Главная  - Культурология  - Книги  - Риторика - Гриценко Т.Б.
Риторика - Гриценко Т.Б.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Лекція 7. Практичні аспекти судової риторики

Судова промова

Судова промова − це промова, звернена до суду та інших учасників судочинства і присутніх при розгляді кримінальної, цивільної, адміністративної справи, в якій містяться висновки щодо тієї чи іншої справи.

Виступаючи в суді з промовою, прокурор і адвокат підбивають підсумки не тільки судового розгляду справи, а усієї своєї попередньої праці, аналізують докази, висловлюють свою позицію у справі, міркування з питань, на які суду необхідно дати відповідь під час складання вироку, рішення, постанови, ухвали.

Згідно зі ст. 318 КПК України, у судових дебатах крім прокурора й адвоката (захисника) можуть брати участь громадський обвинувач і громадський захисник, потерпілий і його представник, цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники, близькі родичі, опікуни або піклувальники підсудного (як захисники) і сам підсудний.

У цивільному процесі у судових дебатах можуть брати участь: позивач та його представник; відповідач та його представник; третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги, та її представник; третя особа без самостійних вимог, уповноважені органів державного управління, профспілок, державного підприємства, установи, кооперативних організацій та їх об’єднань, представники громадських організацій і трудових колективів і, звичайно ж, прокурор (ст. 194 ЦПК України).

Судова промова державного обвинувача у кримінальному процесі своїм змістом має: громадсько-політичну оцінку злочину й особи підсудного; характеристику складу злочину, який вичерпний аналіз зібраних і перевірених на судовому слідстві доказів і обгрунтування ними своєї позиції щодо вини підсудного, кваліфікації його дій та міри покарання.

Судова промова громадського обвинувача повинна насамперед відобразити ставлення до вчиненого злочину та особи підсудного громадської організації або колективу трудящих, які уповноважили його для участі в судовому розгляді справи.

Судові промови цивільного позивача і цивільного відповідача або їх представників своїм основним змістом мають питання, які стосуються відшкодування завданої злочином майнової шкоди.

Судова промова громадського захисника спрямована на виконання функції захисту. У ній громадський захисник викладає суду свої міркування з приводу: обставини, що пом’якшують вину підсудного або виправдовують його; можливості пом’якшення йому покарання тощо

Судова промова захисника, зумовлена його функцією у кримінальному процесі − функцією захисту і повністю підпорядковується відстоюванню законних інтересів свого підзахисного.

Репліка − частина судової промови, основне призначення якої коротко, в стислій формі звернути увагу суду на перекручення фактів, домисли та принципово неправильні судження, допущені учасниками дебатів у своїх промовах (ст. 318 КПК України).

Судові промови впливають на формування внутрішнього переконання судді, допомагають суду глибше розібратися в усіх обставинах справи, всебічно, повно й об’єктивно дослідити ці обставини, установити істину у справі і прийняти правильне рішення.

На зміст і форму судової промови дуже впливають характер і обсяг справи, особа ритора, судова аудиторія.

Головними в судовій промові є її зміст і думки ритора.

У судовому засіданні при розгляді кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справ можна виділити такі види судових промов:

1. Обвинувальна промова прокурора в кримінальних справах в суді першої інстанції.

2. Промова прокурора в кримінальній справі при відмові від обвинувачення у суді першої інстанції.

3. Захисна промова адвоката в кримінальній справі в суді першої інстанції.

4. Промова адвоката − представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.

5. Самозахисна промова підсудного.

6. Промова потерпілого і його представника.

7. Промова цивільного позивача і цивільного відповідача або їхніх представників (у межах цивільного позову в кримінальних справах).

8. Промови прокурора й адвоката в цивільних справах у суді першої інстанції.

9. Промови прокурора й адвоката в адміністративних справах.

10. Промови прокурора й адвоката в кримінальних і цивільних справах у суді другої інстанції.

11. Промови громадського обвинувача і громадського захисника в кримінальних справах.

12. Промови позивача та відповідача або їхніх представників у цивільних справах.

13. Промови третіх осіб або їхніх представників у цивільних справах.

14. Промови уповноважених органів державного управління, профспілок, підприємств, установ, кооперативних організацій та їх об’єднань у цивільних справах.

15. Промови представників громадських і трудових колективів у цивільних справах.

16. Промови осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та їхніх представників.

17. Промова потерпілого в адміністративній справі.

18. Захисна промова близьких родичів, опікунів або піклувальників підсудного в кримінальній справі.

19. Промова адвоката (представника сторони) при веденні господарських справ в господарському суді.

20. Промова прокурора при підтриманні позову в господарському суді.

Виходячи з предмета судової промови пропонується структура та зміст промови прокурора при відмові від обвинувачення:

  • викладення фактичних обставин справи, як вони були встановлені попереднім слідством;
  • заява про непідтвердження обвинувачення в суді − про відмову від обвинувачення;
  • аналіз та оцінка доказів, зібраних і досліджених під час попереднього і судового слідства;
  • фактичні обставини та юридичні підстави відмови від державного обвинувачення;
  • причини необгрунтованого притягнення особи як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, пропозиції щодо їх усунення;
  • пропозиції про поновлення порушених прав підсудного;
  • пропозиції про подальшу долю справи.

Виходячи з теорії і практики судової риторики, можна виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну та логічну . Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови.

Змістом судової промови завжди є певні думки, ідеї, доводи, міркування, пропозиції.

У психологічній структурі судових дебатів виділяються такі компоненти, як особистісні, включаючи й психологічні властивості виступаючого, психологія сприйняття промови і впливу останньої на формування судового переконання.

У структурі судових дебатів виділяються такі функції судової промови, як комунікативна та інформативна .

Судові дебати виступають здебільшого як засіб спілкування, комунікації, як спосіб обміну думками і судженнями. Це форма відстоювання судовими риторами своїх процесуальних позицій, процес взаємодії між ними. У цьому розумінні судові промови − засіб комунікативного зв’язку, спосіб реалізації комунікативної функції.

Судові промови виконують також інформативну функцію. Промова кожного учасника судових дебатів повинна містити не тільки відомості про досліджувані події, а й дані, які підтверджують правильність тлумачення цих подій. Обгрунтованість висновків і пропозицій, тобто промова має бути аргументованою, доказовою, переконливою.

Кожен судовий ритор, у відповідності зі своєю процесуальною позицією, аналізує й дає оцінку зібраним доказам, формулює свої висновки і обґрунтовує їх тими даними, які були здобуті в процесі розслідування і судового розгляду справи.

Судова аудиторія − певна кількість людей у залі судового засідання, які беруть участь при розгляді справи або цікавляться нею. Умовно її можна розділити на чотири групи:

1) професійні учасники процесу (суддя, прокурор, адвокат, секретар судового засідання);

2) представники громадськості (громадський захисник, громадський обвинувач, представники громадських організацій і трудових колективів), які виконують у судовому засіданні свої громадські, моральні обов’язки;

3) учасники процесу, зацікавлені у вирішенні справи (підсудний, потерпілий, позивач, відповідач та їхні представники), а також ті, кого запросили для виконання покладених на них законом обов’язків (свідки, експерти, перекладачі тощо);

4) публіка, яка прийшла з різних мотивів і спонукань, але всіх їх об’єднує інтерес до процесу у даній справі.

Для досягнення своєї мети, яку ставлять перед собою судові ритори, їм необхідно впливати на всю судову аудиторію. Для цього варто добре знати аудиторію, її мотиви, інтереси, переконання.

Увагу аудиторії можна притягнути і втримати певний час такими прийомами, як:

  • пряма вимога уваги від слухачів;
  • пауза;
  • зміни у звучанні голосу;
  • звернення до слухачів із запитанням, пов’язаним зі змістом промови;
  • несподіване переривання думки;
  • засоби мовної виразності (прислів’я, приказки, гумор, яскраві образи);
  • жести, міміка, рухи.

Підготовка судової промови розділяється на кілька етапів: збір матеріалів, аналіз матеріалів, систематизація матеріалів, письмова підготовка промови.

Збір матеріалів починається в процесі вивчення кримінальної справи. Ті записи, які можуть бути використані в промові, необхідно підкреслити або якось позначити.

Спочатку збір матеріалів для промови є простим нагромадженням доказів і думок. З часом, у ході розширення і поглиблення судового слідства, збір матеріалів ускладнюється.

Аналіз матеріалів для судової промови на початку діяльності з будь-якої справи має, як правило, попередній характер. На цьому етапі важливо занотувати все, що аналізується, щоб час від часу повертатися до цих думок і перевіряти їх обгрунтованість.

Підготовка судової промови − це опрацювання зібраного матеріалу, добір і систематизація фактів, додаткова перевірка міркувань, правильність яких підлягає доказуванню, послідовність розміщення думок майбутньої промови.

Обсяг письмової підготовки може бути і буває різним залежно від характеру й складності справи, аудиторії, кваліфікації прокурора і адвоката, інших обставин.

Приступати до систематизації матеріалу найкраще тоді, коли необхідний матеріал у справі зібраний. Різні факти, які підтверджують одну й ту саму ідею, дозволяють обгрунтувати загальний висновок. Судовий ритор фіксує висновок, а поряд розміщує докази, які цей висновок підкріплюють. Так виникає група міркувань, з’єднана загальним висновком.

Закінчивши систематизацію матеріалів і їх послідовне розміщення, ритор переходить до безпосередньої письмової підготовки судової промови.

Найкраща форма підготовки судової промови – це складання детальних тез промови.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС