Главная  - Культурология  - Статьи  - Філологія. Методика. Педагогіка
Філологія. Методика. Педагогіка
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Інтернаціональне та національне в су¬часній термінології

(на матеріалі української, англійської та інших мов)

І. А. Колесникова, канд. філол. наук, доц.

Відомо, що більша частина педагогічної термінології багатьох старописемних європейських мов, зокрема української, є латинською за походженням. Проте розбіжності у сприйманні реальної дійсності окремими народами, специфіка їх мовного менталітету знаходять відображення на всіх рівнях мови. Тому тенденція наслідування латинської термінології виявляється як у появі універсальних, так і суто національних, специфічних ознак, характерних для конкретних мов. Ця тенденція красномовно заперечує пуристичний підхід до термінології, популярний, скажімо, в арабській мові, розповсюджене так зване лінгвістичне «клонування» національних термінів за іншомовними зразками.

Розглянемо деякі приклади. Термін «академія» (з грец. Aнαδημεία), що широко вживається в багатьох європейських мовах, спочатку був назвою садів поблизу Афін, які, згідно з легендою, належали міфічному героєві Академу. У цьому священному гаї, як його називали ще у IV ст. до н. е., читав лекції Платон, тому заснована ним філософська школа й дістала назву Академія. Слово «академія» існує в декількох мовах (нім. аkademiє; англ. academy; іспан. academia; турец. academisi; рос. aкадемия; укр. aкадемія тощо), але має як спільні, так і відмінні значення. Інтегральними для багатьох мов будуть такі:

1) вищий науковий заклад (АН України);

2) вищий навчальний заклад (Академія дизайну). Проте в окремих мовах відбуваються семантичні зміни, слово набуває суто національних конотацій. Так, в англійській мові the Academy має два значення: Лондонська академія мистецтва та щорічна виставка цієї академії (метонімічний перенос назви). Поширеною є назва «академія» і для окремих середніх навчальних закладів Англії (порівняйте: дитяча Мала академія в Україні);

3) назва деяких спеціальних навчальних закладів, наприклад academy of music (музична школа).

Нещодавно в Україні з’явилась велика кількість коледжів (від лат. collegium — товариство, співдружність). Це стара назва закритого середнього або вищого навчального закладу, що існували в Західній Європі в XVI—XVIII ст. Були такі заклади і в Україні за часів царату, однак вони мали іншу назву — «колегії». Це слово латинського походження. Так у Стародавньому Римі називали групу осіб, зв’язаних спільним виконанням релігійних відправ або спільною традицією.

У XVIII ст. y Росії коледжами називалися органи центрального управління (колегіуми). Як відомо, розвиток освіти в Європі тісно пов’язаний з діяльністю церкви, тому невипадковим був і перенос релігійних назв на освітянські заклади. Слово «коледж», популярне у наш час в Україні, прийшло з англійської мови (college), проте в Англії, США та деяких інших зарубіжних країнах воно означало не тільки середні, а й вищі навчальні заклади. В англійській мові зустрічаються такі словосполучення: університетський коледж, військовий коледж, морський коледж тощо. Таку назву має і середня школа з інтернатом, а на жаргоні слово «коледж» (colleges) означає не що інше, як тюрма. В Україні підхопили англійський термін і стали іменувати ним звичайні середні школи, хіба що трохи модернізовані. До речі, слово «коледж» в українській мові на відміну від російської має два нормативні наголоси (колéдж та кóледж). У французів існує інший термін — «колеж», схожий з англійським (college). Так у Франції, Бельгії називають середню школу.

Звернемось до терміна «школа» (лат. schola, від грец. σχολη — вчена бесіда, навчальне заняття) порівн.: нім. Schule, англ. school, іспан. escuela, турец. okue тощо. Для української мови звичними є такі вирази: середня школа, початкова школа, спеціальна школа, вища школа і т. ін.

Назва «вища школа» існує ще з часів Середньовіччя, коли так у старій Англії називали перші університети (the schools). Але в англійській мові це слово має ще одне, дуже цікаве значення — дисциплінувати (to school). Словосполучення «вища школа» вживається в різних країнах по-різному. Так, в Америці «high school» називають середню школу (відповідно у англійців — secondary school), а в Англії є окрема назва — «highes school».

Термін «декан» (лат. decanus, буквально — десятник, від decem 10) походить з військової термінології, і це не дивно. Військова термінологія має тісний зв’язок з термінологією освіти й культури. Згадаємо, наприклад, що у Стародавньому Римі воєначальників, які розширили кордони своєї держави, називали авторами. Великі воєначальники були і філософами, і політичними діячами, а останні — викладачами, тому ці термінології впливали одна на одну. Деканом називають керівника факультету італійці (decano), англійці (dean), німці (De Kan), у турецькій мові існує два варіанти: decan і fakülte baskani. Це свідчить про те, що історичний розвиток термінологічної системи відбивається на складі термінологічної лексики кожної конкретної мови. Скажімо, у деяких романо-германських мовах «декан» — це титул єпископа в католицькій та англіканській церкві, так величають старшого священика, а в англійській мові декан — це і старшина дипломатичного корпусу.

Цікавою є й етимологія терміна «факультет», що потрапив в українську мову через німецьку (нім. Facultät, від лат. facultas (facultatis) — спроможність, здатність) (порівн.: іспан. facultad, англ. faculty, турец. facülte). Загальне значення терміна — підрозділ у навчальному закладі, де викладають певні предмети, готують фахівців відповідного профілю. В англійській мові це багатозначне слово, яке не тільки позначає підрозділ у нашому сучасному розумінні, а й має інші значення:

1) галузь науки або мистецтва;

2) спільна назва осіб медичної професії (the Faculty);

3) влада, право.

Таким чином, у педагогічних термінах різних мов присутні як універсальні (інтернаціональні), так і специфічні (національні) конотації. Лексичні, семантичні та інші відхилення від мови-джерела, які спостерігаються в термінах різних мов, пов’язані або з екстралінгвістичними, або мовними причинами, тому що розвиток наукової термінології відбувається не спонтанно, а відповідно до внутрішніх законів окремої мови, а також із урахуванням історичних традицій розвитку кожної окремої терміносистеми, яка може збагачуватися різними шляхами: переклад, калькування, пряме запозичення і т. ін.

Слід, однак, зазначити, що в багатьох найменуваннях педагогічних реалій діє тенденція мінімальних розходжень з мовою-джерелом, наприклад: ректор (укр.), ректор (рос.), rector (англ.), rector (іспан.), rectör (турец.), rector (лат.) тощо. Буквальне значення слова «ректор» — керівник, управитель (від лат. rego — керую), а сучасне — особа, яка очолює вищий навчальний заклад. Ту ж самy тенденцію можна спостерігати в назвах «інститут», «проректор», «університет» (англ. university, нім. Universität, франц. universite, іспан. universitad, турец. üniversite, рос. yниверситет, укр. yніверситет тощо). Сучасна вимова терміна «університет» доводить, що він прийшов з німецької мови. За походженням це латинське слово й означає сукупність. Воно прийшло в літературну мову з професійної, бо спочатку у середньовічній Європі називало гільдії купців, цехи, спілки ремісників. Пізніше, починаючи з XII—XIII ст. в окремих містах Італії, Іспанії, Франції виникли спілки викладачів і студентів. Такі вільні школи, як і гільдії, охороняли права своїх членів і називались «університетами». Згодом «університетом» почали називати навчальні плани вищої школи, які поєднували всю сукупність наук, а ще пізніше у багатьох країнах цю назву дістали і самі вищі навчальні заклади.

Однак у деяких мовах функціонують різні лексеми на означення тих чи інших реалій, наприклад: студент (укр.), студент (рос.), estudiante (іспан.), etudiat (франц.), oğrenci (турец.). В англійській мові слово «студент» вживається в нехарактерному для української мови значенні, а саме:

а) той, хто що-небудь вивчає;

б) вчений;

в) той, хто має стипендію у деяких англійських навчальних закладах.

Іноді відбуваються семантичні зміни у запозичених термінах, напр. cлово «сесія» (лат. sesio — сидіння, засідання, від sedeo — сиджу) в англійській мові у розмовному стилі вживається у значенні «час, зайнятий чимось неприємним»; словом колегія (від англ. college) на жаргоні називaють в’язнів, а дисертацією — звичайний шкільний твір. Термін «абітурієнт» (лат. abituriens — той, що збирається йти) не вживається в українській мові у значенні «випускник середнього навчального закладу».

У вищих навчальних закладах України з’явились і нові назви — «бакалавр», «магістр», «магістратура» тощо, теж латинські за походженням (лат. baccalaureus — старший студент, клерк, лат. magister — начальник, вчитель). У кельтських мовах «бакалавром» називали землероба-орендатора, а нині у ряді країн це назва першого вченого ступеня. У Стародавньому Римі словом «магістр» титулували деяких службовців, а у Візантії це був високий придворний титул. За часів Середньовіччя у Західній Європі магістрами називали голів духовно-лицарських орденів; так іменували і викладача гуманітарних наук. Існує в Європі ще й магістрант, тобто невдалий магістр (лат. magistrandus, від magistro — навчаю) — особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації. Магістратурою в зарубіжних країнах називають не тільки навчальний підрозділ, а й судові посади.

Як бачимо, педагогічна термінологія різних мов має ряд спільних особливостей, а саме:

1) активно виходить за межі своєї системи і стає зрозумілою всім носіям мови;

2) широко використовується в різних стилях мови, зокрема в науковому, публіцистичному, художньо-белетристичному, розмовному і т. ін.;

3) для неї характерна нестабільність семантичного наповнення окремих термінів, що є специфікою систем понять наук, які формуються із суміжних галузей знань (генетично: військова, релігійна, філософська термінологія).

Література

1. Англо-русский словарь: Сост. В. К. Мюллер. — М.: Сов. энциклопедия, 1969.

2. Испанско-русский и русско-испанский словарь. — К.: Логос, 1996.

3. Романов А. С. Русско-английский и англо-русский словарь (с учетом американского произношения и правописания): Washington Square Press, 1974.

4. Російсько-німецький словник / Під ред. О. Лепінга. — К., 1991.

5. Şçеrbinin V. G. Rusęa — türkçe. Сер.Söz/üğü. — М.: Рус. язык, 1995.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС