Главная
Філософія: мислителі, ідеї, концепції - Кремень В.Г.
<< Содержание < Предыдущая

ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Світ, який ми переживаємо, наповнений, як ніколи, розмаїттям знань, гуманістичних цінностей, життєвих орієнтирів, ускладненим буттям самої людини, яка, всупереч сподіванням, опинилася перед низкою неочікуваних проблем. У цих умовах створити цілісний образ світу є заздалегідь непідвладним завданням для окремої особистості. Але вирішувати це завдання потрібно і необхідно, оскільки в протилежному разі людство змушене буде потонути в технократизмі, сцієнтизмі, моральній неповноцінності, зрештою, духовній неспроможності. Найбільш продуктивно це завдання може виконати філософія, яка завжди була надійним другом і порадником у вирішенні суперечностей між людиною і світом.

Філософія- є активізацією творчих можливостей людини в її прагненні зрозуміти життя, вона завжди спрямовувалася проти краху, кризи, занепаду цивілізації, культури і духовності людини. Філософська рефлексія найбільшою мірою сприяла здобуттю людиною свободи. Людство, котре давно вже усвідомило роль і значення філософії, завжди звертатиметься до багатства її ідей. Завдяки їм тільки й можна виявити, осягнути і розвинути глибинні смисли свого власного буття, які виступають у різних символічних формах - мовних, культурних, технічних, інформаційних тощо.

Ставлення до філософії сьогодні далеко не однозначне. Наївні і культурно недостатньо освічені люди, особливо з числа орієнтованих на позитивістський світогляд, навіть вважають, що філософія своє віджила, що її неначебто слід замінити новим позитивним знанням. Такого роду сентенції можуть мати місце стосовно традиційно умоглядних форм філософії, які не завжди встигають за стрімким поступом сучасних наукових і технологічних новацій, її прогнози, як правило, запізнюються, а їх практичне значення залишає бажати кращого.

Теза про «віджилість» філософії далеко не нова, її вже давно заперечив хід історичного прогресу, проблемні аспекти і біди якого самою своєю наявністю вказують на необхідність розвитку філософії.

Кризові явища відбуваються у всіх науках і всіх сферах духовної культури. І філософія в цьому відношенні не може бути винятком.

Однак криза у філософії - це не тільки результат творчої неспроможності професійних філософів, але й прямий прояв філософського (інтелектуального) рівня певного суспільства. Кожне суспільство має таку філософію, якої воно гідне.

Потреба в новій духовній парадигмі, в її подальшому прогресі величезна. Не випадково в сучасній філософії спостерігається зрушення в бік духовної проблематики, з'являється багато робіт етичного, культурного, естетичного змісту. Ще одна тенденція сучасної філософії полягає в конкретизації філософського знання з ретельним використанням апарату науки. Неухильно зростає значущість аналітичних, раціоналістичних тенденцій у філософії. Подальший розвиток дістають некласичні тенденції (при збереженні спадкоємності з класичною філософією). Все більш продуктивним стає діалог різних філософських напрямів і шкіл.

Включення в курс філософії її історії має неабияке значення. Невиправдане звуження філософського дискурсу неминуче супроводжується переходом на позиції філософського універсалізму. Представники універсалізму від філософії вважають, що вони неначебто здійснили грандіозний синтез і подали все розмаїття філософських досягнень в одній концепції. Але справжня філософія не однорідна, а плюралістична. Через це в навчальному курсі філософії неприпустимо ігнорувати його історико-проблемну частину, котра і є плюралістичною. Плюралізм. — найважливіший принцип методики викладання філософії.

Проведення плюралізму в процес викладання наштовхується на перепони, виставлені універсалізмом. Перша - це прихована відданість значної частини викладачів схематиці діалектичного матеріалізму та історичного матеріалізму, яка веде свій родовід з німецької класичної філософії. Щире бажання вийти за горизонти просвітницької (марксистської) схеми обмежувалося її «косметичним» ремонтом.

Друга основа стійкості й витривалості філософського універсалізму полягає в штучному проведенні у філософії національних кордонів. Культивування одного типу філософії означає, що на догоду хибним національним амбіціям ігнорується розмаїття світової філософії. Таке ігнорування є неприпустимим незалежно від того, чи ведеться воно від імені кантіанського трансценденталізму в Німеччині, аполітичної філософії в Англії і США або православної релігійної філософії в Росії чи Україні.

Третя основа філософського універсалізму - слабка орієнтація у філософії XX ст. і філософських дискурсах, які з'являються нині. Саме в них остаточно утвердився філософський плюралізм, який своєю яскравістю перевершив сіру похмурість універсалізму.

Вивчення філософії неможливе без включення в неї історії філософських ідей, яке дає можливість сходження на концептуальні вершини творчого бачення сутності речей. Філософське мислення як здобуток концептуальної прозорості не можна одержати інакше, як пройшовши складними шляхами історії філософії. В ній виявляються і показують себе всі основні проблеми, які завжди хвилювали і надалі хвилюватимуть людство. Філософські ідеї в історії пройшли перевірку часом, і без їх осягнення неможливо поглиблено розуміти сучасність. Тому справжня філософія, без якої неможливо вважати себе європейською людиною, - це історія філософських ідей.

Автори чудово розуміють, що кожна епоха додає до традиційної проблематики все нові й нові запити. Давати на них відповідь за шаблоном - це не філософська справа або не та діяльність, якою повинен займатися професійний викладач філософії. Історія філософських ідей не повинна мати «антикварного» характеру. Досягнення концептуальних висот можливе тоді, коли історико-філософські ідеї доведено до запитів сьогодення. Мова йде про найбільш значуще в історії, а воно завжди є актуальним, сучасним.

Філософія має теоретичний характер, котрий обумовив велику кількість концепцій, напрямів, ідей. Проте множинність філософських теорій не означає їх рівнозначності. З огляду на це потрібно ранжувати філософські концепції і теорії і надавати їм різної дидактичної ваги. Щоб не відстати від поступу сучасної філософської думки, необхідно культивувати і розробляти кращі, найбільш популярні і змістовні теорії, котрі поставляє історія філософія.

Філософія - це насамперед проблематизація актуальних питань, вирішення яких вимагає інтелектуальної сміливості і вишуканості. Автори вважають, що кожний курс філософії, як правило, має індивідуальний характер. Тому підручники, які пишуться відповідно до запропонованої програми, не завжди відповідають розумінню проблем тим чи іншим викладачем філософії. Тим більше, коли мова йде про такі широкі теми, як «глобалізація», «цивілізація», «інформаційне суспільство», «наука», «пізнання», «паранаука» тощо. Викладач немовби опиняється в межах певної тематики. Це зручно для розуму догматичного, а не пошукового. Поряд з множинністю величних філософських ідей, сповнених пафосу гуманізму і віри в безсмертя людського духу, немає потреби обмежуватися деякими програмними темами, з яких дано певне пояснення. Пошуковий, творчий дух філософського мислення краще виявить себе тоді, коли на ґрунті філософських ідей минулого він може надати вирішення будь-якому актуальному питанню сьогодення. Щоб сміливо і чітко дати відповіді на питання, поставлені часом, потрібно їх проблематизувати. Для цього необхідно мати вибір тем, які можуть стати складовими будь-якого індивідуального або авторського курсу.

Демократизація процесу викладання філософії, виявлення її креативних можливостей, інтелектуальних потенцій для духовного самовдосконалення особистості вимагає не раз і назавжди встановленої програми, а курсу авторської філософії. Для подальшого розвитку філософії та існування її як навчальної дисципліни доцільно буде запропонувати перелік тем, які можна використати для створення індивідуального курсу. Основа - історико-філософське знання, воно виступає в ролі методологічного підґрунтя, завдяки якому можна вибрати найбільш актуальні, проблемні теми. Чим більше у викладанні новацій, творчості, тим більше філософія є необхідною для людини. Особливо сьогодні, коли людське життя в цілому стає в екзистенційному відношенні все більш насиченим.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС