Главная  - Прочие дисциплины  - Книги  - Охорона праці - Москальова В.М.
Охорона праці - Москальова В.М.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

1.6.4 Кримінальна відповідальність

Чинним законодавством крім дисциплінарної, адміністративної та матеріальної відповідальності за порушення правил і нормативних актів охорони праці встановлена також і кримінальна відповідальність відповідно до кримінального кодексу України (КК). Цим законодавчим актом надається особливого значення створенню у сфері виробничої діяльності здорових й безпечних умов праці.

Кримінальна відповідальність може бути застосована до службових осіб, які допустили злісні порушення норм і правил охорони праці, невиконання умов колективного договору (угоди), наказів роботодавця або розпоряджень органів нагляду за станом охорони праці, внаслідок чого трапилися нещасні випадки, виникли професійні захворювання або інші важкі наслідки.

Відповідно до Кримінального кодексу до винних осіб можуть застосовуватися такі основі покарання :

  • позбавлення волі на строк від трьох місяців до десяти років, а в особливо тяжких випадках до п’ятнадцяти років (КК, ст.25);
  • виправні роботи без позбавлення волі на строк від двох місяців до двох років;
  • позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю на термін від два до п’ять років;
  • штраф залежно від тяжкості наслідки у межах від десяти до однієї тисячі мінімальних неоподаткованих розмірів заробітної плати і навіть більш високі;
  • громадська догана, яка полягає у публічному висловленні судом догани від імені держави (КК, ст.33).

До кримінальної відповідальності можуть притягатися безпосередні керівники робіт, при виконанні якими службових обов’язків були допущені порушення вимог охорони праці (бригадири, майстри, виконроби, головні спеціалісти підприємства і ін.).

До цієї відповідальності можуть притягатися також роботодавці якщо вони:

  • були безпосередніми керівниками робіт, при виконанні яких трапився нещасний випадок;
  • допустили до керівництва роботами не компетентних осіб, і це призвело до порушень правил охорони праці з важкими наслідками;
  • не створили у структурних підрозділах здорових і безпечних умов праці;
  • не вжили певних заходів щодо усунення відомих їм порушень охорони праці з боку службових осіб;
  • не вжили певних заходів для виконання колективних договорів (угод), а також розпоряджень органів нагляду і якщо така бездіяльність призвела до нещасних випадків з працюючими або інших важких наслідків.

Позбавлення волі – це вид основного покарання, що полягає у примусовій ізоляції винної особи на визначений строк у спеціально призначених для цього установах від трьох місяців до десяти років, а за особливо тяжкі злочини не більше п’ятнадцяти років (КК, ст.35).

Виправні роботи призначаються на строк від двох місяців до двох років і відбуваються за місцем роботи або в інших місцях, що призначаються відповідними органами. Із заробітку покараної особи при цьому, проводяться відрахування в дохід держави в розмірі, що не може перевищувати 20%.

Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю може призначатися на термін від двох до п’яти років. Це покарання полягає у звільненні від посади й позбавленні права винної особи займати аналогічні посади на інших підприємствах, установах чи організаціях.

Кримінальним кодексом передбачено міру покарання, яка полягає у грошовому стягненні (штрафів), а також громадську догану.

Розмір грошового стягнення встановлюється залежно від тяжкості наслідків у межах від десяти до однієї тисячі мінімальних неоподаткованих розмірів заробітної плати, а в деяких випадках і більш високі розміри штрафу.

Штраф як міра кримінального покарання за своєю правовою природою і наслідками відрізняється від штрафу як міри адміністративного стягнення та громадського впливу.

Штраф, призначений судом, тягне судимість. Така судимість буде погашена лише тоді, коли оштрафована особа протягом року з дня відбуття покарання не вчинила нового злочину.

Громадська догана полягає в публічному висловленні судом догани від імені держави з доведенням про це до відома громадськості через пресу або іншим шляхом.

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за порушення законодавства про працю зокрема:

  • незаконне звільнення людини з роботи;
  • невиконання рішення суду про поновлення на роботі та ін.

Незаконне звільнення з роботи працівників або невиконання рішення суду про поновлення на роботі, а також інше грубе порушення законодавства про працю, допущене службовою особою карається виправними роботами на строк до одного року або позбавленням права займати відповідні посади на строк до трьох років (КК, ст. 133).

До інших порушень законодавства про працю відносяться випадки самовільного встановлення понадурочних робіт; запровадження подовженого робочого дня; залучення до важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними чинниками осіб віком до 18 років, а також вагітних жінок чи матерів, які мають грудних дітей (КК, ст.133).

За відмову прийняти на роботу вагітну жінку за мотивами вагітності або відмова прийняти на роботу матір, що годує немовля, а також зниження заробітної плати або звільнення жінки з роботи з тих же причин карається виправними роботами на строк до шести місяців або позбавлення права займати відповідні посади на строк до двох років.

Згідно з чинним законодавством кримінальна відповідальність передбачається за порушення нормативних актів, у яких містяться санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила. До цих правил належать «Основи законодавства України про охорону здоров’я », закон «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення», декрети Кабміну та інші підзаконні акти, накази, інструкції МОЗ і т. ін..

Умови праці на робочих місцях, безпека технологічних процесів, стан машин, механізмів, а також санітарно – побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

У даному випадку кримінальний кодекс передбачає відповідальність за порушення Закону «Про охорону праці», а також нормативних актів прийнятих з метою охорони працюючих від виробничого травматизму та професійних захворювань в процесі трудової діяльності.

Способи порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці різноманітні. Сюди можна віднести не проведення відповідного виду інструктажу, відсутність або несправність спеціальних пристроїв для безпечної роботи технологічного обладнання, відсутність належного нагляду та контролю або засобів індивідуального захисту і т. ін.

Порушення службовою особою правил техніки безпеки або інших правил охорони праці, якщо це створило небезпеку для життя або здоров’я працюючих, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімальних розмірів заробітної плати.

За ті самі діяння але якщо вони спричинили нещасні випадки з людьми, посадова особа позбавляється волі на строк до чотирьох років.

При виконанні будівельних робіт порушення нормативних і правових актів, а також правил експлуатації будівельних механізмів, якщо це завдало шкоди здоров’ю людей або могло спричинити людські жертви та інші тяжкі наслідки карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той самий термін, або грошовим стягненням до 20 мінімальних неоподаткованих розмірів заробітної плати.

Такі самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або інших важків наслідків караються позбавленням волі на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років.

До кримінальної відповідальності за такі види діяння найчастіше притягаються виконроби, бригадири, інженери, майстри та інші посадові особи, які відповідають за якісне, безпечне проведення будівельно – монтажних робіт, а також рядові будівельники (КК, ст.119).

Кримінальну відповідальність шляхом позбавлення волі на строк до одного року несуть особи, які допустили порушення правил зберігання, використання, обліку й перевезення вибухових та радіоактивних речовин або виправними роботами на строк до двох років. Якщо порушення спричинили тяжкі наслідки або людські жертви, то кримінальний кодекс передбачає позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років (КК, ст.221).

За порушення правил, яке спричинило пожежі винні особи караються позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років. Якщо при пожежі мали місце людські жертви або інші тяжкі наслідки порушники позбавляються волі на строк до восьми років (КК, ст.220).

Кримінальну відповідальність шляхом позбавлення волі несуть особи, які допустили забруднення рік, озер та інших водойм і водних джерел неочищеними і не знешкодженими стічними водами (КК, ст.228) і т. ін.

Кримінальна відповідальність за допущення незаконних діянь ґрунтується на принципі, що незнання закону не звільняє людину від відповідальності.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС