Главная  - Маркетинг  - Книги  - Маркетингова товарна політика - Кардаш В. Я.
Маркетингова товарна політика - Кардаш В. Я.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Тема 3. Конкурентоспроможність товару та її показники

Самостійну працю над цією темою належить розпочати з вив­чення поняття «рейтинг товару». З цим поняттям пов’язують міру переваги одного виробу, однієї моделі над іншими за умов реальної експлуатації або використання товару споживачем. Цей показник поєднує показники технічного рівня виробу, якості його виготовлення та ефективності в експлуатації. В основу рейтингу покладено системний підхід до поняття якості продукції та її показників. Як відомо, показники, що характеризують ту чи ту модель, є взаємозв’язаними: зміна одного показника негайно впливає на інший. Так, поліпшення функціональних параметрів авто­мобіля (наприклад швидкості) можна досягти за рахунок збільшення енерговитрат або зменшення матеріаломісткості (ваги виробу), збільшення витрат часу на налагоджування та регулювання або зменшення аеродинамічного опору тощо. Об’єктивність досягнутих результатів залежить від показників, узятих за базу для порівняння. Рейтинг товару визначається за формулою

Формула Рейтингу товару

де Рт — рейтинг товару; Qi — відносний показник якості товару; n — кількість показників якості, узятих для оцінки.

Відносний показник якості товару обчислюється за формулами

(1)Відносний показник якості товару

або

(2)формула Відносного показника якості товару

де Pi — одиничний показник якості, що оцінюється; Pib — одиничний показник якості базової моделі.

Перша формула застосовуєть ся для оцінки тих показників, збільшення яких свідчить про підвищення якості продукції (потужність, продуктивність, ресурс, довговічність). Друга формула застосовується для оцінки співвідношення показників, зменшення яких забезпечує підвищення якості (зменшення матеріаломіст­кості, витрат пального, споживання енергії, похибки вимірювань тощо). Отже, для визначення рейтингу товару треба здійснити диференційовану оцінку окремих показників, добуток яких дасть можливість визначити загальну кількісну характеристику переваг одного виробу над іншим (табл. 13).

Таблиця 13 ОБЧИСЛЕННЯ РЕЙТИНГУ ДВОХ ТИПІВ КАВОМОЛОК

Показник якості

Одиниця вимірювання

Порівняльна модель, Pi

Базова модель, Pib

Формула розрахунку

Відносний показник якості

Рейтинг, Рт

Номінальний вміст зерен кави

г

50

30

Pi / Pib

1,7

2,11

Час розмелювання

с

50

30

Pi / Pib

1,7

Номінальна

потужність

Вт

150

130

Pib / Pi

0,87

Ефективність

розмелювання

%

95

90

Pi / Pib

1,05

Маса

кг

1,0

0.8

Pib / Pi

0,8

Наведений приклад свідчить, що рейтинг є найпростішим різновидом оцінки технічного рівня продукції. Його показник можна вважати попередньою, найбільш загальною оцінкою конкурентоспроможності товару.

Велику увагу належить приділити економічному змісту розрахунків щодо визначення конкурентоспроможності товару. У най­ширшому розумінні конкурентоспроможність товару — це можливість його успішного продажу на певному ринку і в певний проміжок часу. Водночас конкурентоспроможною можна вважати лише однорідну продукцію з технічними параметрами і техніко-економічними показниками, що ідентичні аналогічним показникам уже проданого товару. Для того, щоб високоякісний товар був одночасно і конкурентоспроможним, він має відповідати критеріям оцінки споживачів конкретного ринку в конкретний час. Зрозуміло, що чинник часу має тут дуже вагоме значення. Те, що потрібне споживачу сьогодні, може стати абосолютно непотрібним уже завтра через зміну моди або внаслідок появи нового технічного рішення. Відтак найбільш вірогідні дані для оцінювання конкурентоспроможності дає дослідження потреб по­купців, вимог ринку. Купуючи щось, споживач знаходить необхідний товар серед аналогічних, тобто вибирає такий, що найбільше задовольняє його потреби. Однією із умов вибору товару споживачем є збіг основних ринкових характеристик виробу з умовними характеристиками конкретної потреби покупця. Такими характеристиками найчастіше вважають нормативні та технічні параметри, а також ціну придбання та вартість споживання товару.

Нормативні параметри характеризують властивості товару, регламентовані обов’язковими нормами, стандартами і законодавством ринків майбутнього продажу. Це, наприклад, екологічні показники, показники безпеки. Так, для легкового автомобіля екологічними показниками є вміст шкідливих речовин у вихлопних газах бензинових та дизельних двигунів, рівень зовнішнього шуму. Показники безпеки цього виробу регламентуються законодавчими вимогами щодо безпеки конструкції (Правила ЄЕК ООН).

До групи технічних параметрів, що їх використовують для оцінювання конкурентоспроможності, зазвичай включають показники призначення та надійності, а також ергономічні та естетичні показники. Інколи ці параметри умовно визначають як «жорсткі» та «м’які» Найбільш докладно вони регламентуються в стандартах систем показників якості окремих видів товарів. Розглянемо, наприклад, систему технічних параметрів такого відомого й популярного (особливо серед молоді) виробу, як гральний автомат. Показниками призначення цього виробу вважають: кількість ігро­вих програм; рівень автоматизації; рівень цікавості ігрової прог­рами; показник рівня виконання ігрових ефектів; міра придатності автомата для розвитку корисних навичок у людини; час підготовки до роботи; час безперервної роботи; стійкість до кліматичного впливу; стійкість до механічного впливу; кількість людей, які одночасно можуть брати участь у грі; наявність призів; габаритні розміри. До показників надійності грального автомата належать: час роботи до першого відмовлення; середній строк служби; максимальний строк служби; середній час відновлення роботи після поломки. Ергономічними показниками цього виробу вважають: показник рівня шуму; показник відповідності автомата та його елементів розмірам тіла людини; зусилля натиску на органи керування; показник відповідності можливостям людини щодо сприйняття (зорового та слухового), запам’ятовування й обробки інформації. Зовнішній вигляд грального автомата характеризується естетичними властивостями: показник стильової відповідності; показник функціонально-конструктивної пристосованості; показник цілісності композиції; показник досконалості вироб­ничого виконання.

Задовольняючи потреби, покупець витрачає свої гроші як на придбання товару, так і на його використання. Розмір цих витрат формує ціну споживання. Вона обчислюється за формулою

формула ціни споживання

деВі — витрати на придбання товару і-го виду у власність; Цт — ціна товару; Qi — витрати споживання і-го виду товару; і — кількість видів витрат за час використання товару; Зв — залишкова вартість товару.

Склад елементів формули свідчить, що ціна споживання є значно вищою за ціну продажу. Відтак більш конкурентоспроможним є товар, що забезпечує мінімальну ціну споживання за час використання його споживачем. Загальний показник конкурентоспроможності товару (К) з урахуванням корисного ефекту (Е) та ціни споживання (Qі) може бути визначений за формулою

формула Загальний показник конкурентоспроможності товару (К)

Cлід зауважити, що найпоширеніше визначення конкуренто­спроможності товару з допомогою двох його найсуттєвіших ринкових характеристик (якості й ціни) не цілком ураховує суто маркетингові чинники, які здебільшого не підлягають формалізації та математи чному розрахунку. Це, наприклад, вимоги споживача до сфери укладання угоди та використання товару: оперативність поставки; забезпечення запасними частинами; організація сервісу; репутація держави-імпортера або конкретного виробника тощо. На кожному ринку вага цих критеріїв може бути різною, тому оцінювання конкурентоспроможності слід здійснювати для різних ринків окремо. Зрозуміло, що всі критерії споживчі оцінки переваг вибраного товару над іншими під час розрахунку конкурентоспроможності взяти до уваги дуже складно. Крім того, навіть у разі гіпотетичного здійснення таких обчислень було б визначено очікувану, а не реальну конкурентоспроможність. Для успішного продажу товару необхідно, щоб він був на тому ринку, де він потрібний, у достатній кількості та своєчасно. До того ж і споживач має бути готовий до появи на ринку такого товару, а відповідну маркетингову програму захищено від можливих негативних дій конкурентів. Отже, конкурентоспроможність продукції на сучасному ринку — це, по суті, поєднання конкурентоспроможності власне товару та його маркетингової програми. За сучасних умов товар мусить мати певні додаткові властивості, які відрізнятимуть його від товарів конкурентів, тобто певну додаткову корисність за його споживання. За насиченого ринку додаткова корисність, яка ефективніше вирішує проблеми покупця, нині більше «важить», ніж ціна, покупці згодні відповідно за неї платити.

Оцінка конкурентоспроможності товару передбачає:

  • аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка (для порівнювання);
  • визначення сукупності порівнянних параметрів обох товарів;
  • розрахунки інтегрального показника конкурентоспромож­ності товару, що оцінюється.

Зразок (еталон) для порівнювання повинен належати до тієї самої групи товарів, що й виріб, який аналізують, мати такі самі показники використання та функціонального призначення, повністю відповідати нормативним вимогам майбутнього ринку.

Урахування нормативних параметрів для оцінки конкурентоспроможності забезпечується з допомогою альтернативного методу. Для цього застосовується показник, який має лише два значення:

1 або 0. Якщо товар відповідає нормі (наприклад вимогам безпеки), цей показник дорівнює 1, а якщо ні — то 0. Груповий показник усієї сукупності нормативних параметрів дорівнює добутку одиничних показників кожного з них. Розрахунки здійснюються за формулою

формула Групового показника усієї сукупності нормативних параметрів

де In.р — груповий показник нормативних параметрів;

Qni — одиничний показник i-го параметра;

n — кількість нормативних параметрів, що підлягає оцінюванню.

Нульове значення цього індексу свідчитиме про неконкурентноспроможність товару на даному ринку.

Визначаючи сукупність порівнюваних параметрів конкурентоспроможності товару, виходять із того, що частина показників характеризує споживчі властивості товару (споживчу цінність), а друга — оцінює його економічні показники (вартісні). Споживчі властивості товару, що формують його корисний ефект, мають здебільшого суто технічні характеристики (показники призначен­ня, надійності, безпеки, ергономіки), а також визначаються його дизайном (естетика, упаковка). Множинність показників споживчих властивостей товару зумовлює необхідність установлення ієрархії всіх параметрів, що їх треба брати до розгляду. Передовсім вивчаються ті властивості, які мають найбільшу значущість (вагу) для споживача. Визначення ваги кожного параметра доручають групі експертів, що спеціально формується на підприємстві. Обов’язковими вимогами до членів таких груп є компетентність, професійний інтерес, діловитість та об’єктивність. Експерт­ні групи користуються здебільшого баловою оцінною системою. Для досягнення достовірних результатів проводиться кілька турів опитування, що залежить від компетентності експертів і представництва групи в цілому. Для попередніх оцінок достатня точність результатів досягається, як правило, уже після двох-трьох турів. Експерти визначають коефіцієнти вагомості параметрів, що оцінюються в балах або в частках одиниці. Для оцінки застосовується п’яти- — десятибалова шкала. Отримані результати використовуються для визначення середнього арифметичного значення коефіцієнтів вагомості кожного параметра (А) за формулою

формула середнього арифметичного значення коефіцієнтів  вагомості

де n — кількість параметрів товару;

N — кількість експертів;

aij — параметри вагомості i-го показника, що визначені j-м експертом.

Нормовані коефіцієнти вагомості обчислюються за формулою

Нормовані коефіцієнти вагомості

При цьому задовольняється вимога

Нормовані коефіцієнти вагомості

Наприклад, потрібно визначити коефіцієнти вагомості окремих властивостей спортивної моделі взуття. Експерти визначають у балах вагомість трьох показників якості:

Р1 — показник зовнішнього вигляду;

Р2 — показник силуету;

Р3 — показник внутрішнього оздоблення.

Результати оцінювання експертів за п’ятибаловою шкалою наведено в табл. 14.

Таблиця 14 ПІДСУМКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ВАГИ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ВЗУТТЯ

Експерт

Коефіцієнт вагомості

Р1

Р2

Р3

Перший

5

4

5

Другий

4

3

4

Третій

4

3

3

Четвертий

3

4

3

П’ятий

5

5

4

Шостий

4

4

5

Сьомий

5

3

4

Середній показник

4,3

3,7

4,0

Нормативні значення коефіцієнтів вагомості визначатимуться з такого виразу:

Нормативні значення коефіцієнтів вагомості ; q2 = 0,31; q3 = 0,33.

Найбільш пріоритетні з погляду конкурентоспроможності параметри стають об’єктами детальних досліджень. Саме такий підхід забезпечує найбільший ефект.

Визначення групового показника, що характеризує відповідність технічних параметрів виробу ринковим потребам, здійснюється з допомогою одиничних показників якості з урахуванням вагомості кожного з них. Розрахунки ведуть за формулою

 Визначення групового показника, що характеризує відповідність  технічних параметрів виробу ринковим потребам

де Itp — груповий показник за технічними параметрами;

Pi — одиничний показник i-го технічного параметра (надійність, потужність, енергоємність);

Qi — вага i-го параметра в загальній сукупності;

i — кількість параметрів, що їх узято до оцінювання.

Аналогічні розрахунки здійснюються також щодо товару конкурента (товару-еталона). Порівняння двох групових показників уможливлює визначення рівня конкурентоспроможності товару щодо товару-конкурента за технічними параметрами. Такі розрахунки здійснюються за формулою

формула визначення рівня конкурентоспроможності товару щодо  товару-конкурента за технічними параметрами

де Kt — показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

— відповідні групові показники технічних параметрів товарів, що порівнюються.

У такий самий спосіб обчислюється сукупність вартісних параметрів товару, що визначає його основні економічні властивості. Для покупця — це витрати на придбання й використання виробу за час його експлуатації. До них відносять ціну виробу, витрати на його транспортування, монтаж, навчання персоналу, експлуатацію, ремонт, технічне обслуговування, на податки, страхові внески тощо. У сукупності ці витрати становлять ціну споживання — суму коштів, що їх необхідно витратити споживачу за весь час використання товару.

Визначення сукупності економічних параметрів нового товару, їх оцінку та «зважування» треба зробити з такою самою точністю, що й технічних параметрів товару-зразка.

Груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами (Іeп) обчислюється за формулою

Груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами (Іeп) обчислюється

де Zi — економічний параметр (витрати на споживання) i-го виду;

Qi — вага i-го економічного параметра в загальній сукупності.

На підставі загальних методичних положень здійснюється порівнювання групових економічних показників товару, що оціню­ється, з товаром-еталоном. Розрахунки проводяться за формулою

показник конкурентоспроможності товару порівняно з еталоном

де Ке — показник конкурентоспроможності товару порівняно з еталоном;

, — відповідно групові показники економічних параметрів товару, що оцінюється, і товару-еталона.

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару обчислюють за формулою

Інтегральний показник  конкурентоспроможності товару

де Jkt — зведений індекс конкурентоспроможності товару;

Kt — показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

Kе — показник конкурентоспроможності за економічними параметрами.

Якщо Jkt більше за 1 — виріб, що аналізується, має конкурентні переваги над товаром-еталоном, якщо навпаки — виріб, що аналізується, програє товару-конкуренту.

Для прийняття остаточних рішень щодо виходу з товаром на цільовий ринок рекомендується користуватися даними табл. 15.

Таблиця 15

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ТОВАРУ ЗА ІНТЕГРАЛЬНИМ ПОКАЗНИКОМ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Значення показника Jkt щодо товару-еталона

Прогнозна оцінка конкурентоспроможності товару на цільовому ринку

1, 6 і більше

Дуже перспективно

1,59—1,4 0

Перспективно

1,39—1,20

Малоперспективно

1,19—1,00

Неперспективно

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару визначає міру його привабливості для покупця. Економічний зміст цього показника доводить, що вивчення конкурентоспроможності товару треба здійснювати безперервно, цілеспрямовано й комплексно, орієнтуючись на задоволення потреб споживачів.

Ціна і якість товару є головними, але не єдиними чинниками, що визначають конкурентоспроможність продукції на ринку. За сучасних умов постійно зростає значення інших факторів конкурентоспроможності. До них належать: зниження ціни споживання товару; випуск наукомісткої продукції; прискорення строків поставки товару; рівень післяпродажного обслуговування. Відтак сукупність послуг, пов’язаних зі збутом та експлуатацією продукції, стає нині вирішальним чинником перемоги в конкурентній боротьбі.

Поняття «конкурентоспроможність» має універсальне значення і все більше застосовується не тільки стосовно продукції (послуг) у цілому, а й стосовно окремих фірм і навіть країн. Наприклад, дослідницька організація «Юропієн менеджмент форум» (Швейцарія) визначає конкурентоспроможність країни за 10-ма чинниками, кожен з яких оцінюється за багатьма критеріями. Це: динамізм економіки (темпи економічного розвитку, стан національної валюти, рівень промислового розвитку, обсяг виробництва найважливіших товарів на душу населення); ефективність промислового виробництва (прямі й непрямі витрати на оплату та матеріальне стимулювання робочої сили, рівень плинності кадрів); динамізм ринку (рівень активності збутових компаній, обсяг споживчих витрат на душу населення, організація післяпродажного обслуговування, дизайн і якість продукції); розвиток фінансової системи (стан фінансів, активність діяльності комерційних банків та ринку цінних паперів); стан людських ресурсів (кількість і темп зростання населення та робочої сили, рівень кваліфікації спеціалістів та зайнятості); рівень оподаткування та частка державного сектору в національному прибутку держави (загальна спрямованість і зміст економічної політики); загальний стан ресурсного забезпечення та інфраструктури; стимулювання торговельної діяльності; політика держави щодо нововведень (загальний розвиток науково-дослідних робіт, готовність уряду й керівництва фірм до реалізації нових ідей, запровадження нових виробів і виробничих процесів); соціально-політичний стан в країні (показники національного доходу і його розподілу, трудові відносини в промисловості).

Ми вже казали, що ціна і якість є найважливішими ринкови­ми характеристиками товару для споживача. Водночас н авіть їх оптимальне співвідношення ще не гарантує ринкового успіху продукції. На оцінку товару і рішення покупця його придбати впливають властиві всім людям певні упередження, традиційні звички, спосіб мислення. Сукупність стійких думок покупців (інколи суто емоційних, а не професійних) щодо товару створюють його імідж.

Імідж (від англ. image — образ) — це сформоване та постійно підтримуване стійке уявлення покупців про «престижність» товару, послуги, торгової марки, фірми та її керівництва. В основу іміджу покладаються якісні переваги певного виробу (послуги) над іншими. Це так званий позитивний імідж. Ясна річ, що фірма, котра випускає товари незадовільної якості, може розраховувати тільки на протилежний — негативний імідж. Позитивний імідж є важливим фактором успішної діяльності в різних сферах підприємництва і найчастіше досягається високою якістю продукції, сталістю фінансового стану фірми й відповідною рекламою. Дійовим засобом створення сприятливого іміджу є розвиток інформа­ційних зв’язків фірми з різними верствами населення, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, тобто те, що називають «паблік рилейшнз», або зв’язок з населенням, з громадськістю. Ця діяльність тісно пов’язана з рекламною роботою, однак здебільшого здійснюється на некомерційних засадах. «Паблік рилейшнз» користується найрізноманітнішими засобами: прес-конференціями, телерепортажами, громадською та доброчинною діяльністю на користь окремих осіб або закладів тієї країни, де є найбільший ринок певного товару або наявні реальні перспективи створення такого ринку.

Ефективними засобами створення того, що називають «пабліситі» (популярність) є проведення різноманітних ювілейних свят, організація щорічних публічних звітів про комерційну діяльність, видання фірмових журналів (бюлетенів). Позитивний імідж товару успішно формує також престижна реклама. До неї належать інституціональна, фірмова або корпоративна реклама.

У престижній рекламі, як правило, висвітлюється історія фір­ми, динаміка розвитку продажу, географія експорту, інші цікаві комерційні відомості. Особливо наголошується на наукових досягненнях співробітників фірми, їхній участі в доброчинних та інших заходах. Головна мета престижної реклами полягає в формуванні позитивних емоцій відносно фірми не тільки потен­ційних клієнтів, а й широких мас. Для організації зв’язків із громадськістю у великих фірмах створюються спеціальні підрозділи.

Отже, імідж продукту, марки, фірми — це позитивна асоціація, що виникає в людини у зв’язку з побаченим, почутим, прочитаним найменуванням продукту, марки, підприємства. Для кожної фірми є дуже важливим мати інформацію про рівень довіри споживачів до її товарів, а також про склад покупців.

Нині, коли вимоги споживачів до якості товарів значно зросли, формуванню та зміцненню «пабліситі» фірми та її продукції дуже сприяє сертифікація, тобто офіційне підтвердження того, що продукція (послуга) відповідає встановленим стандартам або технічним умовам. Підтвердженням відповідності продукції вста­новленим вимогам є спеціальний документ (сертифікат відповідності) або спеціальна оригінальна символіка, що охороняється законом (знак відповідності). Загальне керівництво системою, організацією та координацією робіт із сертифікації продукції в Україні здійснює національний орган із сертифікації — Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України).

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Рейтинг товару і його розрахунок.

2. Показники конкурентоспроможності товару.

3. Значення та розрахунок нормативних параметрів конкурентоспроможності.

4. Коефіцієнти вагомості окремих показників конкурентоспроможності та методи їх визначення.

5. Розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності за технічними параметрами.

6. Визначення комплексного показника конкурентоспроможності за економічними параметрами.

7. Інтегральний показник конкурентоспроможності.

8. Імідж товару та чинники, що його визначають.

& РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

5 (глава 8); 15 (розділ 3); 23; 26 (глава 15).

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ ТЕМИ

Імідж — сформоване та постійно підтримуване стійке уявлення покупців про престижність товару, торгової марки, фірми і її керівництва.

Конкурентоспроможність — можливість успішного продажу товару на певному ринку в певний час. Здатність товару бути виділеним споживачами із сукупності інших конкурентних пропозицій.

Рейтинг — міра переваги однієї моделі виробу над іншими за реальних умов використання товару.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

  •  Рейтинг товару та методика його визначення.
  •  Нормативні, технічні та економічні параметри конкурентоспроможності товару.
  •  Методика оцінки конкурентоспроможності товару за нормативними параметрами.
  •  Визначення значущості технічних і економічних параметрів конкурентоспроможності продукції.
  •  Визначення групового показника конкурентоспроможності за технічними та економічними параметрами.
  •  Інтегральний показник конкурентоспроможності товару.
  •  Нецінові чинники конкурентоспроможності.
  •  Міжнародні критерії оцінки конкурентоспроможності товару, підприємства, країни.
  •  Імідж товару та його визначальні чинники.
  •  «Паблік рилейшнз», його призначення та заходи.
  •  Значення сертифікації для формування й посилення позитивного іміджу товару.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання1. З використанням даних табл. 16 визначте рейтинг електросоковижималок побутових стосовно базового зразка.

Таблиця 16

ТЕХНІЧНІ ПАРАМЕТРИ ЕЛЕКТРОСОКОВИЖИМАЛОК

Параметр

Моделі електросоковижималок

СВМР

СЕСП

Базовий зразок

СЕПП

СВПА

Продуктивність, кг / год

12

20

30

50

80

Чистота соку, %

85

85

80

85

80

Ефективність віджиму, %

40

45

45

50

50

Номі нальна спожита потужність, Вт

120

160

200

250

320

Маса без насадок, кг

6,0

6,0

8,0

8,5

8,5

Завдання 2. У табл. 17 наведено показники якості для визначення конкурентоспроможності велосипеда за технічними параметрами. Для встановлення значущості кожного з них створено експертну комісію з восьми фахівців. Оцінка здійснюється за десятибаловою шкалою. Запрошуємо Вас узяти участь у роботі комісії з метою визначення нормованих коефіцієнтів значущості кожного показника. Просимо письмово вмотивувати Ваш вибір щодо найбільшого та найменшого показника.

Таблиця 17

РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАЧУЩОСТІ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ВЕЛОСИПЕДА

Показники якості

Оцінки експертів у балах

перший

другий

третій

четвертий

п’ятий

шостий

сьомий

студент

Крок, м

6

7

5

5

6

4

6

 

Коефіцієнт легкості ходу

7

7

6

8

6

7

7

 

Маса

8

7

6

9

6

7

7

 

Строк служби до пер­шого відмовлення

4

2

5

4

3

5

2

 

Ергономічні

8

9

9

9

7

8

7

 

Естетичні

7

7

6

5

7

8

8

 

Кількість передач

4

5

3

3

2

5

4

 

Шлях гальмування

7

8

6

6

6

9

7

 

Тип велосипеда

5

5

7

4

6

5

5

 

Завдання 3. У табл. 18 наведено технічні характеристики та вагомість окремих показників якості трикамерних холодильників. Розрахуйте конкурентоспроможність за технічними параметрами холодильника КШД 350/80 щодо базового зразка. Дайте письмовий висновок стосовно вмотивованості встановлених показників вагомості технічних параметрів.

Таблиця 18

ТЕХНІЧНІ ПАРАМЕТРИ ХОЛОДИЛЬНИКІВ

Показники якості

Значення показників

Показники вагомості

КШД 350/80

Базовий зразок

Загальний об’єм холодильника, дм2

350

300

8

Об’єм морозильної камери, дм2

80

60

7

Об’єм камери для зберігання овочів

і фруктів, дм2

60

60

6

Висота, мм

1750

1600

3

Закінчення табл. 18

Показники якості

Значення показників

Показники вагомості

КШД 350/80

Базовий зразок

Температура зберігання заморожених продуктів, °С

– 18

– 18

8

Потужність заморожування продуктів, кг / доб.

4,0

3,0

5

Температура в камері для зберігання овочів і фруктів, не вище °С

10

10

4

Питомі добові витрати електроенергії за температури навколишнього середовища 25 °С

0,36

0,37

8

Питома маса, кг / дм2

0,22

0,25

3

Завдання 4. Показник конкурентоспроможності холодильника КШД 350/80 за економічними параметрами становить 0,93. З використанням даних табл. 18 розрахуйте інтегральний показник конкурентоспроможності. Дайте письмовий висновок про резерви посилення конкурентних позицій виробу.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС