Главная  - Маркетинг  - Книги  - Експертиза товарів - Коломієць Т.М.
Експертиза товарів - Коломієць Т.М.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

2.3. Торгово-промислові палати України та країн СНД

Інститути торгово-промислових палат (ТПП) існують практично у кожній країні співдружності. В усі часи вони були надійними помічниками вітчизняних виробників у розвитку експортного потенціалу, розширенні поставок продукції на експорт. Вони організовували участь підприємств у міжнародних ярмарках за кордоном, здійснювали розробку та розповсюдження серед іноземних фірм рекламних видань.

Спеціалісти палат здійснювали експертизу імпортованих із-за кордону обладнання, технологій і товарів на предмет відповідності їх за якістю, кількістю та комплектністю умовам укладених угод.

Підприємствам надавалися послуги з перекладу товаросупровідної та експлуатаційно-технічної документації з іноземних мов.

Поступово формувалося коло повноважень, прав і обов'язків палат, зростала кваліфікація їх робітників, створювалася та розвивалася матеріально-технічна база діяльності. Налагоджувалися зв'язки з іноземними фірмами, міжнародними організаціями та торгово-промисловими палатами зарубіжних країн.

Накопичуючи у практичній роботі необхідні знання і досвід, ведучи наполегливий пошук ефективних форм та методів діяльності торгово-промислові палати набули високого авторитету серед підприємств та організацій, отримали визнання надійного ділового партнера серед зарубіжних фірм.

У радянські часи зв'язок між державною планово-економічною системою та ринками Заходу забезпечувався Торгово-промисловою палатою СРСР, заснованою у 1932 році.

Початок економічних реформ сигналізував про нову епоху у розвитку торгово-промислових палат цих країн. Зараз вони знаходяться на вістрі вирішення важливих державних завдань,пов'язаних з реформуванням економіки, розвитком зовнішньоекономічних зв'язків країн співдружності.

Правовою основою створення та функціонування торгових палат країн СНД є законодавчі акти та статути, які визначають порядок створення, правочинність, основні напрямки та сфери діяльності, управління, структури виконавчих органів тощо.

Наприклад, такими нормативними документами у Росії є Закон Російської Федерації від 7 липня 1993 року № 5340-1 "Про торгово-промислові палати у Російській Федерації" та статути палат.

ТПП країн співдружності мають статус недержавних, самостійних, некомерційних (безприбуткових) громадських організацій, які об'єднують на добровільній підставі підприємства та підприємців усіх форм власності.

Проте, не дивлячись на добровільний принцип, членами палат є велика кількість підприємств та підприємців усіх типів бізнесової діяльності, серед яких індустріальні, фінансові та комерційні структури.

Наприклад, членами Торгово-промислової палати Молдови є 588 підприємницьких структур, які представляють 20 галузей національної економіки та всі райони Молдови. Показовим є те, що 70 % фірм-членів цієї організації є товаровиробниками; 20 % - комерційними структурами. Інші 10 % - це фірми, які надають різні види послуг.

З числа членів ТПП у них створюються постійні, галузеві, консультативні комітети. їх головне завдання полягає у тому, щоб на стадії розробки проектів законів, президентських декретів, урядових рішень з економічних, виробничих, соціальних проблем, висловлювати свою думку, вносити конкретні та аргументовані пропозиції, узгоджуючи їх з досвідом підприємців, які володіють конкретними знаннями реального життя тощо.

Загальні закони розвитку ринкової економіки визначають ідентичність функцій та завдань, що виконуються і вирішуються торгово-промисловими палатами країн СНД.

їх можна класифікувати таким чином:

  1. формування зовнішньо-економічної політики, сприяння встановленню ділового співробітництва, правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;
  2. експертиза, сертифікація та патентно-ліцензійна діяльність;
  3. міжнародний арбітраж;
  4. реклама і просування вітчизняної продукції за кордоном та іноземних товарів на внутрішньому ринку, видавнича та перекладацька діяльність;
  5. організація навчання і підготовки кадрів та фахівців;
  6. виконання інших функцій, що віднесені до їх компетенції Міжнародним правом та торговельними традиціями.

Одним з головних напрямків діяльності ТПП є сприяння встановленню ділового співробітництва як між місцевими діловими колами, так і з іноземними партнерами. З метою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків вони виступають ініціаторами створення змішаних торгових палат, рад, відкривають свої представництва за кордоном, а також іноземні - на території своєї країни.

Так, наприклад, працюють Болгарсько-Російська, Російсько-Британська, Італо-Російська, Фінсько-Російська, Франко-Російська, Польсько-Російська торгово-промислові палати. Крім того, Російська торгово-промислова палата має свої представництва у таких країнах, як Аргентина, Австрія, Німеччина, Індія, Туреччина, Північна Корея тощо.

Для реалізації інформаційно-консультативних функцій у палатах створюються спеціальні інформаційні системи, формуються та оновлюються бази даних про експортний потенціал вітчизняних підприємств, їх імпортні потреби та пропозиції щодо зовнішньоекономічного співробітництва.

Крім того, інформаційні системи ТПП різних країн зв'язані між собою, а в мережі "Інтернет" існують їх окремі сторінки.

Багато підприємців звертаються з питань підготовки проектів експортно-імпортних контрактів та угод, експертизи таких документів з наступним наданням висновку на предмет їх відповідності стандартним вимогам; щодо розробки установчих документів та їх реєстрації; визначення мита на товари, що ввозяться та'вивозяться.

Торгово-промислові палати надають консультації з питань відкриття представництв іноземних фірм на території певної держави та їх акредитації; видачі документів, що засвідчують форс-мажорні обставини тощо.

Підприємці країн співдружності користуються послугами з оформлення вантажних та митних декларацій, транспортно-супровідних документів, у тому числі типу САЮЧЕТ ТІК, ЕЧУОІСЕ, СМК тощо.

Помітне місце у діяльності ТПП займає підготовка, розробка та єс ація товарНИХ знаків та знаків обслуговування, фірмових та інших найменувань, виконання замовлень з патентування винаходів, промислових зразків та інші дії, пов'язані з охороною промислової та інтелектуальної власності, що сприяє боротьбі з фальсифікацією.

При проведенні експертизи ТПП виступають як незалежні контролюючі організації. Акти експертизи, які видають палати, служать ефективним засобом захисту вітчизняних імпортерів у випадку отримання від закордонних постачальників товарів, що не відповідають за якістю та комплектністю умовам укладених ними угод.

Засвідчення торгово-промисловими палатами обставин форс-мажору дає можливість підприємцям звільнитися від конкретних обов'язків перед іноземними партнерами у випадку виникнення пожеж, повені, а також іншого стихійного лиха та причин об'єктивного характеру, що виникли не з їхньої волі та вини.

Виходячи із запитів та інтересів промисловості, палати освоїли послуги з надання оцінки вартості державного та особистого майна, декларування митних вантажів, оформлення паспортів-угод, засвідчення достовірності різної зовнішньоторговельної документації.

Особливим видом діяльності торгово-промислових палат є складання та розгляд позовів у Міжнародному арбітражному суді, Морській арбітражній комісії та інших судових інстанціях, представництво своїх клієнтів.

Вказані інститути є незалежними, постійно функціонуючими і діють згідно з внутрішнім та міжнародним законодавством. Вони дозволяють спірним сторонам швидко та економічно вирішувати конфліктні ситуації, які виникають з договірних цивільно-правових, зовнішньоторговельних та інших міжнародних економічних та науково-технічних зв'язків.

Міжнародний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Білорусі, наприклад, складається з Президента, арбітрів, секретаріату та інформаційного центру. Він розглядає спори, що виникають при Здійсненні зовнішньоторговельних та інших міжнародних економічних зв'язків. Регламент суду є його основним процесуальним Документом. Спір у ньому може розглядатися тільки за наявності відповідної письмової угоди сторін, яка зазвичай обумовлюється °кремим пунктом у контрактах.

Міжнародний арбітражний суд має гнучку та демократичну процедуру, а саме: конфіденційність судового розгляду, можливість для сторін призначити арбітрів на власний розсуд, самим обирати право, яке буде з'ясовуватися, мову та місце розгляду.

У рекомендованому списку арбітрів суду - професори, доктори юридичних наук, доценти, провідні фахівці юридичних служб країн СНД, США, Німеччини, Англії, Польщі.

