Главная  - Экономика  - Книги  - Економічний аналіз - Болюх М. А., Бурчевський В.З.
Економічний аналіз - Болюх М. А., Бурчевський В.З.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

8.2. Основні напрямки аналізу балансу. Вплив інфляції на валюту балансу

Загальні положення. Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.

На підприємствах України, згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим Міністерством фінансів України від 30 липня 1999 р., застосовується нова форма балансу згідно з П(С)БО № 2, яку приведено в повну відповідність із міжнародними стандартами. Сутність кожної статті балансу розглядається в спеціальних журналах, присвячених обліку (див., напр.: «Бухгалтерській облік і аудит» 1999 р., № 7—8, та ін.).

Балансце групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

Важливу інформацію з балансу черпають і аудитори, які мають змогу вибирати правильне рішення щодо проведення перевірок, виявлення слабких місць у системі обліку, різних помилок у зовнішній звітності клієнта. І нарешті, аналітики для аналізу фінансового стану підприємства використовують передовсім дані балансу. Для аналізу фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв’язок з іншими статтями, якісну характеристику. Уміння читати баланс дає можливість:

  • одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;
  • розрахувати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
  • установити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;
  • оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період.

Отже, можна сказати, що баланс відповідає на запитання: «Яким є фінансовий стан підприємства на даний момент?», але відповідь на значно важливіше запитання: «Чому саме склався такий стан?» можна одержати, тільки користуючись методами економічного аналізу фінансового стану.

Аналіз балансу відповідно до П(С)БО № 2. Новий баланс можна характеризувати як побудований за принципом нетто-балансу — основні засоби та матеріальні активи враховуються за залишковою вартістю; дебіторська заборгованість — за відрахуванням резерву сумнівних боргів; запаси — за відрахуванням недостач, уцінок, знижок; власний капітал — за фактично вкладеною сумою з відрахуванням непокритих збитків.

Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу. А для того, щоб проаналізувати всі питання фінансового стану підприємства, необхідний етап, що передує проведенню аналізу, тобто приведення звітного балансу до такої форми, що, з одного боку, уможливлює об’єктивний аналіз, а з другого — є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків.

Аналіз балансу (ф.1) починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства. Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів:

  • підготовчий;
  • попередній огляд бухгалтерської звітності;
  • читання балансу.

Мета першого етапу — переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста рахункова перевірка балансу за формальними ознаками і по суті. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також перевірити, чи всім вимогам П(С)БО відповідає складений баланс.

Експрес-аналіз показників балансу підприємства здійснюється в динаміці за допомогою персональних комп’ютерів. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, послідовний перегляд яких даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства. Це можуть бути:

  • господарські засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти);
  • основні засоби підприємства та їх структура (вартість основних фондів, у тому числі активної частини за первісною та остаточною вартістю, коефіцієнти зносу та відновлення);
  • структура і динаміка оборотних коштів (підсумок розділу 2 активу балансу);
  • основні результати господарської діяльності підприємства (подаються в динаміці): обсяг реалізації, прибуток, рентабельність;
  • ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники відсотків усіх фінансових ресурсів, у тому числі власних і залучених, а також рентабельності фінансових ресурсів).

Залежно від цілей аналізу фінансового стану можна одержати (за допомогою комп’ютерів) і цілу низку інших аналітичних таблиць (деякі з них подано далі в тексті).

На другому етапі необхідно ознайомитись з примітками до звіту, оцінити тенденції основних показників діяльності, можливу якісну модифікацію в майбутньому фінансового стану підприємства.

Основний етап в експрес-аналізі — третій, тобто читання балансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Під час читання балансу з’ясовують:

  • характер зміни підсумків балансу і його окремих розділів і статей;
  • доцільність розміщення майна підприємства;
  • поточну платоспроможність і ліквідність підприємства.

Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Для цього порівнюється валюта балансу за звітній і попередній періоди. Таке порівняння уможливлює визначення загального спрямування зміни балансу. Коли валюта балансу збільшується — це оцінюється позитивно, зменшується — негативно. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності підприємства (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо). Треба зазначити, що валюта балансу відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які є в розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми коштів, які можна отримати за майно, наприклад у разі ліквідації підприємства. Поточна «ціна» активів залежить від ринкової кон’юнктури і може відхилятися в будь-який бік від звітної, особливо в період інфляції.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану необхідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва, реалізації продукції, а також прибутку підприємства.

Прискорений темп зростання обсягу виробництва, реалізації продукції і прибутку проти темпу зростання валюти балансу свідчить про поліпшення використання засобів підприємства. Відставання темпу зростання цих показників від темпів зростання суми балансу свідчитиме про погіршання використання засобів підприємства. Для розрахунку темпів зростання використовуються звіти про виробництво продукції, про прибутки і збитки, складений баланс.

Дані ф. 1 та ф. 2 дають можливість під час читання балансу порівнювати їх із даними попередніх періодів, з аналогічними показниками других підприємств, а також із загальновживаними, стандартними значеннями показників: прибутку, випущеної і реалізованої продукції в розрахунку на 1 гривню, середньорічної (квартальної) вартості майна. У державах ринкової економіки ці показники використовуються для характеристики ділової активності керівництва підприємства. Для зарубіжних підприємств ці показники розробляються фінансовими, податковими службами, а також різними підприємницькими союзами та фірмами. У СНД такі показники поки що розробляються тільки на замовлення підприємств і відомств.

Отже, розглянуту методику загальної оцінки валюти балансу можна доповнити розрахунком коефіцієнтів приросту валюти балансу, коефіцієнтів виручки від реалізації продукції, коефіцієнтів приросту прибутку від реалізації, прибутку від інших видів діяльності підприємства. Ці коефіцієнти також дають змогу зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт (Кб) приросту майна розраховується з формули:

Коефіцієнт (Кб) приросту майна ,

де Б1, Б0 — середня величина майна за звітний і попередній періоди.

Коефіцієнт (Кv) приросту виручки від реалізації продукції розраховується:

Коефіцієнт (Кv) приросту виручки від реалізації продукції,

де V1, V0 — виручка від реалізації продукції за звітний і попередній періоди.

Аналогічно розраховуються коефіцієнти приросту прибутку від реалізації і приросту прибутку від інших видів діяльності.

Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації (прибутку від реалізації та інших видів діяльності) буде вищим за коефіцієнт приросту майна, то це свідчить про поліпшення ситуації з коштами на підприємстві проти попереднього звітного періоду, і навпаки.

Насамкінець, крім зміни валюти балансу в цілому, необхідно проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, тобто провести горизонтальний та вертикальний аналізи балансу (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ТА ВЕРТИКАЛЬНИЙ АНАЛІЗ БАЛАНСУ

Стаття балансу

Рядок балансу

На початок звітного періоду

На кінець звіт-ного періоду

Горизонтальний аналіз (гр. 2 – гр. 1)

Відносне відхилення [гр. 2 / гр. 1] 100

Вертикальний аналіз

на початок звітного періоду, %

на кінець звітного періоду, %

відхилення

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

1. Необоротні активи

 

 

 

 

 

 

 

 

Нематеріальні активи:

 

 

 

 

 

 

 

 

залишкова вартість

010

300

310

10

3,3

6,4

3,9

– 2,5

первісна вартість

011

330

350

– 20

6,1

7,1

4,4

2,6

знос

012

30

40

10

33,3

0,6

0,5

0,1

Незавершене будівництво

020

1200

2100

900

75,0

25,7

26,6

1,0

Основні засоби:

 

 

 

 

 

 

 

 

залишкова вартість

030

500

2570

2070

414,0

10,7

32,6

21,9

первісна вартість

031

1000

3200

2200

220,0

21,4

40,6

19,2

знос

032

500

630

130

– 26,0

10,7

8,0

– 2,7

Довгострокові фінансові інвестиції:

 

 

 

 

 

 

 

 

Обліковані за методом участі в капіталі інших підприємств

040

110

100

– 10

– 9,1

2,4

1,3

– 1,1

інші фінансові інвестиції

045

20

10

– 10

– 50,0

0,4

0,1

– 0,3

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

 

 

 

 

 

 

 

Відстрочені податкові активи

060

 

3

– 3

 

 

 

 

Інші необоротні активи

070

 

 

 

 

 

 

 

Усього за розділом 1

080

2130

5093

–12963

+139,1

45,6

64,6

19,0

Продовження табл. 8.1

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

2. Оборотні активи

 

 

 

 

 

 

 

 

Запаси:

 

 

 

 

 

 

 

 

виробничі запаси

100

400

450

50

12,5

8,6

5,7

– 2,9

тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

 

 

 

 

 

 

 

незавершене виробництво

120

10

60

50

500,0

0,2

0,8

0,5

готова продукція

130

20

78

58

290,0

0,4

1,0

0,6

товари

140

1300

1360

60

4,6

27,8

17,3

– 10,6

Векселі одержані

150

150

170

20

13,3

3,2

2 ,2

– 1,1

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

 

 

 

 

 

 

 

 

чиста реалізаційна вартість

160

300

320

20

6,7

6,4

4,1

– 2,4

первісна вартість

161

340

360

20

5,9

7,3

4,6

– 2,7

резерв сумнівних боргів

162

40

40

0

0,0

0,9

0,5

– 0,3

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

 

 

 

 

 

 

 

 

з бюджетом

170

7

 

– 7

–100,0

0,1

0,0

– 0,1

за виданими авансами

180

35

12

– 23

– 65,7

0,7

0,2

– 0,6

з нарахованих доходів

190

 

 

 

 

 

 

 

із внутрішніх розрахунків

200

 

 

 

 

 

 

 

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

20

3

– 17

– 85,0

0,4

0,0

– 0,4

Поточні фінансові інвестиції

220

50

20

– 30

– 60,0

1,1

0,3

– 0,8

Кошти та їх еквіваленти:

 

 

 

 

 

 

 

 

у національній валюті

230

70

201

131

187,1

1,5

2,6

1,1

в іноземній валюті

240

120

5

– 115

– 95,8

2,6

0,1

– 2,5

Інші оборотні активи

250

10

 

– 10

–100,0

0,2

0,0

– 0,2

Усього за розділом 2

260

2492

2719

227

9,1

53,3

34,5

– 18,8

3. Витрати майбутніх періодів

270

50

70

20

40,0

1,1

0,9

– 0,2

Баланс

280

4672

7882

3210

68,7

100

100

 

Продовження табл. 8.1

Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

1. Власний капітал

 

 

 

 

 

 

 

 

Статутний капітал

300

3600

3830

230

– 6,4

77,1

48,6

–28,5

Пайовий капітал

310

 

 

 

 

 

 

 

Додатковий вкладений капітал

320

200

200

0

0,0

4,3

2,5

–1,7

Інший додатковий капітал

330

 

2629

2629

 

0,0

33,4

33,4

Резервний капітал

340

50

70

20

40,0

1,1

0,9

–0,2

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

2

10

8

400,0

0,0

0,1

0,1

Неоплачений капітал

360

–30

– 10

– 20

66,7

– 0,6

–0,1

0,5

Вилучений капітал

370

–20

–10

–10

50,0

–0,4

–0,1

0,3

Усього за розділом 1

380

3802

6719

2917

76,7

81,4

85,2

3,9

2. Забезпечення наступних витрат і платежів

 

 

 

 

 

 

 

 

Забезпечення виплат персоналу

400

10

6

– 4

40,0

0,2

0,1

–0,1

Інші забезпечення

410

2

 

– 2

–100,0

0,0

0,0

0,0

Цільове фінансування

420

10

 

– 10

–100,0

0,2

0,0

–0,2

Усього за розділом 2

430

22

6

–16

72,7

0,5

0,1

–0,4

3. Довгострокові зобов’язання

 

 

 

 

 

 

 

 

Довгострокові кредити

440

200

250

50

25,0

4,3

3,2

–1,1

Інші довгострокові зобов’язання

450

 

 

 

 

 

 

 

Відстрочені податкові зобов’язання

460

 

50

50

 

0,0

0,6

0,6

Інші довгострокові зобов’язання

470

20

 

–20

100,0

0,4

0,0

–0,4

Усього за розділом 3

480

220

300

80

36,4

4,7

3,8

–0,9

4. Поточні зобов’язання

 

 

 

 

 

 

 

 

Короткострокові кредити банків

500

120

190

70

58,3

2,6

2,4

0,2

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

20

20

0

0,0

0,4

0,3

-0,2

Закінчення табл. 8.1

Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

Векселі видані

520

60

130

70

116,7

1,3

1,6

0,4

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

250

225

25

10,0

5,4

2,9

–2,5

Поточні зобов’язання за розрахунками:

 

 

 

 

 

 

 

 

з одержаних авансів

540

50

110

60

120,0

1,1

1,4

0,3

з бюджетом

550

10

20

10

100,0

0,2

0,3

0,0

з позабюджетних платежів

560

3

4

1

33,3

0,1

0,1

0,0

зі страхування

570

7

3

– 4

57,1

0,1

0,0

–0,1

з оплати праці

580

18

10

– 8

44,4

0,4

0,1

–0,3

з учасниками

590

30

35

5

16,7

0,6

0,4

–0,2

із внутрішніх розрахунків

600

Інші поточні зобов’язання

610

10

– 10

100,0

0,2

0,0

–0,2

Усього за розділом 4

620

578

747

169

29,2

12,4

9,5

–2,9

5. Доходи майбутніх періодів

630

50

110

60

120,0

1,0

1,4

0,3

Баланс

640

4672

7882

3210

68,7

100

100

?

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу — розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом’якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу — зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів.

Отже, можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до «позитивного»:

1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;

2) зростання темпів приросту усіх активів над темпами приросту необоротних активів;

3) перевищення власного капіталу підприємства над позичковим і збільшення темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;

4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості;

5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 10 %.

Після розгляду основних напрямків аналізу балансу необхідно ознайомитись також із впливом інфляції на валюту балансу.

Відомо, що для порівняння даних балансу на початок і кінець року номенклатуру статей балансу за попередній звітний рік треба привести в повну відповідність з номенклатурою та групуванням розділів і статей бухгалтерського балансу на кінець року. Крім того, для порівняння даних на початок і кінець звітного періоду необхідно враховувати вплив інфляції.

Основною ознакою інфляції є зростання цін у середньому, тобто збільшення середньої ціни всієї номенклатури товарів, які було взято за базу для виявлення рівня інфляції. У теорії і на практиці виділяють кілька рівнів інфляції: 1) низька інфляція, за зміни цін протягом року не більше ніж на 1 %; 2) повзуча — на 10 %; 3) галопуюча — на 100 %; 4) гіперінфляція — на 1000 %; 5) суперінфляція — на 10 000 % та більше. При цьому індекси інфляції становлять відповідно 1,01; 1,1; 2; 11 та 101.

Невелика інфляція є допустимою і навіть корисною, бо сприяє зростанню активності власників грошей, примушує вкладати їх у прибуткові заходи, оскільки гроші, що лежать без руху, втрачають у ціні. Однак висока інфляція негативно впливає на весь виробничий процес і є основним дестабілізуючим чинником виробництва і фінансового стану підприємства. Інфляція знецінює всі доходи й надходження підприємства. Будь-яке відстрочення платежів призводить до того, що підприємство одержує лише частину доходу, який йому належить. Відомо, що баланс, складений за звітний період без урахування впливу інфляції, буде джерелом необ’єктивної інформації і користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю. Наприклад, гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, тобто вимога виплатити фіксовану суму в майбутньому, у зв’язку з інфляцією втрачають свою вартість і спричиняють збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І навпаки, підприємства, які збільшують свою кредиторську заборгованість, тобто несвоєчасно оплачують рахунки постачальників та інші зобов’язання (з оплати праці, розрахунків з бюджетом, страховими органами тощо), матимуть вигоду, бо згодом можуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані балансу та інших форм бухгалтерської звітності з урахуванням інфляції.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС