Главная  - Культурология  - Статьи  - Філологія. Методика. Педагогіка
Філологія. Методика. Педагогіка
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Інформаційно-методичне забезпечення самостійної роботи студентів при вивченні іноземної мови

М. І. Смирнова, ст. викладач

Епоха стрімкого й постійного оновлення i розвитку інформації, інтенсивного розширення міжнародних ділових, культурних зв’язків у галузі науки, техніки, економіки пред’являє суворі вимоги до висококваліфікованого фахівця, який повинен уміти поєднувати глибоку фахову підготовку з високим рівнем володіння іноземною мовою та комп’ютерною грамотністю. Ці вимоги взаємопов’язані, неподільні, сприяють взаємному збагаченню й удосконаленню. Але єдиною універсальною вимогою до конкурентно-здатного фахівця є його вміння самостійно, творчо мислити.

Сучасна вища школа покликана забезпечити студента міцними, оперативними знаннями, а також навчити його вчитися (тобто вчити себе) самостійно. Освічена людина сьогодні — це самостійна людина, що вміє самостійно приймати рішення, самостійно добиватися поставленої мети, має навички власними силами оволодівати знанням, удосконалювати свою фахову майстерність індивідуально.

Засобом формування й розвитку такої важливої якості є самостійна робота студентів (СРС). Поняття «СРС» можна розглядати в широкому й вузькому значенні. У широкому значенні — це активна пізнавальна творча діяльність студента, яка присутня (повинна бути присутньою) у будь-якому виді навчальних занять. У більш вузькому значенні — це один з видів навчальних занять, специфічною особливістю якого є відсутність викладача в момент навчальної діяльності студента.

Викладач планує i направляє, координує й контролює самостійну діяльність студентів, тобто створює умови їх навчальної діяльності, організує й активізує її, створюючи й удосконалюючи iнформацiйно-методичне забезпечення СРС. Іноземна мова в немовному вузі є засобом підвищення освіченості, фахової компетенції студентів у межах вузької спецiалiзацiї. Основний шлях поліпшення мовної підготовки студентів — удосконалення СРС при вивченні іноземної мови, належна організація її iнформацiйно-методичного забезпечення.

У процесi вивчення iноземної мови викладач повинен учити студентiв працювати самостiйно, прищеплювати їм навички самостiйної роботи в аудиторiї для подальшого використання їх в позааудиторнiй самостiйнiй роботi. Завдання для позааудиторної роботи повиннi включати вправи рiзного ступеня творчостi й самостiйностi (вiдтворюючi, перетворюючi й творчi). Вони мають бути скерованi на вдосконалення всiх видiв мовленнєвої дiяльностi (аудирування, мовлення, читання, письмо) i володіти фаховою орiєнтацiєю.

Самостiйна робота може проводитися як на заняттях iноземної мови, так i поза стiнами вузу, оскiльки «самостiйна робота студента — це специфiчний вид дiяльностi навчання, головною метою якого є формування самостiйностi суб’єкта, що навчається, а формування його вмiнь, знань, навичок здiйснюється опосередковано через змiст i методи всiх видiв навчальних занять» [1].

Як форми занять з iноземної мови видiляють: аудиторнi заняття; лабораторнi й факультативнi заняття, що є позааудиторною навчальною роботою i становлять органiчне продовження аудиторних занять; позапрограмнi заняття iноземною мовою. Самостiйна робота повинна бути складовою частиною кожної з перелiчених форм роботи над iноземною мовою [2].

Самостiйна робота, її ефективнiсть значно залежать вiд пiдбору та поєднання дидактичних засобiв. Дидактичними засобами є предмети, якi, дiючи на зiр, слух, дотик студентiв, полегшують їм безпосереднє й непряме пiзнання дiйсностi. Вони не роблять вирiшального впливу на кiнцевi результати навчально-виховного процесу, але сприяють підвищенню ефективностi методiв навчання, збагачуючи їх [3].

Дидактичнi засоби становлять складову частину органiзацiйно-методичного забезпечення СРС. Забезпечення СРС — процес створення викладачем необхiдних i достатнiх умов, що сприяють задоволенню потреб студентiв в iнформацiйних джерелах i пропозицiях.

Для органiзацiйно-методичного забезпечення СРС викладачевi необхiдно:

  • скласти перелiк необхiдних умiнь i навичок;
  • розробити необхiднi професiйно орiєнтованi задачi-завдання;
  • визначити вимоги до продуктiв i результатiв СРС;
  • скласти план робiт;
  • розробити iнформацiйно-методичне забезпечення роботи студентiв: пiдручниками, навчальними посiбниками, методичними рекомендацiями і вказiвками, довiдковими матерiалами, таблицями, схемами, дiаграмами i т. п.;
  • опублiкувати все необхiдне iнформацiйно-методичне забезпечення й видати цi матерiали студентовi до початку вiдповiдного етапу його навчальної дiяльностi [1].

Iнформацiйно-методичне забезпечення СРС — це наявнiсть таких джерел iнформацiї, як текстовi (книги, брошури, газети, журнали), графiчнi матерiали (креслення, схеми, дiаграми, таблицi), аудiовiзуальнi засоби (звукозаписи, кiнофiльми, вiдеофiльми), програмнi продукти. Всi цi матерiали повиннi бути пiдiбранi з урахуванням фахової орiєнтацiї, що сприятиме розвитковi емоцiйно-мотивацiйної сфери сприйняття iнформацiйних матерiалiв, i мають забезпечувати всi види занять.

На нашу думку, найкраще навчальний процес вивчення iноземної мови буде органiзований, якщо в самостiйнiй роботi студентiв будуть використанi сучаснi засоби навчання, включаючи традицiйнi дидактичнi й засоби програмованого навчання. До них можна вiднести програмованi або частково програмованi навчальнi посiбники в комплексi з навчаючими й контролюючими комп’ютерними програмами, створенi з урахуванням специфiки фаху студентiв немовного вузу.

Iнформацiйно-методичнi матерiали, що включають основнi (випущенi видавництвами i видавничими органiзацiями) й додатковi (створенi вузами), повиннi вiдповiдати вимогам, виробленим III Всесоюзною науково-методичною конференцiєю, яка відбулася у Москві 22—24 листопада 1988 р., а саме:

  • При створеннi книг керуватися тим, що пiдручники для вищої школи повиннi вiдзначатися високим науково-теоретичним рiвнем викладання матерiалу, вмiщувати необхiдний довiдковий апарат, орiєнтований на пiдвищення ефективності СРС.
  • Забезпечити доступнiсть i практичну скерованiсть викладу навчального матерiалу в книгах, тiснi міжпредметнi зв’язки, послідовність i зв’язаність змiсту вузiвських пiдручникiв та посiбникiв з книгами для iнших рiвнiв освiти.
  • Посилити увагу до питань створення професiйно орiєнтованих пiдручникiв із загальнонаукових та загальнотехнiчних дисциплiн з урахуванням необхiдностi застосування ЕОМ.

Ознаки, що вiдрiзняють програмоване навчання iноземної мови вiд непрограмованого, такi:

  • наявнiсть чiтко сформульованої, що пiддається вимiру, цiлi навчальної роботи й алгоритму досягнення цiєї мети;
  • розчленованiсть навчальної роботи на кроки, пов’язанi з вiдповiдними дозами iнформацiї, що забезпечують здiйснення кроку;
  • завершення кроку самоперевiркою, результати якої дають можливiсть судити про те, наскiльки крок успiшний, i подача студентовi достатньо ефективного засобу для цiєї самоперевiрки, а якщо потрiбно, то й вiдповiдний коригуючий вплив;
  • використання автоматичних i напiвавтоматичних навчаючих обладнань: при цьому друкованi програмованi посiбники, що реалiзуються без допомоги будь-яких технiчних засобiв, i програмованi звукозаписи також розглядаються як навчаючi обладнання;
  • iндивiдуалiзацiя навчання [4].

Дидактичний комплекс з навчання iноземної мови повинен поєднати загальноприйнятi, традицiйнi методи з методами програмованого навчання. Завдяки цьому створюється така навчальна ситуацiя, коли студент переважно самостiйно проводить ознайомлення, закрiплення й активiзацiю мовного матерiалу, а формування мовних навичок i умiнь здiйснюється пiд безпосереднiм керiвництвом викладача.

Розширення традицiйного арсеналу способiв, засобiв, прийомiв самостiйної роботи за рахунок широкого застосування iнформацiйних технологiй навчання, зокрема, залучення комп’ютерних технологiй повинно сприяти вдосконаленню навчального процесу у вищiй школi. Використання комп’ютерних навчаючих програм у самостiйнiй роботi при оволодiннi iноземною мовою студентами немовних вузiв є полiфункцiональним.

Впровадження комп’ютера покликане створити умови для вироблення навичок й умiнь працювати самостiйно (це випливає iз специфiки роботи з комп’ютерними програмами); дає можливiсть здiйснити диференцiйований та iндивiдуальний пiдхiд як у виборi матерiалу, так i в темпах роботи окремих студентiв; сприяє розширенню та поглибленню знань з фаху (iнформацiйнi можливостi комп’ютерної мережi необмеженi); ставить студента перед необхiднiстю глибоких знань iноземної мови, без чого неможливе одержання професiйно орiєнтованої iнформацiї. Цим використання комп’ютерних програм у самостiйнiй роботi при вивченнi iноземної мови студентами немовних вузiв виявляє знання iноземної мови i знання з фаху як взаємонеобхiднi й достатнi умови як для вдосконалення мовної пiдготовки, так i для професiйного зростання. Дані процеси відбуваються паралельно. Має мiсце взаємопроникнення i взаємовдосконалення дисциплiн.

Самостiйна робота, в якiй використовуються сучаснi дидактичнi засоби, може i повинна забезпечити:

  • формування самостiйностi студента;
  • забезпечення контролю дiй студента;
  • iнформування студентiв про рiвень досягнення цiлей;
  • визначення вимог до результатiв дiяльностi студента;
  • створення зовнiшнiх i внутрiшнiх умов дiяльностi;
  • урахування iндивiдуальних особливостей кожного студента;
  • надання студентовi можливостей планування своїх дiй;
  • забезпечення студентовi можливостей коригувати свої дiї.

Отже, програмованi дидактичнi комплекси покликанi забезпечити взаємовдосконалення i формування мовної, фахової, загальнокультурної компетенцiї спецiалiстiв — випускникiв немовних вузiв. Данi програмованi комплекси повиннi вiдповiдати таким дидактико-методичним вимогам програмованого навчання:

  • орiєнтованості i можливості навчання студентiв з рiзним рiвнем успішності;
  • розподiлу подачi нового iномовного матерiалу залежно вiд ступеня успішності;
  • поетапному одержанню iнформацiї про наслiдки дiяльностi;
  • акценту на самостiйну роботу.

Такi дидактичнi комплекси повиннi сприяти активiзацiї й ефективності самостiйної роботи i покликанi створити умови для:

  • вдосконалення мовної пiдготовки випускникiв немовних вузiв;
  • формування навичок i умiнь самостiйної роботи майбутнього квалiфiкованого фахiвця;
  • вироблення такої важливої якостi особистостi, як самостiйнiсть;
  • розширення i поглиблення знань з фаху;
  • пiдвищення комп’ютерної грамотностi.

Література

  • Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: Учебн. пособие. — К.: Вища школа, 1990. — С. 15.
  • Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков: Учебн. пособие для филол. фак. вузов. — М.: Высшая школа, 1981.
  • Куписевич Ч. Основы общей дидактики. — М.: Высшая школа, 1986.
  • Салистра И. Д. Вопросы программирования в учебном процессе по иностранному языку: Учебн. пособие. — М.: Высшая школа, 1977.


 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС