Главная  - Финансы  - Книги  - Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування - Покропивний С. Ф.,
Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування - Покропивний С. Ф.,
<< Содержание < Предыдущая n

1.3. Формування інформаційного поля бізнес-плану

Процес розробки бізнес-плану розпочинається з формування інформаційного поля, тобто зі збирання інформації щодо майбутнього бізнесу.

Інформаційне поле бізнес-плану — це сукупність докумен­тів чи даних правового, політичного, економічного, комерційно­го, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану.

Яка конкретно інформація необхідна підприємцеві для розробки бізнес-плану?

Підприємницька ідея, втілена в будь-якій продукції, може бу­ти успішною лише тоді, коли ця продукція знайде споживача. За умов ринкової економіки споживачам неможливо продати товар, який вони не хочуть купувати. очевидним є й протилежне — лег­ко продати те, чого люди бажають і що можуть купити. Саме для цього збирають маркетингову інформацію, тобто інформацію про:

  • потенційних споживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;
  • технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;
  • особливості просування даної групи продукції на споживчий ринок, інші відомості, що характеризують ринок майбутнього бізнесу.

Раніше ніж вийти з товаром на ринок, товар необхідно спочатку виготовити. Часто приваблива з маркетингових позицій підприє­мницька ідея наражається на нездоланні перешкоди виробничого характеру, як от: брак необхідної сировини й матеріалів, машин та устаткування, робітників і спеціалістів відповідної кваліфікації тощо. Тому збирання виробничої інформації (технологія виробництва даної продукції, машини й устаткування, сировина й матеріали, спеціальності та кваліфікація робітників, потреба у виробничих площах), встановлення контактів і проведення попередніх перего­ворів з потенційними постачальниками та партнерами по вироб­ничій кооперації є необхідним елементом формування інформа­ційного поля бізнес-плану.

Завдання підприємця полягає не лише в тому, щоб виготовити й довести свій продукт до споживача. Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво та реалізацію продукту та ще й отримати певний прибуток. Інакше підприємницька ідея просто не має права на реалізацію. З цього погляду підприємця інтересує також і фінансова інформація (рівень рентабельності аналогічної продукції, необхідний стартовий капітал, потреби в коротко- та довгострокових кре­дитах, особливості руху готівки, оподаткування, страхування тощо).

З погляду системного підходу будь-який підприємницький проект — це відкрита система, яка може існувати за умови активної взаємодії з навколишнім діловим середовищем. Це означає, що успіх реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того, як вдало він буде пристосований до реальної дійсності. Отже, для опрацювання бізнес-плану необхідна також інформація про загальноекономічні й галузеві фактори, що впливають на процес реалізації підприємницького проекту (загальноекономічна ситуація, соціальні та політичні умови, законодавчі обмеження, сприятливі можливості й загрози, тенденції розвитку галузі).

Таким чином, зусилля підприємця в процесі формування інформаційного поля бізнес-плану мають бути зосереджені в основному на пошуку маркетингової, виробничої, фінансової та загальноекономічної інформації (рис 1.1). При цьому підприємці-початківці, як правило, не мають достатніх коштів для проведення маркетингових, науково-технічних та інших досліджень з метою отримання найоб’єктивнішої первинної інформації. Тому основними джерелами інформації для опрацювання бізнес-плану, як правило, є:

  • власний досвід практичної діяльності;
  • безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;
  • відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;
  • статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);
  • поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;
  • рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;
  • публікації з питань підприємництва тощо.

 

Інформація, необхідна для розробки бізнес-плану

?

 

?

 

?

 

?

 

?

Маркетингова

  • споживачі
  • аналогічні продукти
  • ціни
  • конкуренти
  • особливості просування на ринок

 

Виробнича

  • технологія
  • машини та устаткування
  • сировина та матеріали
  • робоча сила
  • виробничі площі тощо

 

Фінансова

  • рентабельність
  • потреби в кредитах
  • особливості руху готівки, оподаткування, страхування тощо

 

Загальноекономічна й галузева

  • економічна ситуація
  • соціальні та політичні умови
  • законодавство
  • тенденції розвитку галузі тощо

 

Передбачення та припущення щодо

  • обсягів продажу
  • частки ринку
  • можливих цін
  • темпів зростання бізнесу тощо

Y

 

Y

 

Y

 

Y

 

Y

Джерела отримання інформації

 

 

?

Власний досвід практичної діяльності у виробничій сфері

 

 

?

Безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами

 

 

?

Відомості про конкурентів

 

 

?

Статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності)

 

 

?

Поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації

 

 

?

Рекламні матеріали, матеріали виставок, ярмарків, науково-практичних конференцій

 

 

?

Публікації з питань підприємництва

Рис. 1.1. Інформаційне поле бізнес-плану

Корисним є також самостійне опитування потенційних спожи­вачів.

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менедж­менті принципу Джойгоу, не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей («сміття там — сміття тут»). Тому у про­цесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. основними показниками якості інформації вважають:

  • об’єктивність (інтегральний показник, що поєднує оцінки повноти, точності та несуперечливості інформації);
  • актуальність (відповідність конкретним інформаційним пот­ребам);
  • своєчасність (здатність задовольняти інформаційні потреби у прийнятний для використання термін);
  • комунікативність (зрозумілість для відповідного суб’єкта гос­подарювання);
  • наочність (очевидність).

Водночас інформаційне поле бізнес-плану не може складатися тільки з фактичної інформації. Будь-яке передбачення майбутнього, у тому числі й розробка бізнес-плану, завжди характеризується тим чи іншим ступенем невизначеності. Навіть найліпший бізнес-план завжди грунтується на певних припущеннях стосовно можливих об­сягів продажу та їх динаміки, можливих цін на продукцію бізнесу, частки та місткості ринку тощо. Кожне з таких припущень треба стисло, але чітко охарактеризувати в бізнес-плані. Тільки після ре­тельного аналізу таких передбачень і припущень потенційні інвес­тори та кредитори зможуть оцінити ступінь їхньої ймовірності.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС