Главная
Логістика - Кальченко А. Г.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

10.5. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ

Оскільки основними завданнями логістики, в тому числі і транспортної, є збільшення прибутку, важливо контролювати техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу транспорту. Комплексним показником використання вантажних вагонів, котрий відображає як відстань руху вантажу, так і інші умови перевезень, є його продуктивність. Найбільш високу продуктивність мають напіввагони, вони становлять близько 40 % робочого парку залізничних шляхів. Їх висока продуктивність обумовлена перевезенням ними в основному масових важких вантажів, що дає змогу більш повного використання їх вантажопідйомності.

Аналізуючи залежність між навантаженням на вісь вантажного вагона і його продуктивністю, треба зважати на розміри порожнього вагона, його вплив на рівень навантаження робочого вагона.

Зі скороченням відстані перевезень вантажів збільшується коефіцієнт порожнякового руху вагонів (до навантаження), оскільки ймовірність використання розвантажених вагонів для навантаження зменшується. Визначати вплив відстані перевезень на рівень показників використання різних типів вагонів, таких як обіг, продуктивність і середньодобовий рух, можна тільки завдяки розрахункам, застосовуючи аналіз середніх показників використання вагонів. Наприклад, продуктивність вагонів загалом визначають діленням вантажообігу у т/км нетто на робочий парк вагонів, у конкретних умовах — на основі даних, отриманих при навантаженні у вагон, відстані його рейса і повного обігу. Обіг вагонів при цьому встановлюється за формулою, котра передбачає розчленування його на чотири елементи: час перебування вагона у навантаженому і порожньому стані на шляху прямування, а також на технічних станціях.

Ступінь впливу розміру порожнього руху на обіг вагонів визначають часткою цього елемента обігу до загального його розміру. Чим менша відстань перевезень, тим більша частка незалежних від неї елементів — простоювання вагонів на вантажно-розвантажувальних станціях.

Зі збільшенням відстані перевезень продуктивність вагонів зростає. Це однак не означає, що вигідно збільшувати відстань перевезень залізничним транспортом, виконуючи більший обсяг тонно-кілометрової роботи тим самим парком. Аналіз прибутку від використання залізничних шляхів показує, що в розрахунках на вагон/добу сума цього прибутку зростає повільніше ніж продуктивність вагона.

Те саме можна сказати і про витрати на перевезення вантажів. В розрахунках на одиницю перевізної роботи розмір їх зі зростанням відстані зменшується, тоді як абсолютна сума витрат зростає. Це зростання порівняно із собівартістю здійснюється повільно.

Повільне зростання витрат на перевезення пов’язано як зі значною часткою в загальній сумі витрат початково-кінцевих операцій, так і зі зростанням на коротких відстанях витрат, пов’язаних тільки з рухом у зв’язку з використанням категорій потягів з підвищеною часткою руху в порожньому стані, при більших навантаженнях на вісь вагона.

Частина елементів обігу вагонів, котра не залежить від відстані перевезень, подана на графіку (рис. 55). Зміни середньодобової продуктивності вагона і прибутку від однієї доби роботи вагона показані на рис. 56.

Частка елементів обігу вагонів

Рис. 55. Частка елементів обігу вагонів, незалежних від відстані перевезень (у % до загального обігу на даній відстані)

• Умовні позначення:

у разі відсутності порожнякового руху вагоніву разі відсутності порожнякового руху вагонів;

при наявності руху порожніх вагонів при наявності руху порожніх вагонів.

Зміни середньодобової  продуктивності вагона і прибутків

Рис. 56. Зміни середньодобової продуктивності вагона і прибутків, що припадають на добу роботи вагона (в частці до рівня на визначеній відстані)

• Умовні позначення:

прибуток прибуток;

продуктивність  вагона продуктивність вагона.

Для визначення витрат на транспортування вантажу використовують схему, котра враховує усі основні елементи витрат по доставці вантажу від виробника до споживача, тобто розрахунки нового розміру транспортних видатків, котрі припадають на одну тонну:

С = С'+ С'' + С''',

де С — загальний розмір теперішніх витрат на доставку вантажу від відправника до отримувача;

С' — теперішні витрати, пов’язані з доставкою вантажу до магістрального транспорту (і вивезенням з нього) під’їзним шляхом або змінним видом транспорту, котрі визначаються за формулою:

С' = Свп • Lп ,

де Свп — витрати на перевезення вантажу під’їзним шляхом або іншим видом транспорту до пунктів відправлення і призначення за 1 т/км;

Lп — відстань підвезення вантажу до магістрального транспорту (або його вивезення), км;

С'' — витрати на навантаження і розвантаження вантажу як на магістральному, так і на транспорті, котрий підвозить вантаж;

С''' — витрати, пов’язані з перевезенням магістральним видом транспорту.

С''' = Спк + СрLп ,

де Спк — витрати початкових і кінцевих операцій на магістральному виді транспорту на 1 т вантажу;

Ср — витрати на рух вантажу в потягах (з урахуванням витрат на перегін порожніх вагонів і обробку вагонів на технічних станціях на 1 т/км);

Lп — відстань перевезення вантажу на магістральному транспорті, км.

Техніко-експлуатаційні показники автомобільного состава в транспортному процесі можна поділити на дві групи.

Перша характеризує ступінь використання рухомого складу транспорту: коефіцієнт графічної готовності; коефіцієнт використання руху і вантажопідйомності, середня відстань перевезень з вантажем і середня відстань руху; час простою під вантажно-розвантажувальними операціями, час в наряді; технічна і експлуатаційна швидкість.

Друга група характеризує показники роботи рухомого складу: кількість їздок, загальну відстань перевезень та рух з вантажем, обсяг перевезень і транспортну роботу.

В роботі автомобільного транспорту розрізняють поняття їздки та обігу.

Їздка — завершений цикл транспортної роботи, котрий складається з навантаження вантажу на автомобіль (tн), руху останнього з вантажем (tр), розвантаження (tроз). І надання транспортного засобу для наступного навантаження (рух без вантажу) (tпер). Таким чином, час їздки:

tїзд. = tр + tн + tроз. + tпер. .

Враховуючи швидкість перевезень за час їздки Vш і загального руху за їздки Lр, котрий дорівнює сумі рухів за час tроз. + tпер., то формула матиме такий вигляд:

tїзд. = Lр / Vш + tв-р ,

де tв-р — час простою під вантажно-розвантажувальними роботами.

Обіг включає одну або декілька їздок з урахуванням того, що рухомий склад має повертатись у початкову точку.

Коефіцієнт технічної готовності парку автомобілів за один робочий день:

ar = Аr / Ас ,

де Аr — кількість автомобілів, котрі готові до експлуатації;

Ас — списочна кількість автомобілів.

Коефіцієнт випуску автомобілів за один робочий день аВ:

аВ = Аек / Ас ,

де Аек — кількість автомобілів в експлуатуванні.

Коефіцієнт використання пробігу B:

B = Lнп / Lз ,

де Lнп — навантажений пробіг, км;

Lз — загальний пробіг, км.

Загальний пробіг визначають за формулою:

Загальний пробіг

де —  перший нульовий  пробіг перший нульовий пробіг, км;

Lх — холостий пробіг, км;

другий нульовий пробі— другий нульовий пробіг, км.

Середня відстань їздки з вантажем Lсr, км:

Lсr = Lнп / ,

де — число їздок.

Середня відстань перевезень Lср, км:

Середня відстань перевезень

де Р –— транспортна робота, т/км;

Q — обсяг перевезень, т.

Технічна швидкість Vt, км/год:

Vt = Lз / tр ,

де tр — час руху.

Експлуатаційна швидкість Vек, км/год:

Vек = Lз / Тн ,

де Тн — час в наряді.

Кількість їздок:

= Т / ,

де — час однієї їздки.

Час однієї їздки:

Час однієї їздки

де tв-р — час простою автомобіля під вантажно-розвантажувальними операціями.

Продуктивність рухомого складу за час знаходження в наряді Q визначається показниками вантажопідйомності автомобіля (q)

і коефіцієнта використання його вантажопідйомності Kвп на кількість їздок :

Q = q • Kвп •  .

Підвищення продуктивності рухомого складу може бути досягнуто через покращення різних показників роботи автомобіля.

Якщо у формулу визначення продуктивності рухомого складу підставити значення кількості їздок і час однієї їздки, отримаємо продуктивність, котра залежить від техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу.

Підвищення продуктивності рухомого складу

Кожний з показників, котрий входить до формули, впливає на продуктивність одиниці рухомого складу: характер і ступінь впливу цих показників на продуктивність відбиваються визначеною залежністю.

З графіків можна зробити висновки:

  • зі збільшенням технічної швидкості перевезень Vt продуктивність рухомого складу в т/км і тоннах зростає (рис. 57, а);
  • зі збільшенням відстані перевезень Ler продуктивність рухомого складу в т/км збільшується (рис. 57, б), а в тоннах — зменшується (рис. 57, в);
  • при зменшенні часу простою рухомого складу під вантажно-розвантажувальними операціями за одну їздку продуктивність рухомого складу в тоннах і т/км зростає (рис. 57, г);
  • зі збільшенням коефіцієнта використання пробігу ? продуктивність рухомого складу в тоннах і т/км зростає (рис. 57, д).

Важливим показником роботи транспорта є собівартість автомобільних перевезень. Повна собівартість перевезень Повна собівартість перевезень складається зі змінних Sзм, постійних витрат Sпос, витрат на вантажно-розвантажувальні роботи (Sв-р) і шляхових витрат Sш :

собівартість автомобільних перевезень

Змінними витратами є витрати, котрі залежать від пробігу автомобіля. Це витрати на паливо, технічне обслуговування, ремонт автомобіля, амортизацію рухомого складу та ін. Вони розраховуються на 1 км пробігу.

Вантажно-розвантажувальні витрати

До постійних витрат відносять накладні витрати, заробітну плату водіїв (умовно), а також амортизаційні відрахування, призначені на капітальний ремонт. Ці витрати розраховуються на 1 год. перебування автомобіля на підприємстві (незалежно від місця перебування — на лінії, в ремонті, простої).

Вантажно-розвантажувальні витрати включають усі видатки на виконання цих робіт (оплата праці робітників, експедиторів і механізаторів, котрі обслуговують механізм, вартість електроенергії, матеріалів та ін.). Вони розраховуються на кожну тонну перевезеного вантажу або 1 год. вантажно-розвантажувальних робіт.

Шляховими є витрати, котрі пов’язані з будівництвом, ремонтом і утриманням шляхів. Ці витрати відносять на 1 т/км або на 1 км пробігу.

Перелічені показники, як залізничного, так і автомобільного транспорту свідчать про результати роботи логістичних підрозділів, а також окремих логістів.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС