Главная  - Маркетинг  - Книги  - Експертиза товарів - Коломієць Т.М.
Експертиза товарів - Коломієць Т.М.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Екологічні знаки

Однією з найактуальніших проблем сучасності є охорона навколишнього середовища і забезпечення безпеки людини. 15 березня 1962 р. президент США Дж.Кеннеді проголосив основні права споживача: безпечність товарів, послуг, повна інформація про них, право на відшкодування завданої шкоди. Пізніше, у 1973 р., Рада ЕС прийняла основні принципи споживчого руху, які були сформульовані Генеральною Асамблеєю ООН, в яких основну увагу було приділено захисту здоров'я та безпеки споживачів. У США компанії щорічно витрачають близько 80 млрд. доларів на додержання правил з охорони навколишнього середовища, що становить 1,5-1,7% валового внутрішнього продукту країни. За оцінкою низки фахівців, 89% американських споживачів дбають про вплив споживаних товарів на навколишнє середовище, а 79% готові платити більшу ціну за вироби, якщо вони "сприятливі" для навколишнього середовища.

В Україні право людини на здоров'я, навколишнє середовище закріплено в Конституції, законах про охорону навколишнього середовища та захист прав споживачів. Наявність сертифіката відповідності, який гарантує якість товарів, вже не задовольняє суспільство, оскільки необхідно гарантувати не тільки безпеку людини, але й навколишнього середовища.

У світовій практиці екологічна сертифікація вже починає отримувати законодавчу та нормативно-правову базу. Це насамперед англійський стандарт В8 7750, прийнятий в 1992 р., директива ЕС 1836/93, яка набула чинності з 10.04.1995 р., міжнародні стандарти ІСО серії 14000. У різних країнах розроблено спеціальну систему знаків та позначень, яка отримала назву екологічне маркування

Загалом введення національних систем екомаркування та екосертифікації може створити нетарифні торговельні бар'єри. Вирішуються ці питання шляхом їх взаємного визнання.

Екологічні знаки досить часто зустрічаються на імпортних товарах, але останнім часом деякі транснаціональні знаки стали використовувати і українські виготовлювачі, оскільки в Україні поки ще не розроблено єдині екологічні знаки.

Екологічні знаки (ЕЗ) - це знаки, які призначені для інформації про екологічну чистоту споживчих товарів або екологічно безпечні засоби їхньої експлуатації, використання або утилізацію.

Група ЕЗ поділяється на три підгрупи:

- знаки, що інформують про екологічну чистоту товару або безпеку для навколишнього середовища;

- знаки, що інформують про екологічно чисті способи утилізації товарів або упаковування;

- знаки, що інформують про небезпеку продукції для навколишнього середовища.

Перша підгрупа ЕЗ інформує про безпеку продукції або окремих її властивостей для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього середовища. До неї відноситься "Блакитний ангел", який вперше з'явився в 1978 р. в Німеччині. Центральну фігуру якого взято з емблеми ООН з навколишнього середовища. Він є практичним символом екологічно чистого продукту, тільки в Німеччині ним марковано понад 5000 товарів. "Білий лебідь" наноситься на продукцію у скандинавських країнах. Екознак японської асоціації з охорони навколишнього середовища інформує про те, що даний виріб найменше забруднює і руйнує навколишнє середовище. Цим знаком можуть бути марковані будь-які японські товари,, у тому числі аерозолі, у яких відсутні речовини, що руйнують озон. Низка країн застосовує екознак, що інформує про безпеку холодильного устаткування для озонового шару.

Стандартом держави Ізраїль передбачено знак, який вказує на "дружні взаємовідносини" виробу з навколишнім середовищем.

Поряд з екознаками, які застосовують у міжнародній та національній практиці, окремі фірми створюють власні емблеми екологічної чистоти. І таких символів досить багато.

Основні підходи до екомаркування були розроблені Радою ЄС у 1992р. В ЄС питаннями екологічного маркування займається спеціально створена структура - Міжнародна асоціація по стандартизації (підкомітет ПКЗ ІСО/ТК207 "Етикетування (маркування) в галузі навколишнього середовища").

Екомаркування, рекомендоване Радою ЄС, включає знак, який може бути двох кольорів: і зеленого, і блакитного або нанесений чорним або білим кольором відповідно на білий або чорний фон. Призначенням екомаркування є забезпечення споживачів достовірною інформацією про екологічність придбаного продукту, а також стимулювання виробників відносно дотримання норм та вимог щодо охорони навколишнього середовища. Це екомаркування не поширюється на харчові продукти, напої і лікарські препарати.

Рішення про присвоєння екознака приймається після попередньої оцінки екологічності виробу-кандидата. Всі витрати, пов'язані з оцінкою, і спеціальний збір за використання екомаркування у випадку позитивного рішення сплачує здобувач цього маркування.

Другу підгрупу ЕЗ призначено для інформації про засоби, що запобігають забрудненню навколишнього середовища. Це можуть бути, наприклад, дані про те, що дану упаковку отримано з вторинної сировини. Екознаки цієї підгрупи можуть містити заклики не забруднювати навколишнє середовище упаковками, здавати їх на повторну переробку або складати в спеціальні сміттєзбиральники.

Знак "ресайклінг", який використовується у США, Німеччині, Великобританії, скандинавських та інших країнах, для маркування продукції з вторинної сировини, а також продукції, яка може бути перероблена.

Нанесення знака ресайклінга - "петлі Мебіуса", має декілька значень. Якщо на упаковку нанесено символ із зігнутими плоскими стрілками, то це значить, що знак зареєстрований Міжнародною асоціацією стандартів (150), а якщо - у вигляді трикутника із стрілками - то він зареєстрований німецькою групою стандартів ОГК. У Німеччині цей знак наноситься з конкретним номером, який вказує тип пластмаси, для більш якісного сортування.

Зараз Радою ЄС розробляється директива "Про упаковки та відходи з них", яка передбачає, що упаковки в країнах ЄС повинні мати знаки, які вказують на відсоток співвідношення вторинних матеріалів.

Одним із найпоширеніших екознаків, що набули останнім часом характеру транснаціональних, є німецький знак "Зелена крапка" ("Бег §шпе РипкГ). Він розроблений компанією "Бег §гшпе Ршткі. Биаіез 8І8Іет БеиізЬіапсі - СеяеііксЬай Гаг АЬШуегтеісшпд ипсі Зекипсіаггойї огТ де\уіппип§" (О8Б). Вперше цей знак одержав поширення у Німеччині після прийняття нового законодавства про утилізацію і повторне використання упаковок. "Зелена крапка" розміщується на упаковці і означає, що:

- на її поширюється гарантія повернення, прийому і повторної переробки маркованого упакувального матеріалу;

  1. виробник або продавець маркованого товару підписали з фірмою Б8О контракт на використання знака "Зелена крапка" і вносять відповідну ліцензійну плату;
  2. після використання маркованої знаком упаковки вона є власністю однієї з організацій, що діють у рамках Б8Б.

У основу діяльності компанії "Дуальна система" покладено такий принцип: від імені Б8О місцеві організації із збору й утилізації відходів здійснюють збирання використаних упаковок, їх сортування за видами матеріалу (папір, скло, метал, пластмаса й інші) і відправлення організаціям з переробки вторинних ресурсів. Фінансування цих організацій здійснюється за рахунок коштів, отриманих від продажу права маркування, пакування товарів знаком "Зелена крапка". Ліцензійна плата за використання цього знака застосовується тільки для товарів, які продаються на території Німеччини. Експортні товари не використовуються для фінансування системи, незалежно від того, марковані вони знаком "Зелена крапка" чи ні.

На сьогодні багато країн світу, особливо західноєвропейські, зацікавлені щодо впровадження у себе подібної системи. Схожі системи упроваджуються у Франції і Голландії, продовжується обговорення директив, що стосуються повторної переробки упаковок в рамках ЄС.

Окремі українські виробники теж почали маркувати свою продукцію знаком "Зелена крапка". Проте за відсутності налагодженої системи повторного використання й утилізації упаковок наявність цього знака на пакуванні не ставить за обов'язок спеціалізованим - організаціям приймати і переробляти пакувальні матеріали зі знаком "Зелена точка".

Третя підгрупа містить ЕЗ, що характеризують небезпеку продукції для навколишнього середовища. До них відносяться деякі попереджувальні символи. Наприклад, у Фінляндії прийняті в 1991 р. правила, відповідно до яких небезпечні для морської флори і фауни речовини, перевезені морським транспортом, повинні бути марковані спеціальним знаком.

У 1985 р. було прийнято Віденську конвенцію про охорону озонового шару, яка передбачила різке скорочення випуску апаратів та механізмів, у яких використовується фреон.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС