Главная  - Маркетинг  - Книги  - Експертиза товарів - Коломієць Т.М.
Експертиза товарів - Коломієць Т.М.
<< Содержание < Предыдущая

Правила проведення приймальної експертизи за якістю

Перед початком експертизи доцільно ознайомитися з усіма необхідними нормативними документами: стандартами чи ТУ на конкретні види продукції, упаковку, маркування, методи досліджень.

Для проведення експертизи слід визначити якість товарів, що приймаються, на відповідність вимогам чинних стандартів, ТУ, договорів. За необхідності товари, які приймаються, можуть оцінюватися зіставленням із зразками-еталонами. Вибір показників якості при приймальній експертизі визначається її метою та умовами проведення. Найчастіше експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників, в основному зовнішнього вигляду, та частини фізико-хімічних показників (наприклад, маси, довжини, об'єму, відносної густини тощо), використовуючи найпростіші засоби вимірювань. Фізико-хімічні та мікробіологічні показники, для визначення яких потрібні складні методи оцінки якості, під час приймальної експертизи, зазвичай, не застосовуються, оскільки вони потребують тривалого часу. Лише в окремих випадках експерт може рекомендувати визначення таких показників після завершення приймання за якістю.

3. Для оцінки якості робиться вибірка або об'єднана проба, розмір якої повинен бути не менше встановлених норм. Порядок відбору проб, передбачений стандартами чи ТУ, і повинен беззаперечно дотримуватись експертами. Експертові слід робити відбір зразків (проб) самостійно.

Вибірковий контроль якості, який використовується під час приймальної експертизи, пов'язаний із великою ймовірністю випадкових огріхів при відборі проб, через це норми передбачають мінімально допустимі розміри вибірок або проб. Визначення якості товару в меншій пробі та перенесення результатів на всю товарну партію є дуже грубою помилкою, із-за якої результати проведеної експертизи будуть вважатися недійсними. Навпаки, збільшення розміру вибірки чи проби, що вибирається з товарної партії не є порушенням, оскільки підвищується достовірність одержання даних.

4. Якщо виявлено неоднорідність товарної партії, що має товари різної градації якості (стандартні, нестандартні, брак, відходи, 1-го чи інших сортів тощо), то експерт повинен виявити відсотковий вміст кожної фракції.

Якщо товари різних категорій якості упаковані в різну тару на яких є відповідне маркування, то працівники складу повинні розташувати партію за цими градаціями. У цьому випадку експерт відбирає проби та оцінює їх для кожної категорії якості окремо.

Виявивши дефектні товари, експерт повинен відібрати зразки товарів із найбільш характерними дефектами та встановити причини їх виникнення. Він також може за необхідності чи на прохання замовника дати рекомендації щодо використання чи знищення дефектної продукції. У акті експертизи слід показати відсотковий зміст продукції з різноманітними чи найбільш характерними дефектами.

Іноді доцільно направити зразки дефектної продукції в дослідну лабораторію для виявлення їхнього виду та причин виникнення, особливо коли експертові важко визначити дефекти.

Іноді для товарів, які довго зберігаються, рекомендується зразки дефектної продукції залишити в одержувача або направити в експертну організацію. При цьому експерт сам повинен відібрати зразки та забезпечити їх відповідними етикетками та/чи актом відбору проб.

Відсутність в актах експертизи даних про характерні види дефектів або неправильне визначення їхнього виду може бути підставою для відхилення акта експертизи, що встановлює невідповідність якості товару.

Особливо важливо правильно зазначити результати приймальної експертизи за якістю, якщо спірні питання, що виникли між постачальником і одержувачем, вирішаються в Державному арбітражі. Неправильно проведена оцінка або неправильно оформлений акт експертизи можуть бути підставою для відмови у пред'явленому позові.

Акт експертизи не повинен мати суперечливих фактів. Експертну оцінку слід проводити окремо по кожній товарній партії, а всередині її - з кожного найменування, артикулу та обов'язково зазначити це в актах.

Підставою для відхилення акта приймальної експертизи може бути необґрунтованість висновків. Наприклад, якщо для товару передбачено приймальні та бракувальні числа, то забракування всієї партії при бракувальному числі, меншому за встановлену норму, є неправильне. При цьому результати експертизи будуть визнані недостовірними, а акт експертизи відхилено.

5. Якщо виявлено причини невідповідності якості, то експерту слід зазначити в акті про стан тари та пакувальних матеріалів (їхня цілісність, достатність та надійність).

6. Експерт не повинен проводити приймальну експертизу, якщо порушено цілісність товарної партії (наприклад, частину товару реалізовано) або пред'являються знеособлені товари, а також розпаковані або без товаросупровідних документів.

Експертиза товарів за комплектністю - це оцінка експертом наявності необхідних елементів комплекту та встановлення відповідності даних, зазначених у технічних документах і є однією з різновидів експертизи якості, оскільки цілісність або комплектність -це один з показників якості.

Правовою базою цього різновиду є Цивільний кодекс України.

Підставою для її проведення є особливості товарів, що приймаються, цілісність яких забезпечується наявністю всіх необхідних елементів у комплекті. Крім того, комплектність впливає на функціональне та соціальне призначення товару, його довговічність, ремонтопридатність, ергономічні та естетичні властивості.

Усі комплектуючі елементи поділяються на три групи:

  1. ті, що забезпечують функціональне призначення товару, його естетичні властивості;
  2. призначені для ремонту товару під час експлуатації (запасні деталі, вузли тощо);
  3. ті, які визначають збереженість товарів під час перевезень, зберігання, реалізації.

Комплектуючими елементами першої групи є складові частини самого товару, без яких втрачається його цілісність. Наприклад, болти, шурупи, скло, окремі панелі, фурнітура для збірних меблів, електричні шнури в електропобутових товарах тощо.

Порушенням цілісності є і відсутність окремих предметів або невідповідність їх одному стилю комплекту. Наприклад, коли покупець оплатив меблевий гарнітур, а додому йому привезли комплект меблів, у якому платтяна шафа відрізнялася за кольором і фактурою оздоблюваного матеріалу. Проведена експертиза підтвердила порушення комплектності. Оскільки в магазині шафи, яка б відповідала усьому комплекту не виявилося, то покупцеві повернули гроші та забрали порушений комплект меблів. Порушенням комплектності є і відсутність частини ґудзиків на одязі, шнурків на взутті тощо.

Другу групу комплектуючих виробів показано запасними деталями, вузлами, що забезпечують ремонтопридатність товарів під час експлуатації. Прикладом можуть бути запасні ґудзики, шматочки тканини, додані чи пришиті на зворотному боці одягу. До комплекту автомобіля можуть входити запасні колеса, аптечка водія, пристрої для дрібного ремонту, радіоприймачі.

Третю групу комплектуючих елементів призначено для забезпечення збереженості товарів на різних етапах товаропросування. Насамперед це є упаковка, яка може мати транспортну та/чи споживчу тару, пакувальний і перев'язувальний матеріал, засоби кріплення тощо.

Експертиза товарів за комплектністю застосовується в основному для непродовольчих товарів. Для продовольчих товарів цей різновид експертизи використовується лише для продажу наборів продуктів (наприклад, подарункові набори), під час доставляння продуктів додому, під час торгівлі за комплексними замовленнями. Зважаючи на незначне поширення в продовольчій торгівлі вищезгаданих форм, можна констатувати, що основне застосування експертизи товарів за комплектністю знаходить у непродовольчій торгівлі.

Комплектність непродовольчих товарів зазначається в експлуатаційних документах і/чи в товаротранспортних накладних, посвідченнях якості, а комплектність продовольчих наборів - у пакувальних листках або рахунках. Варто зазначити, що упаковка для харчових продуктів майже завжди є невід'ємною складовою і не розглядається як комплектуючий елемент.

Експертиза якості нових товарів - це оцінка якості товарів за номенклатурою показників, які характеризують ступінь новизни, можливість і доцільність їх реалізації.

Призначення цього різновиду експертизи якості є визначення практичної корисності та показників якості, які можуть створити споживчі переваги.

Правової бази експертиза якості нових товарів немає, а нормативна база нараховує стандарти, ТУ, санітарні та інші правила, що дещо співпадає з приймальною експертизою.

Для експертизи якості нових товарів використовують різноманітні методи оцінки якості: органолептичний, вимірювальний, соціологічний, розрахунковий та експертний, але вирішальне значення має останній. Інші перелічені методи виконують допоміжну роль. Дані, одержані цими методами, впливають на результати експертної оцінки, але остаточне рішення приймають експерти. Експертиза якості нових товарів має процедури та етапи, кінцевим результатом яких є експертний висновок.

Установлення мети експертизи визначає подальші етапи та процедури вибору критеріїв, необхідних і достатніх для проведення оцінки якості нових товарів експертами. Метою експертизи може бути оцінка всієї номенклатури показників якості або лише їхніх частин, наприклад, ступеня новизни.

При установленні мети і на наступних етапах експертизи експерти повинні чітко уявляти, що означає термін "новий товар".

Новий товар - це продукція, яку призначено для реалізації, і яка відрізняється від товарів, що вже є, аналогічного призначення зміненими споживчими властивостями. Отже, поняття терміна передбачає напрям вибору показників якості та методів вивчення нового товару.

Вибір показників якості зумовлюється необхідністю дотримання обов'язкових вимог (безпеки, функціонального призначення), а також визначення ступеня новизни, що і є сутністю експертизи якості нових товарів.

Експерт (або замовник) залежно від мети експертизи може вибрати всю номенклатуру споживчих показників або обмежитися лише обов'язковими показниками та ступенем новизни.

Номенклатура споживчих властивостей та показників детально розглядається в курсі "Теоретичні основи товарознавства товарів", тому матеріал даного підручника розкриває лише ступінь новизни, як один з показників асортименту та одночасно якості нових товарів.

Ступінь новизни характеризується кількісними та якісними змінами споживчих властивостей, які формують та задовольняють нові потреби. Ступінь новизни може виражатися у балах або відсотках. Е.Е. Заседєнець [98] пропонує такі градації: товари незначної новизни (ступінь новизни до 20%), товари нового виду (21-70%) та якісно нові товари (71-100%).

Товари незначної новизни відрізняються несуттєвою модифікацією окремих параметрів, які не покращують споживчі властивості.

Товари нового виду характеризуються істотними змінами параметрів та споживчих властивостей, появою нових додаткових функцій.

Якісно нові - товари з принципово новим перетворенням функцій, технічного принципу дії, які не мають аналогів та прототипів.

Ступінь новизни нових товарів визначається методом балової оцінки, для цього розробляється спеціальна шкала балів для виробу, що вивчається. Крім цього методу, поширені й інші: огляд виробів на оптових ярмарках, виставках-продажах, виставках-дегустаціях;

дослідна експлуатація непродовольчих товарів, пробний продаж, анкетне опитування тощо.

Виходячи з цих градацій нових товарів, як критерій можуть бути вибрані показники функціонального та соціального призначення, надійності (безвідмовності, ремонтопридатності, збереження), ергономічні, естетичні та безпеки. Залежно від градації нового товару вибирають і методи вивчення його: порівняльний, прогнозно-аналоговий або безаналоговий, комбінований.

Для товарів, ступінь новизни яких не перевищує 70%, можна використати порівняльний метод, оснований на порівнянні показників якості товарів одного найменування нових та вже відомих. Цей метод поширений і в товарознавстві, і в кваліметрії. Для якісно нових товарів цей метод мало прийнятний, тому для них використовуються зазначені вище методи, які насправді є різновидами порівняльного методу, але на більш високому рівні з використанням елементів прогнозування.

Прогнозно-аналоговий метод заснований на побудові перспективно-прогнозного ряду базових зразків товарів-аналогів та використанні його для порівняльної оцінки якісно нових товарів. Достоїнством методу є його перспективність, а також використання порівняльної оцінки. Недолік методу полягає у труднощах побудови перспективно-прогнозного ряду базових зразків - шкали оцінки, що вимагає пошукових проектних розробок. При цьому експертові доводиться з'ясовувати, як впливають нові споживчі властивості на корисний ефект вжитку, чи виправдані затрати на розробку та виробництво нового товару. Через це важко застосовувати прогнозно-аналоговий метод практично.

Безаналоговий метод - метод, заснований на аналізі процесів споживання різними групами споживачів або процесів проектування.

За цього методу не вимагається порівняння нових товарів з їхніми аналогами. Цінність нових товарів визначається за ступенем задоволення потреб, який виявляється шляхом аналізу процесів споживання. Для цього проводять експеримент з експлуатації або споживання нових товарів в реальних умовах певними групами споживачів. Після певного строку експлуатації проводять опитування споживачів, виявляючи їхні думки, зауваження, претензії до якості товару. Крім цього, досліджується і сам товар (ступінь зносу, ремонтопридатність, зміни естетичних та ергономічних властивостей, безпеки тощо). Виявлені достоїнства та вади нового товару, оцінка його якості після експлуатації, дозволяють оцінити ефективність споживання та доцільність введення новизни у споживчі властивості.

При "проектному" підході експерти аналізують процес проектування з метою виявлення його повноти, досконалості та можливості технологічного втілення. Для цього експерт повинен уважно вивчити основні етапи проектування нової продукції та виявити можливі дефекти чи недосконалість рішень, які приймаються. Крім цього, експерт повинен вивчити передпроектні наукові дослідження, які є з даного питання.

Достоїнством безаналогового .методу є можливість використання його у випадках, коли товар є принципово новим і не має аналогів. Під час аналізу процесів споживання вдається з'ясувати ступінь задоволення передбачуваних потреб.

Вадами методу є трудомісткість, тривалість, складність в підборі найтиповіших груп споживачів, а при проектному підході -вірогідність значних розходжень між проектованим та реальним товаром.

Комбінований метод - метод оцінки, заснований на поєднанні оцінок раніше відомих та нових споживчих властивостей товару, що досліджується. При цьому методі експерти використовують всю доступну їм інформацію про товари-аналоги, про рівень проектних розробок. Оскільки будь-який новий товар має вже відомі, спільні з аналогами властивості, а також набуває і нових властивостей, то при комбінованому методі застосовується поєднання порівняльного методу для вивчення відомих властивостей та проектно-аналогового та/чи безаналового для вивчення нових властивостей. Завдяки цьому, комбінований метод не має багатьох вад раніше зазначених методів і поширений для оцінки товарів з різним ступенем новизни.

Вивчення нового товару проводиться оціненням практичної користі, ступеня новизни, естетичного рівня та визначення умов споживання (експлуатації).

Оцінка практичної користі товару може здійснюватися визначенням показників функціонального та/чи соціального призначення, а також ергономічних властивостей. При цьому використовуються органолептичні, вимірювальні, соціологічні та експертні методи визначення значень показників, але провідним залишається експертний метод.

Для оцінки естетичного рівня виділяється декілька підгруп показників, які мають розглядатися в певній послідовності, що необхідно для забезпечення достовірності експертизи.

Першу підгрупу становить інформаційна виразність форми виробу, яка відбиває культурні норми та естетичні уявлення, які є у суспільстві. Інформаційна виразність досягається за допомогою показника зовнішнього вигляду (оригінальність форми, забарвлення, стан поверхні, цілісність), а також стильової єдності, відповідності моді, інформаційних знаків.

Друга підгрупа показників розкриває єдність формальних і змістовних ознак, виявляє відповідність естетично значущої форми, розмірів виробу, його функції, конструкції, матеріалу тощо, оцінює зручність при користуванні (експлуатації).

Третя підгрупа (цілісність композиції) визначається гармонічною єдністю частин і цілого, органічним взаємозв'язком елементів виробу та погодженістю з ансамблем інших виробів. Показниками третьої підгрупи є характеристики об"ємно-просторової структури, пластичності, впорядкованості графічних та образотворчих елементів, декоративності матеріалів.

Четверта підгрупа показників представлена характеристиками досконалості виробничого виконання виробів, стабільністю збереження його товарного виду під час споживання: акуратністю покриття та оздоби поверхні, чистоти виконання контурів , чіткість виконання фірмових знаків і супроводжувальних документів, стійкість форми щодо пошкоджень. Ці показники побічно впливають на естетичні властивості товарів, але без їхньої характеристики оцінка естетичних властивостей була б неповною. Аналіз естетичних властивостей нових товарів здійснюється експертним методом, а додатково застосовується органолептичний метод. Оцінка естетичних властивостей повинна здійснюватися експертом із позицій споживача, через це на результати оцінки не повинні впливати його особисті смаки та звички.

Кінцевою операцією вивчення товарів є визначення умов їх вжитку, причому споживання розглядається як і використання -одноразове і багаторазове (експлуатація).

Експерти оцінюють результати досліджень експлуатації товарів у виробничих або реальних умовах, визначають термін експлуатації, роблять відповідні корективи. При визначенні умов експлуатації можуть використовуватись порівняльний, проектно-аналоговий та комбінований методи. Метою цієї операції є забезпечення якості товару для споживача, що сприяє позитивному післяреалізаційному ставленню споживача до товару. Завдяки цьому правильність визначення експертами умов споживання нових товарів має важливе значення для споживача та визначає "життєвий" (ринковий) цикл товару.

Передостанній етап експертизи-підбиття підсумків-результатів експертизи.

Результат експертизи - це підсумкова якісна та кількісна оцінка споживчих властивостей товарів, яка зафіксована дещо особливіше. Результати основані на узагальненій думці експертів, яка приймається способами обговорення, голосування чи усереднення кількісних показників (балів, % тощо).

Результати експертизи документально оформляються експертним висновком.

Дегустація харчових продуктів - оцінка органолептичних показників якості, яка проводиться перевіреними на сенсорну чутливість експертами.

Метою дегустації є одержання достовірних результатів під час органолептичної оцінки якості, зниження її суб'єктивності за рахунок високої професіональної компетентності. Однією з умов досягнення професіоналізму є спеціалізація по групах товару, оскільки експерти повинні знати особливості смаку, запаху, зовнішнього вигляду, консистенції та інших органолептичних показників, характерних для товарів однорідних груп, вміти розрізняти незначні нюанси цих показників, характерних для різних найменувань, сортів, торгових марок. Для цього експерт повинен мати гарну смакову та нюхову пам'ять.

Відбір експертів у дегустаційні групи здійснюється перевіркою їх на сенсорну чутливість, уміння розрізняти смак, запах, колір. Крім того, експерт повинен мати попередній досвід органолептичної оцінки товарів вибраної однорідної групи.

Дегустація харчових продуктів проводиться у таких випадках:

  1. при експертизі нових товарів;
  2. при порівняльній оцінці відомих товарів, при необхідності виявлення якісних змін органолептичних показників;

при визначенні товарних сортів та інших градацій якості.

Результати дегустації можуть бути виражені у вигляді опису окремих показників, а також у балах. У останньому випадку повинна бути розроблена шкала балової оцінки або повинні застосовуватися стандартні шкали. Прикладами такої стандартної шкали балової оцінки є шкали, які використовуються під час оцінювання якості вина, пива, твердого сичужного сиру.

Експертиза товарів за договорами - це оцінка експертом дотримання вимог якості, встановлених договорами.

Експертів можуть запрошувати для проведення товарознавчої експертизи за договорами купівлі-продажу, комісії та зберігання. Найчастіше підставою для такої експертизи є розбіжності між сторонами, які уклали договір.

Найбільш поширений вид договорів - договір купівлі-продажу. Він може укладатися не лише з юридичними особами, але й фізичними, у тому числі із споживачами. Правова база проведення експертизи за договорами купівлі-продажу між юридичними особами співпадає із приймальною експертизою за кількістю та якістю, бо насправді це одні і ті ж види експертизи. Правова база за договором купівлі-продажу, який виник при реалізації товару продавцем покупцеві (споживачеві), базується на законі "Про захист прав споживачів", правилах продажу товарів, в яких регламентовані відповідальність продавця та права споживачів при продажу товарів.

Необхідність у товарознавчій експертизі найчастіше виникає тоді, коли можливості вирішити неузгодженості між продавцем та покупцем вичерпані. При цьому часто перед експертом стоїть складна проблема — оцінити якість товару, іноді вже після достатнього строку експлуатації, для цього експерт повинен діагностувати не лише дефекти, але і причини їх виникнення, вирішити, чи були ці дефекти при реалізації, чи є вони явні або приховані.

Об'єктивність експерта під час таких експертиз є дуже важливою. Девіз "Покупець має рацію" не повинен братися до уваги та впливати на результати експертизи. Якщо дефект має технологічний характер - явний але не побачений продавцем і покупцем, або прихований, який виявився при зберіганні, то товар або підлягає обміну, або зниженню в ціні, якщо дефекти є не критичними і не впливають на безпеку споживання, або поверненню продавцеві із виплатою його повної вартості.

Якщо дефекти, які викликали погіршення якості, виникли внаслідок порушення встановлених правил експлуатації та/чи умов зберігання, то покупець повинен довести, що всі встановлені правила чи умови ним дотримані. Одним із завдань експерта є оцінка обгрунтованості цих доказів.

Договір комісії укладається між юридичними особами (наприклад, організаціями споживкооперації і сільськогосподарськими організаціями), а також між юридичними та фізичними особами (наприклад в комісійних магазинах)'. При цьому експерт-товарознавець, який приймає товари на комісію, повинен знати, що права та обов'язки перед споживачами виникають у комісіонера (магазина), а не комітента, який здав товар у магазин.

Правова база проведення експертизи за договором комісії представлена Цивільним кодексом України, законом "Про захист прав споживачів" та Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами. У Правилах установлюється порядок прийому товарів на комісію, визначення продажної ціни та розміру комісійної винагороди, зменшення ціни та продаж товарів, прийнятих на комісію, розрахунків комісіонера з комітентом за проданий товар або повернення непроданого товару. Чинність указаних правових актів поширюється на всі організації незалежно від форми власності.

Договір зберігання укладається між юридичними особами або юридичними та фізичними (наприклад, у камерах схову). При цьому одна сторона зобов'язується забезпечувати збереження та повернення товарів, переданих їй на зберігання, а друга оплатити витрати на зберігання.

Необхідність у проведенні товарознавчої експертизи з'являється у випадку виникнення кількісних втрат понад установлені норми або зниження якості, а також за повної втрати товарів.

Для виявлення причин, які викликали підвищені кількісні та якісні втрати при зберіганні, експерт, який проводить експертизу після тривалого зберігання, повинен знати ті процеси, що є найбільш характерними для товарів певної групи, а також фактори, що впливають на інтенсивність цих процесів, а отже, і на розмір втрат. Для багатьох споживчих товарів, якщо їм притаманне природне зменшення, загальним процесом, що викликали це зменшення, є висихання або випарування води. Інші процеси - утруска (розпилення), розливання, звітрення, дихання - характерні тільки для товарів певних груп залежно від їхньої консистенції, складу або біологічної природи.

Кількісні втрати - зменшення маси товарів протягом зберігання чи підготовки до реалізації. Визначити їх можна лише за різницею між вихідною та кінцевою масою, для чого застосовується побічний метод вимірювання цих втрат.

При виникненні кількісних втрат товар не зникає, а змінюється його якісний стан. Недоброякісний товар можна відсортувати і окремо зважити, тобто в цьому випадку застосовується прямий метод вимірювання продукції.

Зниження якості товарів при зберіганні відбувається внаслідок таких процесів: мікробіологічних (загнивання, плісняви, збродження тощо), біологічних (пошкодження комахами, гризунами, птахами), фізичних (биття, деформація, розчавлення тощо), хімічних (корозія металів, прогірклість жирів, вицвітання барвників тощо), фізико-хімічних (старіння матеріалів, білків, полімерів тощо), біохімічних (дихання, фізіологічні захворювання товарів - живих об'єктів).

Внаслідок проходження зазначених процесів погіршується якість товарів. Досить часто зниження якості можна виявити за органолептичними показниками. Виникнення невластивого зовнішнього вигляду, неприємних відтінків смаку та запаху є побічною ознакою зниження якості. При цьому експерт самостійно приймає рішення про необхідність дослідження товару в дослідних лабораторіях вимірювальним методом.

Процеси, які знижують якість товарів під час зберігання, змінюють і їхню градацію якості. За втрати безпеки товар вважається відходом і підлягає знищенню, внаслідок чого якісні втрати стають і кількісними.

Якщо зниження якості сталося із-за малозначних та значних дефектів, то товар вважається умовно придатним і може бути реалізований за зниженими цінами або відісланий на промислову переробку. У цьому випадку кількісних втрат немає.

Незалежно від причин виникнення якісні втрати списуються за актами. Акт на списання товарів підписують експерти, керівник та матеріально відповідальні особи. Норм списання товарів за рахунок зниження якості немає.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС