — 26,92, представників гуманітарної інтелігенції — 14,08, студентів та учнів — 5,38, військовослужбовців — 3,73, бізнесменів — 1,04, пенсіонерів і домогосподарок — 16,77, викладачів вищої школи і науковців — 8,28, інших — 2,9 (не відповіли 0,62 відсотка опитаних).

Деяких, мабуть, зацікавить ідеологічна і політична спрямованість опитаних читачів. Поспішаємо задовольнити цілком законний інтерес. Як відомо, 17 березня 1991 року, відповідаючи на запитання референдуму СРСР чи бути Союзові, кияни проголосували так: "так" — 44,6 відсотка, "ні" — 52,9 відсотка, визнано недійсними — 2,5 відсотка бюлетенів.

А тепер порівняйте, як тоді проголосували наші респонденти: "так" — 41,75 відсотка, "ні" — 50,31. Відчуваєте, у чому тут річ? Правильно. Це дає нам право стверджувати, що результати цього опитування можуть вважатися цілком репрезентативними.

кияни — за незалежність!

Отже, якби Всеукраїнський референдум проводився 12 листопада 1991 року, кияни сказали б "так" незалежній Україні в 83,02 процента випадків, (проти — 14,49, ще не вирішили на цей момент — 2,48).

Показово, що розбіжностей у поглядах чоловіків і жінок практично не виявлено.

Аналізуючи вік тих, хто сказав би "так", зазначимо, що найменший відсоток — серед тих, кому більше 60 років, 76,85. Решта, як кажуть, з ряду майже не випадає.

Серед українців висловилися за незалежність 84,51 відсотка, серед росіян — 78,13. А найбільшими "самостійниками" виявилися кияни єврейської національності — 93,75 відсотка!

Дуже показово, що кількість прихильників незалежної України зростає із зниженням рівня освіти: від 80,26 відсотка респондентів з вузівськими дипломами до 92,86 тих, хто має середню і неповну середню освіту.

Серед тих, хто висловився на підтримку Акта проголошення незалежності України, 95,12 відсотка робітників, 81,25 — службовців без спеціальної освіти, 84,62 — ІТП, 72,06 — гуманітаріїв. 88,46 — студентів та учнів, 83,33 — військовослужбовців, 80,25 — пенсіонерів і домогосподарок, 75 — вузівських викладачів і науковців, 80 — представників ділових кіл.

Серед тих, хто виступає проти незалежності, найбільше викладачів вищої школи і науковців — 25 відсотків (від загальної кількості цієї категорії респондентів), гуманітаріїв — 23,53, військовослужбовців — 16,67, пенсіонерів і домогосподарок — 16,5.

Цікаво, що серед тих, хто не визначився із своєю позицією, найбільше службовців без спеціальної освіти — 12,5 відсотка. У решти категорій цифри "танцюють" навколо контрольних показників за вибіркою.

дружба, але без центру...

Всупереч провокаційним висловлюванням деяких політичних діячів колишнього СРСР, які віджили своє і стверджують, що, мовляв, народові України "нав'язують ізоляціоністські ідеї", за повний розрив із суб'єктами колишнього Радянського Союзу висловилися лише 1,86 відсотка респондентів (1,21 — чоловіки і 2,54 — жінки).

Прибічників політичного союзу, який, по суті означав би реанімацію старих тоталітарних структур, виявилося 10,97 відсотка (переважно це люди після сорока років і особливо — понад 60 — 18,52 відсотка). Вдвічі більше респондентів — 22,77 відсотка — є прихильниками підписання документа про економічний союз (здебільшого, це люди від 40 років і старші).

А більшість опитаних — 60,66 відсотка — висловилися на підтримку політики встановлення двосторонніх і багатосторонніх договорів між республіками.

Прибічниками двосторонніх угод є 79,17 відсотка респондентів до 19

років, 43,86 — 20—29 років, 46,39 — 30—39 років, 29,79 — 40—49 років, 30,69 — 50—59 років і 29,63 — понад 60 років. В цілому за політику двосторонніх зв'язків висловилися 37,68 відсотка від загальної кількості тих, хто взяв участь в опитуванні.
Багатосторонні угоди підтримують 22,98 відсотка респондентів, менше за всіх — особи старші 60-ти — 15,74 відсотка від загальної кількості опитаних цієї категорії виборців.

Що ж до національності киян, то тут окреслилася така картина. Якщо з політичним союзом практично все ясно: він має підтримку лише 10,42 українців і 12,5 відсотка росіян, то з економічним союзом набагато складніше. За таку форму зв'язків висловилися 19,15 відсотка українців і 34,38 відсотка росіян (при 22,77 відсотка середніх). Зовсім протилежна картина спостерігається серед прихильників укладення двосторонніх угод (41,13 відсотка українців і 27,08 відсотка росіян при 37,68 відсотка середньостатистичних). По багатосторонніх угодах розбіжностей майже немає.

Поміж прихильниками політичного союзу колишніх республік СРСР найбільше представників ІТП (24,53 відсотка), гуманітарної інтелігенції (22,64), пенсіонерів і домогосподарок (18,87), викладачів вищої школи та науковців (13,21). Цілком зрозуміло, що саме ці категорії респондентів і голосуватимуть переважно проти незалежності України.

україна і росія після розлучення (спроба прогнозу)

Судячи з даних нашого (і не тільки нашого) опитування, з результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня все ясно — поїзд незалежності вже не зупинити.

Водночас дедалі більшої актуальності набувають питання взаємин з республіками колишнього Союзу і насамперед із Росією. Про те, що думають з цього приводу наші виборці, можна дізнатися з таблиці.

Що тут можна сказати? Насамперед те, що погляди росіян і українців все ж таки істотно розрізняються.

Прогноз

У тому числі

Разом

укр.

рос.

Розвиватимуться цивілізовані відносини

 

 

 

між дружніми суверенними державами

35,82

31,55

50,00

Росія вживатиме економічні санкції,

 

 

 

розігруватиме "кримську"

 

 

 

та інші карти з метою тиску на Україну

43,89

49,58

23,96

Спірні територіальні питання призведуть

 

 

 

до військового конфлікту

4,35

3,66

8,33

Важко сказати

13,66

13,52

14,58

Інше

1,66

0,85

3,13

Не відповіли

0,62

0,85

Українці після відомих заяв великодержавних російських націонал-демократів про кордони і можливий обмін ядерними ударами значно менше вірять в альтруїзм нових охоронців імперії з Білого дому. Росіяни-українці, мабуть, більшою мірою живуть бажаними уявленнями про східнослов'янську солідарність. Наші росіяни, звичайно ж, позбавлені великодержавних, шовіністичних нахилів. Вони живуть тут сотні років, як і інші нації і народності. Це наша спільна земля, земля України, і ділити тут нема чого.

Валерій БЕБИК, кандидат психологічних наук, консультант Київоблради

Олександр КИРИЧУК, професор КДУ, доктор педагогічних наук

Микола КОРНЄВ, доцент КДУ, кандидат філософських наук



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС