Главная
Філософія: мислителі, ідеї, концепції - Кремень В.Г.
<< Содержание < Предыдущая

ТЕМИ ДЛЯ АВТОРСЬКОГО КУРСУ

ТЕМА 1.   ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ ПРОБЛЕМИ БУТТЯ

Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтологій.

Виникнення і філософський смисл проблеми буття, її історичне усвідомлення.

Співвідношення категорій: буття, суще, реальність, дійсність. Основні форми буття. Діалектика буття. Буття процесів, речей і станів природи. Вчення про субстанцію як визначення онтологічних основ і способу буття світу. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм.

Формування науково-філософського поняття матерії. Сучасна наука про складність організації матерії та її властивості. Поняття «світ» і «картина світу». Буденна та наукова картина світу, їх відмінність та історично мінливий характер. Сучасні наукові моделі світу.

Рух, простір і час як форми існування матерії. Критерії субординації форм розвитку матерії.

Специфіка і різноманітність вимірів людського буття. Дві концепції буття людини у світі: субстанціалістська та екзистенціальна. Проблема смислу людського буття. Буття як свобода. Головні аспекти самореалізації людини: смертність та вічність.

ТЕМА 2.  ДУХОВНІ ВИМІРИ БУТТЯ І ПРОБЛЕМА СВІДОМОСТІ У ФІЛОСОФІЇ

Поняття: дух, духовність, душа, менталітет. Духовна діяльність та її особливості. Проблема ідеального. Духовно-практичне перетворення дійсності.

Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Античне, європейське і модерне розуміння свідомості. Генезис свідомості. Свідомість як субстанція, свідомість як відображення дійсності. Свідомість та самосвідомість. Філософська рефлексія. Інтуїція. Свідомість і мова. Свідоме і несвідоме. 3. Фрейд про несвідоме.

Свідомість індивідуальна і суспільна. Свідоме і несвідоме в індивідуальній та суспільній свідомості. Архетипи колективного несвідомого. Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральна, естетична. Феномен революційної свідомості. Свідомість і міф. Сучасні українські міфи суспільної свідомості.

ТЕМА 3.   ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО РОЗВИТОК

Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Діалектика як вчення про розвиток. Принципи діалектики: загального зв'язку, розвитку, детермінізму, історизму, системності, цілісності. Категорії діалектики: причина і наслідок, одиничне і загальне, необхідність і випадковість, сутність і явище, форма і зміст, можливість і дійсність, частина і ціле, елемент і система.

Основні закони діалектики: взаємного проникнення протилежностей, взаємного переходу кількісних і якісних змін, заперечення заперечення. Різноманітність історичних форм діалектики та її філософських антиподів - софістики, еклектики, метафізики.

Розвиток у природі і розвиток у суспільстві. Поступальний характер розвитку, його спрямованість. Прогрес і регрес.

Розвиток і самоорганізація. Синергетика як теорія самоорганізації і напрям загальнонаукових програм дослідження складних систем з проблематизацією упорядкування структурних елементів у відкритих фізичних, біологічних, соціальних, когнітивних, екологічних та ін. системах.

ТЕМА 4.   ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Пізнання в контексті людського існування. Проблема визначення меж людського пізнання і самопізнання. Зростання і поглиблення знань як результат пізнавальної діяльності. Перехід від незнання до знання і від нього - до практики як основний зміст пізнавальної діяльності людини.

Суб'єкт і об'єкт пізнання, їх неподільність. Види пізнавальної діяльності: чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне.

Значення практики для пізнання. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Сенсуалізм, раціоналізм і прагматизм як альтернативи науково-філософському розумінню сутності пізнавального процесу.

Проблема істини у філософії і науці. Характеристики істини. Істина як процес, результат та передумова перманентного розвитку пізнавального процесу. Аналіз постмодерного заперечення істини. Догматизм і релятивізм як неадекватне пізнання. Проблема помилковості у пізнанні. Принципи перевірки знання: верифікація, фальсифікація, фалібілізм, критичний раціоналізм.

Логіка, методологія і методи наукового пізнання. Емпіричне, теоретичне, експериментальне дослідження і відповідні методи. Евристичний потенціал наукової методології.

Специфіка соціального пізнання. Проблема об'єктивної істини у соціальному пізнанні. Соціальна прогностика і футурологія. Проблематизація майбутнього.

ТЕМА 5.   ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО БУДОВИ

Суспільство як сукупність людей та їхніх взаємовідносин. Суспільство як форма соціального життя. Проблема інтерсуб'єктивності, співпраці, взаєморозуміння. Соціальна дія. Суб'єкт соціальної дії. Типи соціальної дії.

Проблема суспільної системності. О. Конт, К. Маркс, М. Вебер, П. Сорокін, Д, Белл, Н. Луман, Н. Шельскі. Елементи структури суспільства та їх функції.

Діяльність людини як специфічний спосіб існування соціального. Матеріальне та ідеальне в суспільстві.

Виробництво матеріальних благ і виробництво людини. Співвідношення продукування речей, ідей, людей. Продуктивні сили суспільства. Людина як головна продуктивна сила. Виробничі відносини. Форми власності, планування, організації і управління виробництвом. Виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних і духовних благ.

Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація матеріального і духовного виробництва. Професіоналізм, компетентність і покликання.

Взаємозв'язок економічної, соціальної, політичної та духовної сфер життя людей. Соціальна структура суспільства. Історичні форми спільності людей.

ТЕМА 6.   ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ

Антропологія - філософське вчення про людину. Уявлення про «природу людини» на різних етапах розвитку філософії.

Проблема людини у філософії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Християнська концепція людини у філософії Середньовіччя. Проблема людини у філософії Відродження та Нового часу. Німецька класична філософія про людину. Антропологічні проблеми у вітчизняній філософській думці.

Сучасна філософська антропологія людини. Концепція неотомізму та екзистенціалізму про людину. Фрейдистська концепція.

Буття людини як реальний процес її існування. Сутність та існування людини. Біологічне і соціальне в людині та їх єдність. Антропосоціогенез.

Філософія особистості. Типи особистості. Соціальна позиція особи, взаємодія із соціальною нормою. Соціальні ролі особистості. Свобода та відповідальність особистості.

Історичний характер взаємовідносин людини та суспільства. Проблема особистої унікальності. Проблема людського «Я» та відчуження людини в сучасному суспільстві. Проблема оптимізації форм самореалізації людини. Людський розвиток та його виміри. Проблема сталого людського розвитку. Самоцінність і сенс людського життя. Проблема життя та смерті людини. Соціальна та біологічна тривалість людського життя. Феномен безсмертя. Щастя й доля людини.

Людина і людство. Планетарна спільність людей.

ТЕМА 7.  АКСІОЛОГІЯ. ФІЛОСОФІЯ ЦІННОСТЕЙ

Аксіологія в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей.

Історія аксіології: європейський контекст. Антична традиція Греції та Риму. Гуманізм епохи Відродження. Раціональна аксіологія Нового часу. Буржуазні цінності епохи Просвітництва.

Різні підходи до аксіологічної проблеми. Натуралістичний психологізм. Аксіологічний трансценденталізм. Персоналістичний онтологізм. Соціологічна концепція цінностей. Марксистська концепція цінностей. Культурно-історичний релятивізм, інтуїтивізм.
Структура цінностей. Цінності-цілі і цінності-засоби. Матеріальні і духовні цінності. Цінності суб'єктивні і об'єктивні, позитивні і негативні. Цінності в системі суспільних відносин.

Людина, її життя - найвища та абсолютна цінність. Цінності як ядро духовного світу людини. Проблема суб'єктивного вибору. Цінність і життєвий сенс людини. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал.

Вищі духовні цінності. Істина, краса, добро, чесність, справедливість, вірність, відповідальність, мудрість, правда, святе, свобода. Поняття про духовну досконалість. Потреба в ідеалі. Ідеал і утопія. Способи пізнання цінностей: емоційний та інтелектуальний.

Плюралізм цінностей: проблема культурного порозуміння. Колізії людського самовизначення. Провідні ціннісні орієнтації людства у XXI столітті.

ТЕМА 8.   ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

Поняття «філософії культури». Головні філософські підходи до аналізу культури.

Людиномірна сутність культури. Культура як інобуття людського духу. Культура як ціннісне ставлення людини до світу. Формування людини як культурно-історичної істоти. Індивід як об'єкт культури. Особистість як суб'єкт культурної діяльності.

Матеріальна та духовна сторони культури. Культура як засіб та форма об'єктивації людської свідомості. Предметна й особистісна форми існування культури.

Культура як соціальне явище. Конкретно-історичні форми існування культури. Спадкоємність у розвитку культури. Традиції та новаторство. Соціодинаміка культурного життя. Рівноправність і діалог культур.

Відносна самостійність культури. Культура як система соціальних норм, цінностей, ідеалів і закладів. Соціальні функції культури.

Культура як міра розвитку особистості, як усвідомлення гуманістичної спрямованості суспільного розвитку. Ідеал культурної людини.

ТЕМА 9.   ФІЛОСОФІЯ НАУКИ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ

Наука як важлива форма пізнання в сучасному світі. Наука як діяльність, система знання та соціальний інститут. Наукове пізнання в контексті сучасної інформаційної революції. Проблема генезису та основні етапи історичної еволюції науки. Соціокультурні передумови становлення науки.

Наукове пізнання та його специфічні ознаки: особливості предмета, цілей, засобів, методів і результатів. Мова науки. Специфіка суб'єкта наукової діяльності.

Будова і динаміка наукового знання. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, критерії їх розмежування. Метатеоретичні підстави науки.

Наукові революції як перебудова підстав науки. Проблема типології наукових революцій. Традиції та новації в динаміці науки.

Методи і форми наукового пізнання. Поняття наукового методу та методології. Конкретність і цілісність істини як ідеал наукового пізнання.

Науковий факт, проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового дослідження.

Наука в системі соціальних цінностей. Наукова раціональність і гуманістичні цілі науки.

Інституалізація науки та наукове співтовариство. Етика науки та соціальна відповідальність вченого. Наука і влада.

Можливості та межі наукової раціональності. Наукове та псевдонаукове знання.

Світоглядний статус науки на початку XXI ст. Наука як фактор сучасного розвитку.

ТЕМА 10.   ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ

Поняття «філософії релігії». Історичні взаємостосунки між релігією та філософією.

Філософія релігії як філософське релігієзнавство. Релігійні вірування - основний об'єкт філософського вивчення релігії.

Філософія релігії як філософія теології. Основні види філософської теології. Теологічні концепції християнських конфесій. Позаконфесійне філософсько-теологічне теоретизування. Порівняльний аналіз філософської релігії та філософської теології. Різні підходи у тлумаченні релігії філософами.

Історичні етапи становлення філософії релігії. Формування поглядів на релігію у Давньому світі, Середньовіччі, Новому часі. Матеріалістичні пояснення релігії.

Сучасна філософія релігії та її напрями. Основні завдання та проблеми вивчення релігії. Науково-пізнавальний та світоглядний аспекти філософського вивчення релігії. Критичний та апологетичний підходи до вивчення питань про сутність та істинність релігії. Гносеологічний аналіз релігії.

ТЕМА 11.  ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ

Філософія як спосіб адекватного відтворення соціумом у своїй свідомості та діяльності всієї сукупності відносин у суспільстві.

Філософське тлумачення економічних теорій. Філософія як методологічна основа економічного управління та господарювання. Людина - носій економічних відносин. Суб'єктна сутність економіки. Мотивація економічної діяльності як філософський феномен.

Ринок - необхідне середовище для вільного самовизначення людини. Основні моделі, суперечності та девіації поведінки людини в умовах ринку.

Економіка в системі суспільних відносин і комунікацій між людьми. Ринковий хаос і ринкова упорядкованість. Основні тенденції економічного структурогенезу.

Економіка в системі соціокультурних, ідеологічних, морально-психологічних і релігійних відносин. Духовні компоненти економіки. Детермінація економічних відносин, економічної поведінки формами індивідуально-суспільної свідомості. Економічний світогляд, його сутність, структура та роль в економічному житті суспільства. Економічне мислення. Поняття економічної психології та економічної етики. «Економізм». Теорія культурної детермінації як засіб пояснення економічної поведінки суб'єкта. «Ното economicus».

Практична філософія підприємця. Підприємництво як економічна форма реалізації людиною своєї сутності, як предметно-практична діяльність людини в ринковому просторі. Мотивація підприємництва в сучасній ринковій економіці. Конкуренція як форма вирішення суперечностей між людьми в процесі підприємницької діяльності. Менеджмент і маркетинг -специфічні форми підприємницької діяльності. Інтелектуальні, психологічні, соціокультурні та освітні ресурси підприємництва.

ТЕМА 12.  ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Поняття філософії історії. Історія суспільства та філософія історії. Онтологічні та гносеологічні аспекти філософії історії. Природа історії, її предмет, метод і значення. Створення наукової історії Геродотом. Характер греко-римської історіографії: гуманізм, субстанціональність.

Вплив християнських ідей на філософське розуміння історичного процесу. Середньовічна філософія історії. Поняття провіденціалізму. Історики Відродження. Картезіанська історіографія. Антикартезіанство: Дж. Віко, Дж. Локк, Дж. Берклі, Д Юм.

Романтизм: Й. Гердер, І. Кант та неокантіанська філософія історії. Ф. Шіллер, Й. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. Гегель та неогегельянство. Марксистська філософія історії. Позитивістська історіографія. Наукова історія.

Людська природа й людська історія. Історичне уявлення. Доказ в історичній науці. Історія як відтворення минулого досвіду. Історія та свобода.

Проблема побудови теоретичної моделі історичного процесу. Сучасні концепції історичного розвитку: доіндустріаль-ного,  індустріального  суспільства,   постіндустріального  суспільства та інформаційної цивілізації (Д, Белл); теорія п'яти стадій розвитку (У. Ростоу); теорія цивілізації А. Тойнбі та А. Тоффлера. X. Ортега-і-Гасет про маргінальність та долю в історії. Еволюціонізм та функціоналізм XX ст. Філософський зміст «теорії модернізації». Модернізм і постмодернізм як універсальні філософсько-естетичні ознаки станів історичного розвитку суспільства.

Проблема варіантності суспільного розвитку. Історія: свобода чи необхідність? Вибір в історії. Феномен долі та інваріантності ціннісних регулятивів. Критика історицизму К. Поппером. Раціоналістична концепція «кінця історії» Ф. Фукуями. Історіософський хіліазм. К. Ясперс: сенс і мета історичного процесу. Історична творчість. Свобода та відповідальність в історії.

ТЕМА 13.   ФІЛОСОФІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Філософське розуміння цивілізації. Різноманітність підходів до поняття «цивілізація».

Цивілізація як соціокультурне утворення. Основні прикмети цивілізації. Цивілізація як рівень розвитку і спосіб освоєння культури.

Суттєві риси цивілізації. Розвиток цивілізації як нарощування інтеграційних тенденцій у суспільному житті.

Історичні типи цивілізації та основні критерії підходу до них

Сучасна світова цивілізація, її характерні особливості, суперечності. Загальнокультурні засади сучасної цивілізації. Світова цивілізація - нова парадигма розвитку. Матеріальні та духовні основи різноманітності, багатоваріантності суспільної життєдіяльності сучасної цивілізації.

Цінності цивілізаційного підходу у розвитку суспільства. Проблема формаційного та цивілізаційного в розвитку сучасного людства. Проблеми сутності та критеріїв суспільного прогресу. Природні, соціальні та духовні основи прогресу. Проблема єдності і різноманіття критеріїв прогресу. Суперечливий характер суспільного прогресу. Прогрес і регрес. Проблема пошуку цивілізаційних критеріїв прогресу. Проблема «ціни» суспільного прогресу. Місце та роль України в сучасному цивілізаційному процесі. Україна як цивілізація.

ТЕМА 14.  ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ. СУСПІЛЬСТВО І ПРИРОДА

Природа як необхідна передумова існування людини і людства. Природа - самосуща реальність і джерело людської активності. Еволюція поглядів на ставлення людини до природи: від синкретизму людини і природи до панування над нею. Залежність відношення до природи від релігійної картини світу. Зміни духовно-практичного ставлення до природи від уявлення про її невичерпність до дій щодо природозбереження.

Сучасний філософський дискурс про релігійно-моральні і світоглядні засади ставлення людини до природи: благоговіння перед життям А. Швейцера, вчення про біосферу і ноосферу В. Вернадського, принцип відповідальності Г. Йонаса, новий гуманізм Римського клубу.

Обмеження суто утилітарного ставлення до природи. Гуманізація світу природи.

Культурно-світоглядні засади сучасної екологічної ситуації. Актуальні екологічні стратегії. Екологічний імператив.

Народонаселення як суб'єкт історичного процесу. Демографія - наука про народонаселення. Демографічна ситуація в Україні.

ТЕМА 15.   ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ

Феномен техніки. Техніка як фактор розвитку сучасного індустріального суспільства. Вплив техніки і технологій на життя суспільства і людини. Природа технічного знання і проблема громадського контролю за його використанням. Загроза техногенних катастроф. Гуманізація технологічного світогляду.

Техніка в контексті глобальних проблем. Концепції технологічного детермінізму та індетермінізму. Техніка і технології - у політиці, мистецтві, ідеології, спорті, освіті, державному управлінні.

Філософія комп'ютерної революції. Етичні, соціально-психологічні, медичні проблеми комп'ютеризації суспільного життя.  Експансія  засобів масової комунікації та  зміна змісту інформаційного середовища. Потоки соціальної інформації і проблема упорядкування мисленнєвих і поведінкових стереотипів.

Проблема етичної оцінки техніки. Техніка і благо.

ТЕМА 16.  ФІЛОСОФІЯ МАЙБУТНЬОГО

Соціальне передбачення та прогнозування - властивість людської свідомості. Науковий прогноз. Ступені вірогідності та верифікація прогнозу. Основні методи та функції прогнозування.

Глобальність як сутнісна ознака сучасної цивілізації. Глобалізація суспільних відносин і планетарної свідомості, їх позитивні та негативні наслідки, основні домінанти.

Глобальні проблеми як сукупність соціоприродних суперечностей у розвитку людства.

Філософське осмислення сучасного світу. Філософський синтез сучасного наукового знання та його культурно-гуманістичних вимірів.

Людина-творець, її інтелектуально-особистісні якості і здібності - головна рушійна сила сучасної цивілізації. Проблема перетворення людського інтелекту у вирішальний фактор суспільного розвитку.

Майбутнє як філософська проблема, її світоглядні, науково-методологічні, морально-психологічні та духовно-культурні компоненти. Поняття футурології. Основні футурологічні концепції сьогодні. Завдання переходу від технологічної до антропогенної цивілізації. Універсальна концепція розвитку.

Гуманістичний потенціал сучасної цивілізації та його сутнісні ознаки. Імперативи всебічного гуманістичного поступу людства, його гуманістичні ідеали.

ТЕМА 17.  ФІЛОСОФІЯ КРАСИ

Проблема краси в античності. Космічна гармонія і співмірність. Калокагатія. Єдність тіла і духу як ідеал прекрасного.

Краса як символ божественного в середньовічній філософії.

Принцип естетизму в гуманізмі епохи Відродження. Ідеал гармонійної людини в мистецтві Ренесансу. Душа і дух, природа і людина

Розум і почуття в пізнанні краси в добу Нового часу. Творення мистецтва за законами розуму. Принципи симетрії, пропорції, міри, гармонії (класицизм).

Творення прекрасного в епоху Модерну. Втілення розмаїття здібностей особистості. Талант і геній, іронія і гра, співпереживання і героїзм.

Краса як цінність, вироблена на основі феноменологічного методу, яка виражає єдність людини і твору мистецтва.

Сутність твору мистецтва, його відкриття людині в якості істини (герменевтика).

Емоції і розум в аналітичній філософії.

Постмодернізм. Уявлення того, що реально не відчувається, але викликає почуття піднесеного.

Краса як метацінність у життєдіяльності людини.

ТЕМА 18.  РІВНІ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Визначення ролі наукового дослідження в теоретичній і практичній діяльності людини.

Емпіричний рівень - здобуття нових експериментальних фактів, зіставлення з ними теорії, перевірки її адекватності.

Теоретичний рівень - проведення теоретичної інтерпретації експериментальних фактів.

Аксіоматичний метод: основою теорії вибирається аксіома, з якої виводяться теореми. Зіставлення знання з експериментальними фактами не проводиться.

Конструктивістський метод - вихідні поняття і правила побудови складних теоретичних концептів вважаються інтуїтивно очевидними. Побудова конструкту у формі символів.

Гіпотетико-дедуктивний метод - редукування з гіпотез нових знань і даних. Процес зіставлення гіпотез з експериментальними фактами.

Прагматичний метод - пошук ефективних шляхів досягнення цілей відповідно до конкретних цінностей. Метод досягнення мети і життєвий успіх людини.

Застосування теоретичних методів у науці і повсякденному житті людини.

Системосмислодіяльна методологія пізнання.

ТЕМА 19.  ФІЛОСОФІЯ ДОБРА

Проблема добра як головної спрямованості гуманізму. Ідеал добра як блага в античності. Мудрість, справедливість, мужність, гідність - основні доброчинності античної людини.

Бог як втілення добра і блага в християнстві. Принципи християнської моралі як головна умова втілення віри, любові, надії, совісті в правильному і праведному житті людини.

Єдність добра і краси в епоху Ренесансу. Свобода індивіда як шлях до справжнього добра.

Раціональна, вільна людина як ідеал добра у філософії Нового часу (Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо). Категоричний імператив І. Канта як абсолютний моральний закон для формування доброї людини (для себе і суспільства).

Добро для всіх у суспільстві без експлуатації і приватної власності К. Маркса. Надлюдина Ф. Ніцше як втілення волі до влади над собою.

Позитивні цінності людини в суспільстві у феноменології. Ідея герменевтики про досягнення єдності з сущим і сутністю речей.

Проблема добра в екзистенціалізмі і персоналізмі. «Я» і «Ти» М. Бубера. Комунікація К. Ясперса.

Інтелектуальний пошук добра в постмодернізмі. Деконструктивізм проти усталених цінностей.

Три етики: доброчинності, обов'язку і цінностей. Проблеми свободи і відповідальності. Насилля і ненасилля. Мораль і право.

ТЕМА 20.  СИНЕРГЕТИКА

Історія еволюції й розвитку людства як органічна частина Всесвіту. Інтерпретація історії людини в теорії, самоорганізації складних систем - синергетиці. Ідеї самоорганізації складних систем у працях І. Пригожина і М. Моїсєєва. Синергетика як метод відкриття загадкових процесів життєдіяльності людини і надлюдства.

Синергетика і еволюція. Нелінійні математичні рівняння -основний пріоритет синергетики. Атракторні стани як вираз структури системи. Нестійкість і нерівномірність системи -стан хаосу. Перехід від хаосу до стійкості системи. Зворотний зв'язок та його роль у формуванні стійкості системи.

Поняття гомеостазу і біфуркації. Модельний експеримент. Лінійна екстраполяція та її відношення до суспільства в контексті синергетичних перетворень.

Синергетичні уявлення та їх роль в оцінках характеру становлення, еволюції і розвитку людини, суспільства і людства.

Розум людини як підсумок процесів самоорганізації. Здатність людини до оновлення, творчості, діяльності - результат складної діалектики синергетичних і системних процесів, зворотних позитивних і негативних зв'язків.

Синергетика як концепція розвитку. Діалектика і синергетика. Перспективи синергетики в подальшому розвитку науки.

ТЕМА 21.  ФІЛОСОФІЯ СИМВОЛІЧНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ

Специфіка виявлення внутрішнього особистого життя людини в символіці буття. Мова, праця, культура - форми символічного буття людини; вони доступні не тільки своїм творцям, але й усім тим, хто розуміє їх смисл.

Історія розвитку масштабів символічної діяльності людини. Створення символічного світу людини. Мова - найважливіша складова символічного світу. Сутність мови та її структурні складові. Мова - символічний вираз у письмі і звуках життя людини.

Проблема мови в античності. Співвідношення імені і реальності, яка іменується. Зв'язок між словом, образом, який воно виражає, і об'єктом.

Християнські богослови про здатність людини до мови і мовлення. Включення мови у чітко визначені форми світобудови.

Логічний аналіз мови в Новий час; мова виражає поняття, і сама вона є засобом мислення. Спроби побудови універсальної мови. Слова - це знаки предметів або їх психічних образів.

Філософія мови В. Гумбольдта. Ідея Е. Кассірера про відмінність мови і психіки і самостійність буття мови. Логічна характеристика мови в неопозитивізмі, прагнення усунути недосконалості природної мови. Програма верифікації, її переваги і недоліки. Проблема мови в контексті когерентної і прагматичної концепцій істини.

Філософія імені і філософія предикатез, їх зв'язків з філософією мови. Філософія ціннісних установок визначення особистісного і суспільного характеру мови.

Мова як вираження, символізація внутрішнього, духовного життя людини. Мова і мовлення як здійснення комунікацій між суб'єктами.

Суспільна природа мови; кожний суб'єкт повинен виражати себе в загальнозначущій формі. Життєвість і гнучкість мови, «живе слово». Багатство, розмаїття мови як пряме продовження багатства психологічного життя людини.

Мовна комунікація, її особливості та роль у спілкуванні.

Єдність і багатоманітність мов. Природні і штучні мови. Метамова та її сутність. Формалізовані мови. Машинна мова. Нездоланність природної мови.

Запропоновані теми не обмежують творчих можливостей викладача, який має право вносити безліч варіантів власного бачення курсу філософії.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС