Главная  - Маркетинг  - Книги  - Маркетингова товарна політика - Кардаш В. Я.
Маркетингова товарна політика - Кардаш В. Я.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

2. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

2.1 МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ З ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Товари та послуги в маркетинговій діяльності

Самостійну працю над темою належить розпочати з визначення змісту курсу «Маркетингова товарна політика» як самостійної дисципліни, а насамперед — з визначення самого поняття маркетингу. У сучасній економічній літературі налічується понад 300 визначень маркетингу. Частину з них офіційно визнано маркетинговими та іншими організаціями, і вони є в ужитку вже кількадесят років. Водночас більшість визначень цього поняття залишилося в історії науки тільки як спроби тих чи тих науковців уточнити це поняття або й зовсім змінити його суть. Відтак сучасне поняття маркетингу як теорії, тобто системи теоретичних, методологічних та практичних знань є плодом спільних зусиль багатьох авторів, що уточнювали та поглиблювали його в межах загальних дисциплін комерційної справи та підприємницької діяльності. У цьому контексті найбільш всеосяжним та повним треба визнати визначення Ф. Котлером маркетингу як «соціального процесу, унаслідок якого окремі індивіди та групи отримують те, чого потребують і чого бажають на засадах створення та обміну одних товарів і вартостей на інші». Такий підхід прилучає маркетинг безпосередньо до сфери розподілу та обміну. Проте всесвітнього визнання набуло інше визначення Ф. Котлера: «Маркетинг — це вид діяльності, спрямованої на задоволення потреб людини шляхом обміну …», хоч відомий американський економіст Т. Левіт і попереджає, що «…маркетинг не слід ототожнювати з продажем товарів. Завдання торгової системи полягає в тім, щоб переконати покупця придбати те, що виготовлено. Завданням маркетингу є поставка на ринок того товару, в якому споживач справді має потребу». (Курсив наш. — В. К.) Цікавою є також характеристика маркетингу професора Гарвардського університету Пітера Друкера: «Маркетинг — це концепція управління, в орбіті якої перебувають покупець, клієнт з його потребами та запитами і фірма, її відділення, філії та дільниці, націлені на більш якісне задоволення цих потреб». Отже, сучасний маркетинг інтегрований у всі ланки управління виробництвом і є, по суті, підприємницькою філософією, яка вважає головною метою фірми всебічне задоволення потреб споживачів. Відтак продаж виробленої підприємством продукції — це не тільки акт її реалізації, а й спосіб вивчення споживачів та спілкування з ними. З позицій маркетингу вся система ділової активності фірми має бути орієнтованою на ринок, передбачати вивчення, аналіз та задоволення потреб покупців. Зрозуміло, що маркетинг є динамічним діловим процесом, а не набором понять і функцій. Маркетингова програма починається із зародження ідеї товару і триває доти, доки потреби споживачів не буде вповні задоволено. Успіх маркетингової діяльності вимірюється максимумом прибутків з продажу товарів протягом тривалого часу. Як цілеспрямована діяльність із ви­вчення, задоволення та впливу на потреби людей маркетинг дає змогу поліпшувати координацію наявних ресурсів, підвищувати інформованість та «перебірливість» споживачів. Завдання й цілі сучасного маркетингу є соціально спрямованими, а тому позитивно впливають на рівень та стиль життя, сприяють їх поліпшенню. Універсальність методологічних положень маркетингу уможливлює широке використання їх для регулювання різних напрямків суспільного розвитку: права, науки, медицини, фінансів тощо. У сучасній економічній науці існують чотири альтернативні концепції, на підставі яких комерційні та некомерційні організації здійснюють маркетингову діяльність. Перша з них має назву концепції товару. Згідно з нею господарське управління підприємством виходить з того, що споживач позитивно ставиться до товару, оскільки продукт доброякісний і продається за помірною ціною. За таких сприятливих чинників потрібні лише незначні маркетингові зусилля для досягнення бажаного обсягу продажу та прибутку. Засадним положенням цієї концепції є припущення, що:

  • фірма концентрує увагу на виробництві товарів високої якості, які реалізуються за конкурентоспроможними цінами;
  • споживач заінтересований у придбанні цих товарів;
  • покупці знають про наявність товарів-аналогів і товарів-замінників;
  • споживачі здійснюють вибір, порівнюючи якість і ціни аналогічних товарів.

Другою за популярністю є концепція збуту, згідно з якою визнається, що споживачі купуватимуть запропоновані товари в достатньому обсязі лише за умов, коли фірма докладатиме достатніх зусиль щодо просування товарів і збільшення їх продажу. Успіх цієї концепції залежить від того, чи здатна фірма розробити ефективні методи продажу та демонстрування своєї продукції, розвіяти сумніви покупців, переконати їх у необхідності робити повторні придбання товару. Тобто необхідно проводити цілеспрямований пошук потенційних покупців, уміти продемонструвати їм приховані корисні властивості товару з допомогою інтенсивної реклами, спрямованої на споживача. Такий підхід визнає безпосередній продаж власної продукції пріоритетнішим за намагання задовольнити потреби споживачів і може призвести до втрати ринку.

У центрі класичної концепції маркетингу перебувають потреби та запити споживачів, а також бажання та готовність фірми їх задовольнити. Ця концепція, на думку Ф. Котлера, базується на визначенні потреб і на реальних оцінках споживачами асортименту та якості продукції, визнає необхідність пристосування виробництва й властивостей товарів до вимог покупців ліпше, ніж це роблять конкуренти. Для цього фірма повинна провести дослід­ження поведінки покупців із метою виявлення їх окремих цільових груп, з’ясувати свої технічні можливості, технологічну гнучкість та організаційну пристосованість для оперативного реагування на зміни стану ринку, бажань та потреб споживачів. Крім цього, маркетингова діяльність підприємства постійно контролюється та аналізується з метою перевірки того, чи відповідають потребам споживачів результати його господарської діяльності, чи забезпечують вони повторну купівлю товарів і чи здобувають позитивну громадську оцінку. Зрозуміло, що концепція маркетингу (як і концепція збуту) мають на меті отримання максимального прибутку від виробничої діяльності. Однак, якщо першого можна досягти внаслідок максимального задоволення потреб визначених споживачів, то другого — лише за рахунок збільшення обсягів продажу (інтенсифікації комерційних зусиль). Детальніше розбіжності між концепціями збуту та маркетингу подано в табл. 1.

Дальшим розвитком класичної концепції маркетингу є її соціально-етична інтерпретація, коли задоволення особистих потреб та бажань покупців супроводжується прагненням зберегти та поліпшити життєвий рівень суспільства. Соціально-етичній концеп­ції маркетингу властиве розуміння того, що з погляду попиту колективні та індивідуальні інтереси не завжди збігаються. Наприклад, бажання виробників максимально задовольнити потреби споживачів безалкогольних напоїв призвело до повсюдного поширення поліетиленових пляшок одноразового використання, які,

Таблиця 1

РІЗНИЦЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗБУТОВОЇ ТА МАРКЕТИНГОВОЇ ОРІЄНТАЦІЇ


Параметри діяльності

Збутова концепція

Маркетингова концепція

Головний об’єкт уваги

Товари

Потреби споживачів

Асортимент продукції

Вузький

Широкий

Виробничий процес

Жорсткий. Визначається об’єктами виробництва.

Максимально гнучкий. Визначається попитом і місткістю ринку

Упаковка товару

Як засіб збереження корис­них властивостей

Засіб формування попиту, частина планування продукту

Виробництво нового товару

Провідна роль конструкторів і технологів

Активна участь маркетологів, економістів, дизайнерів

Цінова політика

Орієнтується на витрати виробництва

Орієнтується на попит і конкурентів

Наукові дослідження

Модернізація продукції, що виробляється

Модифікування продукції, вихід на нові сегменти ринку

Конкурентоспроможність

Визначається цінами продажу

Визначається цінами споживання

Планування господарської діяльності

Переважно на короткі терміни

Переважно на довгострокову перспективу

Мета виробничої діяльності

Продати все, що виготовлено на підприємстві

Виготовляти тільки те, що обов’язково знайде покупця

Кінцева мета

Отримання прибутку за рахунок зменшення собівартості продукції і збіль­шення обсягів продажу

Отримання прибутку внаслідок задоволення потреб споживачів

на жаль, усе частіше стають головним елементом забруднення довкілля. Те саме стосується пральних порошків, які, погано розкладаючись, забруднюють природне водне середовище. Відтак поведінка як виробника, так і споживача не завжди враховує інтереси суспільства. Тому соціально-етична концепція маркетингу передбачає наявність таких обов’язкових елементів:

  • задоволення розумних потреб покупців з урахуванням інтересів суспільства;
  • постійне оновлення асортименту за рахунок нових товарів, які, достатньо задовольняючи попит і потреби споживачів, ліпше відповідають суспільним інтересам;
  • відмова від виготовлення та реалізації товарів, які суперечать інтересам суспільства.

Отж е, концепція соціально-етичного маркетингу відрізняється від класичної тим, що її мета — забезпечення «якості життя» не тільки окремого споживача, а й усього суспільства. З огляду на це маркетингові рішення мають ураховувати чотири чинники: потреби споживача; інтереси споживача; інтереси фірми; інтереси суспільства. Повертаючись до нашого прикладу щодо упаковки безалкогольних напоїв, можна сказати, що метою соціально-етичного маркетингу в цьому разі має бути розробка таких пляшок, які забезпечували б не тільки зручність користування, художньо-естетичну виразність, тривале зберігання продукту, а й мали фізико-хімічні властивості, котрі б не справляли негативного впливу на навколишнє середовище і під час виробництва, і після використання пляшок. Класичний маркетинг задовольнився б дешевизною виготовлення, зручністю транспортування та складування, а також привабливим зовнішнім виглядом упаковки.

Головною особливістю сучасного маркетингу є цільова спрямованість і комплексність, яка здебільшого реалізується за допомогою використання його основних інструментів: продукту, ціни, розподілу, комунікацій («маркетинг-мікс»). Мікс товару має такі складові: якість, асортимент, марка, сервіс. Ціновий мікс складається з таких елементів: ціни, кредити, знижки, сконто. Розподільний мікс — це канали збуту та логістика (транспорт, склади, строки постачання). Комунікаційний мікс за головні складові еле­менти бере рекламу, стимулювання продажу, зв’язок з громадськістю, персональний продаж.

Головним серед усіх складових комплексу маркетингу є товар. Про це свідчить не тільки сутність маркетингу, а й історичний досвід розвитку цієї науки. Так, ще 1903 року в Пенсільванському університеті США викладали дисципліну «Маркетинг товарів», висвітлюючи питання, який товар та якої якості треба постачати для різних цільових груп споживачів.

Вивчаючи тему, студентам варто пригадати загальну схему маркетингової діяльності підприємств ринкової орієнтації. Вона розпочинається з аналізу ринкових можливостей підприємства. Для цього здійснюються маркетингові дослідження ринку, збирається маркетингова інформація, визначається маркетингове середовище, вивчається роздрібний та оптовий ринок. Загальна аналітична інформація є підставою для здійснення наступного етапу діяльності — вибору цільових ринків. Цей напрямок роботи передбачає вивчення попиту, сегментування ринку, відбір цільових сегментів, позиціювання товарів на ринку. Визначення цільового сегменту дає змогу здійснити розробку комплексу маркетингу («маркетинг-мікс»). Маркетингова діяльність передбачає також застосування допоміжних систем маркетингу: маркетингової інформації; маркетингового планування; маркетингового контролю; маркетингової організації.

На підприємствах ринкової орієнтації однією з головних складових маркетингової діяльності є створення товарів з оптимальними для споживачів характеристиками. У зв’язку з цим студентам рекомендується приділити достатню увагу вивченню чинної в системі маркетингу класифікації товарів та послуг. У сфері маркетингу товар розглядають як комплекс відчутних та невідчутних характеристик, спрямованих на задоволення потреб споживачів. На думку відомого американського економіста Ф. Котлера «… Товар — це все, що має задовольнити потребу і пропонується ринку з метою привертання уваги, придбання, використання чи споживання». Як носій функціонально-корисних властивостей, товар може бути розглянутий із загальних, розширених і конкретних позицій.

Послуги також є споживчими цінностями, але вони переважно не набирають матеріалізованої форми. Виробник послуг утримує тісніший контакт зі споживачами, а сама суть послуг має здебільшого індивідуальний характер і майже не допускає відкладеного використання. Залежно від призначення та особливостей використання товари й послуги можна класифікувати за багатьма ознаками. Так, відносно ймовірних покупців товарна класифікація в найзагальнішому вигляді є такою: споживчі товари та послуги; товари та послуги виробничого призначення.

Споживчі товари за ознакою довговічності бувають тривалого і короткочасного користування. Виходячи з поведінки і звичок споживачів, розрізняють товари повсякденного попиту, поперед­нього вибору, особливого попиту, пасивного попиту.

Товари повсякденного попиту, як правило, купують без роздумів, без порівняння з аналогами, здебільшого за звичкою (газети, кава, сигарети). Їх заведено підрозділяти на товари: постійного попиту, що їх купують регулярно; імпульсивної купівлі, котрі купують незаплановано (жувальна гумка, дрібний сувенір); невідкладних потреб, спричинених певною життєвою ситуацією (купівля електрообігрівача за сильних морозів).

Товари попереднього вибору купують, спочатку порівнюючи можливі варіанти за критеріями якості, ціни, дизайну . Розрізняють схожі (холодильники, кавомолки) і несхожі (квартири, меблі, будинки) товари.

Товари особливого попиту мають унікальні ознаки або популярні марки, що роблять їх престижними. За такі товари покупець готовий сплачувати додатково (автомобіль марки «Мерседес», годинник «Роллекс»).

На товари пасивного попиту покупці з різних причин не звертають особливої уваги доти, доки вони не стають необхідними (послуги страхування, ритуальні послуги).

Маркетингову класифікацію товарів широкого вжитку наведено в табл. 2.

Таблиця 2 КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ШИРОКОГО ВЖИТКУ

Маркетингові чинники

Товари повсякденного попиту

Товари попереднього вибору

Товари особливого попиту

Товари пасивного попиту

Поведінка покупців

Часта купівля, без роздумів і з мінімальними зусиллями на порівняння різ­них марок товару

Періодична купівля за значних зусиль на порівняння ціни, якості, дизайну різних марок товару

Купівля планується заздалегідь і ретельно зважується. Ціна має другорядне значення. Спостерігається стійка прихильність до один раз вибраних марок товарів

Низька поінформованість стосовно товару, слабкий інтерес до його якості та ціни

Ціни

Низькі ціни

Середні ціни

Високі ціни

Різні ціни

Місце продажу

Будь-де в зручному для покупця місці

У багатьох, найчастіше спеціалізованих, крамницях

Виключно в одній або кількох фірмових крамницях

Будь-де

Товари і послуги виробничого призначення теж класифікуються за багатьма ознаками. Так, залежно від призначення та особливостей використання вони розподіляються на два класи: товари, що безпосередньо витрачаються в процесі використання, і товари, що втрачають за використання свій ресурс (табл. 3).

Під час використання товарів першого класу відбувається необоротний процес їх переробки. Товари другого класу експлуатуються практично без зміни маси і натуральних складників, але зазнають фізичного та морального старіння (зносу): машини, прилади, технічні системи. Частина з них підлягає ремонту (машини , прилади, меблі) інша — ні (валки, електровакуумні вироби).

Залежно від вартості, характеру й терміну використання, а також ролі в технологічному процесі товари виробничого призначення найчастіше розподіляють на капітальне та допоміжне обладнання, сировину, напівфабрикати й деталі, інші матеріали.

Таблиця 3 КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Клас

Група

1. Продукція, що безпосередньо витрачається в процесі використання

1. Сировина й природне паливо

2. Матеріали й продукти

3. Витратні вироби

2. Продукція, що втрачає за використання свій ресурс

4. Вироби, які не підлягають ремонту

5. Вироби, які підлягають ремонту

Капітальне обладнання — це стаціонарні споруди (будівлі різ­ного призначення) та стаціонарне обладнання (важкі верстати, генератори, автоматичні лінії). До допоміжного обладнання належить рухоме та вантажно-транспортне обладнання, організаційно-технічне оснащення. Капітальне й допоміжне обладнання не стає частиною кінцевої продукції і не зазнає зміни форми. Вимоги до цього різновиду товарів з боку виробників і споживачів є дуже специфічними, що пояснюється тривалістю використання і високою вартістю таких компонентів виробництва.

Сировина, напівфабрикати і деталі — це товари, які цілком зуживаються в процесі виробництва або стають частиною готової продукції. Ці товари, як порівняти з капітальним і допоміжним обладнанням, є значно дешевшими, а швидкість їхнього споживання незмірно вища (табл. 4).

Споживчі послуги поділяються на три категорії: пов’язані з орендою товару; з власним товаром; особисті послуги.

Послуги виробничого призначення стосуються об’єктів, що не присутні в готових виробах: експлуатація і ремонт обладнання, прибирання споруд і приміщень, охорона тощо. Особливе місце займають ділові послуги з організації управління, реклами, бухгалтерського обліку.

Закінчуючи вивчення теми, потрібно визначити роль номенклатури та асортименту продукції в товарній маркетинговій політиці. Товарна номенклатура — це систематизований перелік усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонуються виробником для реалізації. Основними показниками номенклатури продукції є широта, насиченість, глибина та гармонічність. Показник широти дає кількісну оцінку різноманітності продукції фірми. Він свідчить, скільки окремих (за призначенням

Таблиця 4 ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРІВ ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Елементи

характеристики

Тип товарів

Промислові установки

Додаткове

обладнання

Сировина

Інші

компоненти

Запасні

частини

Різний малоцінний

інвентар

Рівень прий­няття рішень щодо купівлі

Високий

Середній

Низький

Низький

Низький

Найнижчий

Відносні витрати

Високі

Середні

Низькі

Низькі

Низькі

Найнижчі

Швидкість споживання

Дуже

низька

Низька

Висока

Висока

Висока

Найвища

Чи стає

органічною частиною кінцевого продукту?

Ні

Ні

Так

Так

Так

Ні

Чи змінює форму?

Ні

Ні

Так

Так

Ні

Ні

Головне ба­жання споживачів

Тривалість виробничого процесу

Відповід­ність сучасним технічним вимогам

Стабільність, відповідність ціни, відповідність ґатунку

Стабільність, відповідність ціни, відповідність специфікаціям

Стабільність, від­повідність ціни

Стабіль­ність, відповідність ціни

або іншими властивостями) видів продукції виготовляє підприємство. Насиченість номенклатури дає змогу визначити загальну кількість товарів, що з них ця номенклатура складається. Кількість пропонувань кожного з окремих видів продукції визначає глибину номенклатури продукції підприємства. Міра подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією та організацією виготовлення оцінюється за допомогою показника гармонічності. Основні показники номенклатури дають кількісну оцінку можливостей підприємства адаптуватися до змінних та неконтрольованих чинників ринку. Більш глибоку якісну оцінку товарного пропонування можна отримати за допомогою ви­вчення асортименту продукції.

Під асортиментом розуміють набір однакової за призначенням продукції (послуг), що конкретизується назвами, видом, ґатунком, марками, артикулами. Як правило, ця група товарів тісно пов’язана подібністю функціонально-корисних властивостей, особ­ливостями виготовлення, обігу та споживання в межах того самого діапазону цін. Для кількісної характеристики товарного асортименту використовується система показників, що була розглянута вище.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

  • Економічна сутність та визначення маркетингу.
  • Основні концепції маркетингу.
  • Місце товару (послуги) в маркетинговій діяльності.
  • Основні ринкові характеристики товару.
  • Класифікація споживчих товарів.
  • Головні класифікаційні ознаки товарів і послуг виробничого призначення.
  • Товарні номенклатура та асортимент, їхні показники і методи оцінки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

15 (розділ 1); 16 (розділ 1); 19 (глава 13); 26 (глава 12); 27 (с. 35—46);

30 (теми 1—3).

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ ТЕМИ

Маркетинг — процес планування й управління розробкою, ціновою політикою, збутом і просуванням товарів і послуг до покупців із метою досягнення такої різноманітності благ, яка дає змогу задовольнити потреби окремих осіб і організацій.

Послуга — заходи або користь, що їх одна сторона здатна запропонувати іншій. Об’єкти продажу у вигляді певних дій, зручностей або вигод.

Товар — усе, що задовольняє бажання чи потребу і пропонується ринку з метою привертання уваги, придбання, використання або споживання.

Товарна номенклатура — систематизований перелік усіх асортиментних груп і товарних одиниць, що пропонуються виробником для реалізації.

Товарний асортимент — набір (підбір) однойменної продукції, конкретизований у назвах, видах, ґатунках, розмірах, артикулах. Група товарів тісно пов’язана схожістю функціонально-корисних властивостей, особливостей виготовлення, обігу та споживання в рамках однакового діапазону цін.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1.Визначення маркетингу та зміст його головних концепцій.

2.Сучасні визначення товару.

3.Сучасні визначення послуг.

4.Методи визначення характеристик товару.

5.Головні критерії класифікації споживчих товарів.

6.Головні критерії класифікації споживчих послуг.

7.Товари виробничого призначення та їх класифікація.

8.Різновиди виробничих послуг.

9.Товарна номенклатура та її показники.

10.Призначення показників асортименту продукції.

11.Визначення структури, основного, додаткового, обмеженого, упорядкованого асортименту.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Із запропонованого переліку виберіть товари: постійного попиту; імпульсивної покупки; нагальних потреб; попереднього вибору; особливого попиту; пасивного попиту.

Пиво. Мило. Хліб. Телефон. Молоко. Зубна паста. Музичний автомат. Домашні охоронні системи. Парасолька. Костюм чоловічий. Батончики шоколадні. Комп’ютер. Фототехніка. Діамантові прикраси. Легковий автомобіль. Кишеньковий ліхтарик. Побутова система опалення. Журнал мод. Кава розчинна. Жувальна гумка. Надгробок. Сигарети. Меблевий гарнітур. Ванна акрилова. Телевізор. Кавомолка. Квартира. Присадибна ділянка. Сукня. Чоботи гумові. Магнітофон. Відеокамера. Черевики чоловічі модельні. Книжки. Газети. Дача.

Завдання 2. Із запропонованого переліку товарів виробничого призначення виберіть ті, рішення про закупівлю яких приймаються на високому, середньому, нижчому, найнижчому управлінському рівні:

Торф’яні брикети. Папір для друку. Потужний трансформатор. Олівці. Сира нафта. Дріт. Невеликі електродвигуни. Стаціонарні будівлі. Ручний інструмент. Генератори низької потужності. Автонавантажувачі. Фарби. Офіси. Великі комп’ютери. Фасонні вироби ливарного виробництва. Підйомники. Цвяхи. Мастильні матеріали. Віники. Завод. Страхова компанія. Шини. Залізна руда. Факс. Верстат з числовим програмним управлінням. Літак для вантажопасажирських перевезень. Ливарний цех. Вугільні брикети. Верстати столярні. Універсальне верстатне обладнання. Свердла. Конвеєрні лінії. Щітки для прибирання приміщень.

Завдання 3. Користуючись даними табл. 5, визначіть широту, насиченість, глибину номенклатури продукції підприємства. Зробіть письмовий висновок щодо класифікаційних ознак і гармонічності товарного пропонування.

Таблиця 5

НОМЕНКЛАТУРА ТА АСОРТИМЕНТ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Найменування продукції

Типи виробів

Холодильники

КШ

КС

КШД

КШТ

МКШ

МКС

КШМХ

Електросоковижималки

СВМР

СВСП

СВСА

СВПП

СВПА

Електрокавомолки

ЭКМУ

ЭКМЖ

Повітроочисники для кухонь

БЕВ-3

Машини посудомийні

Клас А

Клас В

Клас С

Машини побутові кухонні

МР

МП

С1П

С2П

С1Ст

С2Ст

Електром’ясо­рубки побутові

ЕМШ

ЭМК

Електрогрилі

ЭГРЗ

ЭГРО

Електро-

шашличниці

ЭШГ

ЭШВ

Електро-

тостери

ЭТР

ЭТЦ



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС