Главная  - Прочие дисциплины  - Книги  - Охорона праці - Москальова В.М.
Охорона праці - Москальова В.М.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Важливіші терміни з охорони праці

При розробці інтерактивного комплексу використано ключові слова, терміни та поняття зміст яких найбільш уживані наведено нижче.

Охорона праці – це система законодавчих актів і відповідних соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку людини, збереження її здоров’я і працездатності в процесі праці.

Безпека праці – це стан виробничих умов, за яких, унеможливлюється вплив шкідливих або небезпечних виробничих чинників на організм людини.

Безпека виробничого обладнання – це здатність технічних систем зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій в умовах , регламентованих нормативною документацією.

Гігієна праці – це розділ профілактичної медицини , що вивчає вплив на організм людини трудового процесу і чинників виробничого середовища з метою наукового обґрунтування нормативів і інших засобів профілактики професійних захворювань і інших несприятливих наслідків діяння умов праці на працюючих.

Фізіологія праці – це розділ гігієни праці , що вивчає зміну функціонального стану організму людини під впливом виробничої діяльності і розробляє фізіологічно обосновані засоби організації трудового процесу, що сприяють попередженню втоми і підтримуванню високого рівня працездатності.

Виробнича санітарія – це система організаційних і технічних заходів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини або зменшують цю дію.

Техніка безпеки – це система організаційних і технічних заходів і засобів, спрямованих на відвернення впливу на працюючих небезпечних виробничих чинників.

Пожежна безпека – це розділ охорони праці, що вивчає теорію процесів горіння, основні поняття та визначення в цій сфері, розробляє систему попередження пожеж та заходи пожежного захисту.

Гігієнічний норматив – науково обґрунтований і офіційно регламентований рівень шкідливого чинника, перевищення якого може призвести до захворювань або інших несприятливих наслідків для людини і оточуючого природного середовища.

Гранично допустима концентрація (ГДК, ГДУ) – концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони, діяння якої незалежно від наявності інших шкідливих чинників, що не перевищують нормативів при роботі встановленої тривалості, протягом всього трудового стажу не призведе до захворювання або іншого відхилення у стані здоров‘я як самого працюючого так і його нащадків.

Виробниче середовище – частина оточуючого людину зовнішнього середовища, що створене природно-кліматичними умовами і професійними чинниками, що впливають на організм в процесі трудової діяльності.

Умови праці – сукупність виробничих чинників, що формуються під впливом соціально-економічних процесів.

Характер праці – особливості трудового процесу (тяжкість, напруженість, монотонність і ін.), що здатні при відповідних умовах чинити несприятливу дію на здоров‘я людини і її працездатність.

Шкідлива речовина – це та, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки і гігієни праці може викликати захворювання або відхилення у стані здоров’я як в процесі контакту з нею, так і у віддалені строки життя сучасного і наступного поколінь, що визначаються сучасними засобами.

Шкідливий чинник – виробничий чинник, що здатний чинити негативний вплив на працездатність і стан здоров‘я аж до виникнення професійного захворювання.

Небезпечний виробничий чинник – чинник, що спроможний при недотриманні вимог техніки безпеки призвести до травматизму або іншого різкого погіршення, здоров’я, або смерті.

Професійні захворювання –захворювання причиною якого є дія шкідливого чинника в умовах виробництва, підтверджена в установленому законом порядку.

Професійне отруєння –гостра або хронічна інтоксикація викликана дією шкідливого хімічного чинника в умовах виробництва.Травматизм (грец.trauma-рана) –це порушення анатомічної цілісності організму або його функцій унаслідок раптової короткочасної дії будь-якого зовнішнього чинника (механічного, хімічного, термічного і ін.), у результаті чого настає тимчасова або постійна втрата працездатності.

Нещасний випадок –дія небезпечного чинника на організм під час виконання працівником трудових обов’язків, унаслідок чого виникає травма.

Тяжкість праці –інтегральне поняття, що виражає ступінь функціонального напруження організму при виконанні трудового процесу.

Напруженість праці –ступінь емоційного навантаження на організм при виконанні трудового процесу, що вимагає переважно інтенсивної роботи мозку при отримані і переробці інформації.

Робочий час –це час встановлений законом, протягом якого відповідно до правил внутрішнього розпорядку або іншого, прийнятого на підприємстві порядку, працівник має виконувати доручену йому працю, або службові обов’язки.

Раціональний режим праці і відпочинку –співвідношення періодів роботи і відпочинку , за яких висока продуктивність праці поєднується з високою і стійкою працездатністю людини без ознак надмірної втоми, протягом можливого тривалого періоду.

Система стандартів безпеки праці(ССБП) –це комплекс взаємопов’язаних стандартів спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Робоча зона –простір висотою до 2м. над рівнем підлоги або майданчика, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників.

Робоче місце –місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності.

Категорія робіт –це розмежування робіт на основі загальних енергозатрат організму (Дж/с)

Засіб індивідуального захисту(ЗІЗ) –пристрій , що забезпечує захист організму людини від небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Горіння –складний фізико-хімічний процес, що супроводжується виділенням теплоти і випромінюванням світла.

Пожежа-неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі і просторі і є небезпечним для людей, матеріальних цінностей та навколишнього середовища .

Пожежна безпека –стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення унеможливлюється дія на людей небезпечних чинників пожежі та забезпечується захист матеріальних цінностей.

Вибух –процес надзвичайно швидкого горіння , що супроводжується швидким наростанням тиску і має велику руйнівну здатність.

Вогнестійкість –це здатність будівельних конструкцій зберігати свої робочі функції і властивості під дією високих температур пожежі.

Пожежна профілактика – комплекс організаційних заходів та технічних засобів спрямованих на запобігання можливому виникненню пожежі чи зменшення її негативних наслідків.

Пожежовибухонебезпечність речовин – це сукупність властивостей, що характеризують їх здатність до виникнення й поширення горіння.

Самозаймання – це процес горіння, що виникає через тепло, яке утворюється в речовині в наслідок само ініційованих екзотермічних процесів.

Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення розрахований на студентів ВНЗ, які будуть вивчати дисципліну «Охорона праці» в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що відповідає вимогам ECTS.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Образовательный портал
Правила користування
Продажа баннеров УБС