Як і більшість інших країн світу Республіка Білорусь є членом Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року та Конвенції про визнання та виконання іноземних рішень 1958 року. Це означає, що юридична система країни визнає арбітраж у зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів господарювання як засіб врегулювання спорів та виконання його рішень згідно з міжнародними стандартами.

Міжнародний арбітраж ТПП розглядає не тільки справи, де однією з сторін є вітчизняні підприємці, але й спори, які намагаються вирішити їх партнери країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

Значне місце у діяльності ТПП СМД займає робота, пов'язана з рекламою та просуванням вітчизняної продукції за кордоном та іноземних товарів на внутрішньому ринку. З цією метою проводяться міжнародні, іноземні, національні виставки, ярмарки, презентації, ділові зустрічі, дні економіки, конференції, семінари, симпозіуми за участю вітчизняних та зарубіжних ділових кіл, широке інформування економічних агентів про майбутні виставки як всередині країни, так і за її межами.

На виконання зазначених завдань у системі ТПП створюються спеціалізовані виставочні організації, комплекси, центри, які оснащені сучасним обладнанням, що відповідає міжнародним стандартам. Прикладами таких організацій є фірма "Мінскекспо" при ТПП Білорусі та ЗАТ "Експоцентр" при Російській торгово-промисловій палаті.

Торгово-промислова палата Білорусі регулярно здійснює видання та розповсюдження у своїй державі та за її межами збірників національних законодавчих актів, що регламентують зовнішньоекономічну діяльність, каталогів іноземних підприємств, що містять відомості про їх експортно-імпортні програми, друкується періодичне видання інформаційного бюлетеня "Меркурій", призначеного для спеціалістів, що працюють у галузі зовнішньоекономічних зв'язків.

Російська торгова палата тиражує газету "Торгово-промислові відомості", в якій друкує відомості палати, хроніку комерційного життя Росії, інформує про виставки, проводить огляд іноземного та вітчизняного досвіду, організації торгівлі та менеджменту тощо.

Інтегрування до світового ринку передбачає знання іноземних мов для спілкування з партнерами. На жаль, багато вітчизняних та іноземних підприємців не мають таких навичок. На допомогу їм торгово-промислові палати створюють спеціальні підрозділи, які здійснюють переклад технічних, комерційних, довідникових та інформаційних матеріалів тощо. Вони перекладають контракти, статутні документи, рекламні проспекти, буклети, ділові листи, патентну документацію, стандарти та інструкції на імпортне обладнання і прилади тощо.

Особливе значення серед функцій ТПП має підготовка фахівців та організація їх стажування за кордоном.

Так, наприклад, Торгово-промислова палата Молдови успішно співпрацює з палатами Німеччини, Австрії, Росії, Румунії та Угорщини. За їх допомогою були підготовлені фахівці у таких нових сферах діяльності, як оцінка нерухомості, обладнання, машин та механізмів, охорона промислової власності; організація єдиної інформаційної системи; ведення Торговельного реєстру; у такій важливій галузі, як маркетингова та зовнішньоекономічна стратегія імпорту виноробної, алкогольної, продовольчої, консервної та тютюнової продукції.

ТПП також розробляє та видає навчальні підручники, тренувальні та перепідготовчі посібники; відкриває регіональні та територіальні навчальні центри для персоналу суб'єктів господарювання та фахівців палат.

Тортово-промислова палата України - одна з головних недержавних структур, яка об'єднує близько трьох тисяч підприємців, компаній, фірм різних форм власності. Серед її членів - всесвітньо відомі авіакосмічні, металургійні, машинобудівні, агропромислові та •ніііі підприємства, де зайняті десятки тисяч робітників, та дрібні фірми з персоналом у декілька чоловік. Членами ТППУ є також "анки, біржі, науково-дослідні інститути, торговельні асоціації тощо.

Для взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, Ко°рдинації їх взаємовідносин з державою в ТПП діють комітети в. Серед них - комітет підприємців легкої промисловості, комітет з питань зовнішньоекономічної діяльності, комітет підприємців агропромислового комплексу тощо.

Діяльність торгово-промислових палат в Україні грунтується на підставі Закону України "Про торгово-промислові палати" від 2 грудня 1997 року, який визначає загальні правові, економічні та соціальні засади їх створення, встановлює організаційно-правові форми і напрямки діяльності, а також принципи взаємовідносин з державою. Відповідно до Закону торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їх засновників, який полягає у праві входити або не входити до її складу.

Вони створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.

На території України діє також Торгово-промислова палата України, яку створено у 1973 році на базі відділення Всесоюзної торгової палати, що діяла в Україні з 1944 року.

Впродовж багатьох років спеціалісти палат надавали зовнішньоекономічні консультації, здійснювали розробку проектів, установчих документів, експертизу товарів, переклади з десятки мов світу, організовували виставки в Україні та за кордоном, виконували рекламну роботу, засвідчували форс-мажорні обставини тощо.

Сьогодні цей перелік доповнено низкою нових послуг. Серед них - забезпечення українських та іноземних підприємців діловою інформацією з банків даних Палат, зокрема ціновою і кон'юнктурною, засвідчення сертифікатів про походження товарів, декларування зовнішньоторговельних вантажів (за домовленістю з митними органами), послуги зі штрихового кодування, послуги у патентно-ліцензійній роботі, здійсненні приватизації, вирішенні спорів, які виникають у міжнародній торгівлі, підвищенні кваліфікації кадрів тощо.

Торгово-промислові палати надають ділову та юридичну інформацію, проводять семінари, беруть участь в організації виставок в Україні, за кордоном та інше.

Нині палата України є дійсним членом Міжнародної торгової палати - однієї з найбільших і найавторитетніших у світі організацій підприємців. У Міжнародній торговій палаті найвищий консультативний статус в ООН. Вона підтримує тісні контакти з ГАТТ, з Організацією економічного співробітництва і розвитку, з Європейським Союзом, іншими організаціями. Членство в ній відкрило Палаті доступ до розгалужених каналів інформації, збагачення міжнародним досвідом.

Торгово-промислова палата України співпрацює з Асоціацією торгово-промислових палат Європи, налагоджено зв'язки з аналогічними національними та регіональними структурами в багатьох країнах світу. Більш міцні зв'язки встановлені на основі двосторонніх і багатосторонніх договорів з палатами понад як 50 країн світу. Цими угодами передбачається обмін діловою інформацією, сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в пошуку партнерів у сфері виробництва і торгівлі, обмін делегаціями, організація навчання, проведення виставок та ярмарків тощо.

З метою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в інтересах вітчизняних промисловості і торгівлі Торгово-промислова палата України виступає ініціатором створення змішаних торгових палат, рад, здійснює кроки по відкриттю за кордоном своїх представництв. Розвиваються зв'язки з палатами Німеччини, Італії, Туреччини, Польщі, Словаччини та інших країн.

Завдяки міжнародним зв'язкам, торгово-промислові палати України організовують:

  1. зустрічі та переговори для керівників та фахівців українських підприємств і організацій з представниками закордонних фірм та компаній з питань співробітництва;
  2. ділові поїздки вітчизняних підприємців для ознайомлення з експозиціями на виставках та ярмарках в інших країнах;
  3. стажування фахівців за кордоном, інші види підвищення кваліфікації працівників підприємств та фірм.

Торгово-промислова палата України здійснює недержавний реєстр українських підприємств, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів для підприємницької діяльності в Україні та за кордоном. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Президія ТПП України своїм рішенням ВІД 15 жовтня 1998 року затвердила Порядок ведення недержавного Реєстру українських підприємств, фінансовий стан яких свідчить про и надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за 11 межами. Президія затвердила також зразок Реєстраційного свідоцтва.

Сьогодні процес обміну інформацією став одним з найважливіших у розвитку економічних відносин між країнами. В Торгово-промисловій палаті України створена та розвивається комплексна система інформаційного забезпечення. Основним елементом цієї системи є інформаційно-довідковий фонд, кількість матеріалів у якому становить понад 33 тисячі примірників. Автоматизація інформаційного забезпечення дозволяє поповнювати ресурси ділової інформації за рахунок баз і банків даних на електронних носіях. Довідково-інформаційний фонд є практично відкритим для всіх категорій користувачів.

Палата бере участь разом з міністерствами та відомствами у розробці нормативних актів з питань зовнішньоекономічної діяльності, правил професійної етики у конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності галузей економіки, спілок та об'єднань підприємців, сприяє розвитку торгових та інших звичаїв, надає такі послуги з правових питань:

  1. експертиза документів на предмет настання форс-мажорних обставин, видача документів про це або відмова щодо їх видачі;
  2. засвідчення документів українських юридичних осіб та інофірм;
  3. усне консультування з правових питань господарської діяльності в Україні та зовнішньоекономічної діяльності;
  4. правова експертиза документів, консультування та оформлення претензій;
  5. розробка юридичних документів, необхідних для господарської діяльності;
  6. правова експертиза контрактів та консультування за контрактами;
  7. складання огляду українського законодавства за темою замовника, видача юридичної довідки;
  8. консультації з питань господарської діяльності з наданням копії нормативного акта;
  9. забезпечення іноземних замовників нормативними документами, які регулюють господарську діяльність в Україні та її зовнішньоекономічну діяльність.

Широке визнання у світі здобув Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, створений у 1992 році.

Згідно із Законом України "Про міжнародний комерційний Арбітраж" Міжнародний комерційний арбітражний суд, будучи самостійним та постійно діючим третейським арбітражним судом, розглядає за погодженням сторін спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство, яке є однією із сторін спору знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями та міжнародними об'єднаннями і організаціями, що створені на території України, між собою, спори між її учасниками, а також їх спори з іншими суб'єктами права України.

Він широко визнається у колах міжнародного арбітражу, є членом Міжнародної федерації комерційних арбітражних інститутів, ним укладені двосторонні угоди про співпрацю зі Швейцарською та Грецькою Арбітражними Асоціаціями, з Арбітражним судом при Болгарській торгово-промисловій палаті і Корейським комерційним арбітражним центром (Сеул).

Міжнародний арбітраж при ТПП активно співпрацює з іншими постійно діючими арбітражними інститутами, як, наприклад, Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, Арбітражний інститут Стокгольмської торгової палати, Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті в Парижі та інші.

При Торгово-промисловій палаті України створено Морську арбітражну комісію, яка розглядає спори, що виникають з договірних та інших цивільно-правових відносин у торговельному Мореплаванні незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб'єкти Українського та іноземного, чи тільки українського або тільки іноземного права.

Помітне місце серед послуг, які надаються підприємцям, займають експертиза та сертифікація товарів.

Згідно із статутом серед основних функцій Торгово-промислової палати України, які сприяють розвитку зовнішньоекономічних зв язків, є проведення на замовлення зацікавлених підприємств, Рганізацій, об'єднань, фірм та приватних осіб, незалежної експертизи кількості, якості, комплектності товарів, включаючи сировину та обладнання, визначення їх ціни, а також проведення експертиз на відповідність товару коду Гармонізованої системи опису і кодування товарів та експертиз, пов'язаних з операціями з переробки сировини, які розглядаються як операції з давальницькою сировиною.

За дорученням Уряду Торгово-промислова палата України та її підрозділи уповноважені підтверджувати походження українських товарів і видавати сертифікати походження.

Систему добровільної сертифікації продукції, процесів та послуг СЕКТЕХ створено Київською палатою (у минулому фірма "Київзовнішсервіс") у 1993 році згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію" і зареєстровано Держстандартом України. Систему сертифікації СЕЯТЕХ засновано на діючих керівних документах ІСО/МЕК у галузі сертифікації та управління якістю, що створює умови для визнання її сертифікатів організаціями інших країн, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Торгово-промислові палати країн співдружності, поряд з вищезазначеними основними функціями, протягом багатьох років проводять експертизу імпортованих із-за кордону обладнання, технологій і товарів на предмет відповідності їх за якістю, кількістю та комплектністю умовам укладених угод, здійснюють патентно-ліцензійну та сертифікаційну діяльність, що, на перший погляд, не є суттєвим, проте без цього неможливий контроль та порядок на ринку, боротьба з контрабандою та фальсифікацією товарів.

Питання для самоперевірки

  1. Назвати основні торгово-промислові палати світу. ¦
  2. Охарактеризувати необхідність створення міжнародних об'єднань торгових палат.
  3. Навести структуру Міжнародної торгової палати.
  4. Охарактеризувати специфіку діяльності Асоціації Європейських торгово-промислових палат.
  5. Які напрямки діяльності Української торгово-промислової палати?
  6. Назвати торгово-промислові палати СНД.
  7. Назвати шляхи співпраці торгових палат СНД та України.


 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Образовательный портал
Правила користування
Продажа баннеров УБС