Главная  - Политэкономия  - Книги  - Політична економія - Бєляєв О.О.
Політична економія - Бєляєв О.О.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

 

§ 2. Система економічних законів. Механізм дії та використання економічних законів

Проблема взаємозв’язку і взаємодії економічних явищ, процесів, законів — одна з найскладніших у політичній економії. Головне в ній — дослідження економічних законів з точки зору їх сутності, змісту, субординації та місця в економічній системі. Невипадково предметом політекономії є система економічних законів, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на відповідному етапі розвитку суспільства.

Економічні закони: система, механізми їх дії та використання

Економічні закони завжди виражають сутність відповідних відносин, яка виявляється в їх взаємодії з продуктивними силами. Для визначення поняття «економічний закон» слід користуватись загальним філософським підходом до формулювання закону взагалі, з якого випливають такі висновки: по-перше, закон виражає внутрішній, суттєвий зв’язок між економічними явищами і процесами; по-друге, цей зв’язок визначається об’єктивною необхідною, причинно-наслідковою залежністю; по-третє, остання виражає взаємодію між явищами (процесами), в результаті якої зміна одного з них впливає на зміну інших.

Тобто економічний закон, як зазначалось раніше, виражає найсуттєвіші, внутрішні, сталі, причинно-наслідкові, регулярно повторювані зв’язки і залежності між економічними явищами і процесами.

Економічна необхідність, яку виражає закон, містить лише напрям розвитку, а не конкретні його шляхи. Водночас економічна можливість, виражена законом, визначає пізнання напряму розвитку, але не надає готових рецептів його використання. Якщо люди пізнали об’єктивну економічну необхідність, то тим самим вони мають можливість свідомого його використання.

Економічні закони діють не ізольовано один від одного, а в єдиній системі, взаємодіючи між собою. Кожний з них характеризує лише той чи інший аспект зв’язків і виконує функцію управління лише в межах відповідного кола економічних процесів, явищ.

Природа економічних законів зумовлює ту обставину, за якої вони не мають абсолютного характеру дії, а виявляються як тенденції. Це пояснюється, по-перше, тим, що дія будь-якого закону перехрещується з дією інших; по-друге, як кожний з економічних законів, так і вся система в цілому, внутрішньо суперечливі і цілеспрямованість їх різна; по-третє, економічні закони виявляються у різноманітних формах. В силу цього вони діють через відхилення та випадковість.

Розгляд економічних законів крізь призму їх взаємодії зумовлює необхідність визначення і таких понять, як «механізм дії економічних законів» та «механізм використання економічних законів».

Під механізмом дії економічних законів слід розуміти сукупність об’єктивних зв’язків і залежностей між явищами та процесами економічного життя в їх саморозвитку й саморусі. Механізм їх використання — це реалізація сукупності умов (пізнання законів, постановка цілей і визначення шляхів їх досягнення тощо).

Ці два поняття не слід як ототожнювати, так і протиставляти. Стати на точку зору ототожнення названих механізмів — значить поставити суб’єктивний фактор на перший план, а об’єктивність економічних процесів — на другий. Протиставлення їх веде до фетишизації економічних законів. Водночас спільне між цими механізмами полягає у взаємодії об’єктивного і суб’єктивного факторів. Особливе визначається специфічними рисами, які характеризують функціонування механізму економічних законів, та умовами, що регламентують суб’єктивну діяльність при їх використанні. В основі такого підходу лежить розуміння об’єктивного і суб’єктивного та їх взаємозв’язку.

Аналізуючи механізм дії економічних законів, важливо звернути увагу на такі основи його функціонування: об’єктивність, системність, суперечливість. Об’єктивний характер економічних законів визначається тим, що, по-перше, люди не можуть створювати і відміняти їх, як і замінювати один одним; по-друге, вони діють незалежно від того, знають їх люди чи ні; по-третє, економічні закони діють незалежно від того, хочуть цього люди чи ні. Однак об’єктивність цих законів не значить, що суспільство безсиле перед ними і повинно сліпо підкорятися їх дії. Люди можуть пізнавати їх і у відповідності з даною об’єктивною необхідністю здійснювати свою практичну діяльність. Така можливість закладена в самій природі економічних законів.

З точки зору форми і методів використання економічних законів, їх зміст визначається природою і сферою їх дії. Люди завжди діяли і діятимуть свідомо. Але оскільки конкретні соціально-економічні умови різні, то й можливості використання економічних законів неоднакові. До таких умов, в першу чергу, слід віднести рівень усуспільнення виробництва зі своїми формами вияву — формою організації і формою руху.

За умов НТР якісно і кількісно змінюється економічний потенціал, поглиблюється суспільний характер праці. Проте ще раз згадаємо, що економічні закони функціонують через діяльність людей. Остання ж неможлива без навколишньої природи. Тому це дає підстави стверджувати, що механізм дії економічних законів перехрещ ується з дією законів природи і набуває важливого значення в процесі їх використання, що потребує не тільки одержання відповідного економічного ефекту, а й збереження екологічної рівноваги.

До механізму використання економічних законів органічною частиною входить процес їх пізнання. Він відбувається за таким логічним ланцюгом: економічні закони — економічні категорії — інтереси — організаційні господарські форми, тобто від економічних сутностей глибшого рівня до економічних сутностей поверхневого рівня.

Але одного знання, навіть найглибшого і найвсебічнішого, недостатньо для ефективного використання економічних законів на практиці. Для цього необхідні суспільні дії, які виявляються у створенні конкретних господарських умов згідно з вимогами економічних законів.

Механізм використання економічних законів безпосередньо пов’язаний із законами функціонування надбудови. Глибина цього зв’язку суттєво визначає характер економічного розвитку. Тут можливі три варіанти: 1) якщо закони надбудови відповідають економічним вимогам, тоді вони стимулюють розвиток економіки; 2) коли закони надбудови не відповідають тенденціям економічного розвитку, тоді вони гальмують розвиток економіки; 3) за умови, що закони надбудови частково відповідають окремим напрямам економіки, це сприяє її динамічному розвитку на цих напрямах.

При використанні економічних законів важливо враховувати не лише згадані методологічні посилання, а й конкретні соціально-економічні умови та ступінь розвитку продуктивних сил суспільства. Суттєвого значення ця обставина набуває в перехідній економіці, коли соціально-економічні умови характеризуються специфічними рисами (наприклад, криза охоплює не лише економіку, а й інші сфери суспільного життя).

 



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Образовательный портал
Правила користування
Продажа баннеров УБС