Главная  - Культурология  - Статьи  - Філологія. Методика. Педагогіка
Філологія. Методика. Педагогіка
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Структурні особливості деяких означень у сучасній англійській мові

Б. M. Тернова, ст.викладач

Однією з характерних особливостей сучасної англійської мови є означення, які мають своєрідний структурний характер. До них належать так звані атрибутивні групи, фразові означення, які за суттю є особливим структурним видом епітета, і, нарешті, епітет з прийменником of, який приєднує означуване до означення, типу a specific amount of a commodity.

У статті розглядаються ті явища сучасної англійської мови, які набули й набувають дуже широкого застосування і тепер можуть розглядатися як відмітні риси її граматичної та лексичної системи. До них відносяться, наприклад, тенденція до розширення синтаксичних функцій означень, утворених співположенням, що перетворює цю модель на багатофункціональну і створює великі труднощі для перекладу; тенденція до використання атрибутивних груп не лише у газетно-публіцистичному стилі, але й у стилі наукової літератури, де вони перетворюються на епітети.

На властивості прийменникових означень указував академік А. А. Шахматов [1].

Структури перших двох видів означень зумовлені аналітичним характером англійської мови «of-phrase», що свідчить про багатофункціональність граматичних форм. Ці три види означень, такі різні на перший погляд, поєднані разом не лише через свої структурні особливості, але й тому, що два останні є досить поширеними формами епітета, а перший, тобто атрибутивні групи, не тільки близький за своїм «численним» характером до фразових сполучень, але й може виступати як епітет.

Для газетно-публіцистичного стилю і стилю наукової літератури характерна стислість інформації: стислість викладу досягається у різний спосіб, одним з яких є широке використання атрибутивних груп. Основу останніх становить означення, утворене шляхом співположення. Тому атрибутивні групи тісно пов’язані з конвенцією.

Поширеність таких означень пояснюється тим, що поряд із стислістю та лаконічністю їм притаманна ще одна властивість — вони вступають у набагато тісніший зв’язок із означуваним словом, ніж означення, утворені іменником з прийменником of (порівняйте: а three men orchestra та an orchestra of three men).

Подібні сполучення є дуже різноманітними і за своїм складом, обсягом та характером бувають двочленними та багаточленними. Останні дуже цікаві не тільки за своїм складом, але і за складністю синтаксичних зв’язків між компонентами, що входять до них. Морфологічно в них можуть входити іменники у Possessive Case, прикметники, числівники, дієслова та віддієслівні форми, прийменники й пост-позитиви та вигуки. Складний структурний характер таких означень, особливо багаточленних, складні зв’язки між компонентами і можливість передачі різних синтетичних відносин роблять їх нелегкими для розуміння та перекладу.

Слід зазначити, що деякі двочленні сполучення вже перетворилися у терміни. Наприклад, take-home-pay — зарплата після відрахування, the brink-of-the-way policу — політика балансування на грані війни, a pay-and-hours claim — вимоги щодо підвищення зарплати та скорочення робочого тижня, a right-to-strike pledge — обіцяння зберегти за робітниками право страйкувати та ін. За таким типом утворюються і нові сполучення guilt-edged security — першокласні, особливо надійні цінні папери.

Двочленні означення можуть мати різний морфологічний характер: вони можуть складатися з двох іменників як в однині, так і в множині. Наприклад, the Tory television show — телевізійна передача організована консерваторами; the state government secretariat — секретаріат уряду штату. Здебільшого такі означення перекладаються іменником у родовому відмінку, іноді прийменниковою конструкцією. Інколи доводиться вживати поширений переклад, якщо того вимагають норми української мови. Слід зазначити, що англійське означення у препозиції звичайно перекладається означенням у постпозиції.

Два іменника, що складають двочленне означення, окрім співположення, можуть бути пов’язані між собою у інші способи. Наприклад, прийменником of або сполучником and або than: Festival of Britain displays — заходи Единбурзького фестивалю. Двочленні означення можуть складатися з іменника і прийменника: а bilateral defense agreement — двостороння угода про оборону; atomic inspection system — система атомної інспекції.

Як видно з даних прикладів, прикметник може бути означенням як означеного іменника agreement, так і іменника, який виконує функцію означення inspection. До складу двочленного означення може входити і числівник, який визначає не означальне слово, а другий елемент означення, з яким воно дуже щільно злите. Наприклад, a seven-nation resolution — резолюція семи держав.

Одним з елементів двочленного означення може бути прийменник, що утворює свого роду сполучення з наступним іменником. Наприклад, after school activities — робота з дітьми після закінчення занять (або у позашкільний час).

Багаточленні означення часто розпадаються на окремі змістові групи. Для перекладу останні необхідно виділяти і визначати синтаксичні зв’язки між ними. Іноді ці змістові зв’язки можна розглядати як лексичні одиниці: складні слова або терміни-кліше. Наприклад, the shadow cabinet defense minister. У цій атрибутивній групі легко виділяються два елементи: defense minister i a shadow cabinet — мiністр оборони «тіньового кабінету».

Однак розчленування атрибутивних груп аж ніяк не є обов’язковим, оскільки кожна група розпадається на змістові і синтаксичні компоненти. Нерідко буває, коли атрибутивна група є одним цілим. Наприклад, the public opinion poll results — результати опитування громадської думки.

Багаточленні атрибутивні групи, особливо графічно оформлені, мають значне поширення у газетному стилі та стислому викладі. Економія місця — надто важливе міркування, яким пояснюються деякі особливості стилю газетних повідомлень.

Таким чином, багаточленні атрибутивні групи зустрічаються у багатьох різновидах газетно-публіцистичного стилю: у короткому повідомленні, передовиці та статтях оглядачів, у нарисах і статтях на наукові теми. Вони є однією з характерних рис сучасної англійської мови.

Література

1. Шахматов А. А. Синтаксис русского языка. Вып. 1, АН СССР, 1925.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС