Главная  - Бухгалтерский учет, аудит  - Книги  - Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу - Сопко В.
Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу - Сопко В.
<< Содержание < Предыдущая

5.5. Організація контрольного процесу на окремих технологічних етапах

Підготовчий етап. У контрольному процесі використовують різні носії економічної інформації, тому важливо встановити, які з них необхідні на підготовчому етапі. Для цього визначають фактори, що мають вплив на об’єкт контролю. Іноді для цього використовують додаткові джерела.

Джерела інформації, які залучають до контрольного процесу, слід ретельно підготувати. Процес підготовки інформації для контролю поділяють на три етапи: 1) вибір; 2) перевірка; 3) обробка.

Повнота та вірогідність показників інформації, здобутих в результаті контролю, залежать від якості використаних джерел. Крім того, на якість результату впливає глибина вивчення того чи іншого питання. Тому всі дібрані для контрольного процесу джерела ретельно перевіряють. Перевірку даних і показників здійснюють за двома ознаками: технічною та сутнісною.

Під час технічної перевірки встановлюють: чи було додержано правил (порядку) складання інформації; чи всі необхідні показники або дані є в носіях інформації; точність і правильність виконання арифметичних дій, підсумкових операцій тощо; чи є на документах необхідні підписи; чи погоджено зустрічні показники, подані у різних носіях інформації, тощо.

Перевіряючи інформаційний матеріал по суті, звертають увагу на його вірогідність, що дасть змогу забезпечити правильність результату контролю.

Підготовка матеріалів до контролю включає процедуру приведення їх до порівнюваного вигляду. Однорідність і порівнюваність залучених до контролю даних є неодмінною умовою успіху контрольної роботи. Порівнюваності показників і даних, що підлягають контролю, досягають нейтралізацією цінового фактора, обчисленням середніх значень даних, заміною абсолютних значень величин відносними.

Контрольна обробка даних. Цей етап складається з різних прийомів: арифметичних, юридичних, логічних, різних розрахунків з визначення необхідних показників, абсолютних і відносних відхилень коефіцієнтів, процентів, однорідних значень (величин), резервів і т. ін. Для обробки інформаційних даних та відображення контрольної інформації використовують різні за формою і змістом таблиці. Особливість контрольних таблиць полягає в тому, що в них подають базові (минулого року, кошторису, плану, норми тощо) дані поряд з фактичними, а також порівнюють ці дані. У таких таблицях показники розміщують з огляду на їх взаємоузгодженість. Крім того, тутвміщують причинно-наслідкові характеристики досліджуваного об’єкта.

Обробка вхідних даних є трудомісткою роботою контрольного процесу. Тому важливим питанням його організації є вибір форми. За своєю формою контроль може здійснюватися централізовано і децентралізовано.

Найбільш поширеною є децентралізована форма бухгалтерського контролю, за якою контрольна робота спочатку здійснюється в первинних ланках організації виробництва: цехах, бригадах, фермах, дільницях. Потім результати контролю передають для узагальнення до економічних служб: бухгалтерії, фінансового і планового відділів.

У централізованій формі організації вся первинна контрольна робота зосереджується на рівні управління господарства і здійснюється спеціальною службою.

Організація контролю у господарстві має ґрунтуватися на принципах організації економічної роботи, а ступінь централізації економічної роботи є вихідним для організації контрольної роботи.

Для формування контрольної інформації вже на початковій стадії роботи при встановленні нормативних (планових) завдань визначають відповідні відхилення, які можуть статися в роботі.

У разі облікового способу контролю елементи контролю та відповідні місця (колонки, графи) передбачають у документах облікового характеру.

Аналітично-контрольний спосіб є своєрідним поєднанням аналізу і контролю, а практично — аналізу як виду контролю. Тому аналітичні таблиці використовують для контрольного процесу, оскільки вони мають усі показники, які характеризують ті чи інші відхилення від заданих параметрів роботи.

Суто контрольний спосіб здобуття контрольної інформації відрізняється від попередніх тим, що цей процес виокремлюють у самостійну функцію (роботу за технічним прийомом). Ця контрольна інформація є результатом спеціальної контрольної роботи, для виконання якої спеціально готують контрольні реєстри — відомості, таблиці, що містять нормативні дані (планові, кошторисні, фактичні, відхилення, коефіцієнти, проценти, різні розрахунки тощо).

Перші три способи дають змогу одержати обмежене коло контрольної інформації, оскільки така інформація є важливою, але недостатньою для прийняття управлінських рішень. Тому основну частину контрольної інформації дістають у процесі спеціальної контрольної роботи.

Підсумковий етап контрольного процесу є заключним. При проведенні контролю господарської діяльності дістають інформацію, яка є важливою частиною всієї управлінської економічної інформації конкретного господарства. Зміст контрольної інформації становить сукупність оброблених даних, що характеризують відхилення показників та фактори, що на них вплинули і які слід враховувати для прийняття управлінських рішень.

Оскільки повний обсяг контрольної інформації про господарську діяльність підприємства дуже великий, то для різних рівнів господарювання її слід ретельно проаналізувати і дібрати потрібні відомості. Досягають цього методом добору — кожний керівник відповідного рангу сам визначає, яка інформація йому потрібна для оцінювання результатів роботи.

Результати контролю доводять до відповідних керівників безпосередньо і негайно. В окремих випадках ця інформація може бути доступною всьому колективу підрозділу.

Результати контрольного процесу оформлюють окремими документами, форми яких можуть бути різними. Усе залежить від конкретних умов та потреб. Такими документами можуть бути протоколи виробничих зборів і засідань бюро економічного аналізу, накази та розпорядження про результати перевірки господарської діяльності, службові і доповідні записки, експертні оцінки і висновки тощо.

Важливим етапом контрольного процесу є осмислення й оцінка здобутих результатів та оформлення висновків про господарський стан об’єкта. Під час підготовки письмового або експертного висновку за результатами контролю до такого документа доцільно включити:

• значення об’єкта перевірки;

• результати загального оцінювання й визначення основних абсолютних даних, які найповніше характеризують стан справ на об’єкті;

• характеристику змін складових об’єкта за допомогою окремих показників, характер та ступінь їх впливу на загальні результати роботи, причини, наслідки;

• визначення втрат внаслідок допущених відхилень з окремих даних;

• висновки та пропозиції щодо усунення виявлених недоліків у роботі того чи іншого підрозділу, дільниці.

У висновку відображують загальну оцінку роботи, вказують організаційні заходи, яких слід вжити для усунення недоліків у роботі. Тут можуть бути також різні розрахунки з економічної ефективності заходів, запропонованих до впровадження. У всіх випадках обов’язковим елементом цього етапу є контроль за виконанням накреслених заходів.

Основними напрямами використання контрольної інформації є прийняття управлінських рішень для регулювання виробничих процесів та інших рішень господарських справ.

Складним елементом контрольного процесу є організація руху інформації, що потребує знань технології різних управлінських робіт. Основне завдання організації контрольної інформації полягає в тому, щоб створити оптимальні канали руху її, а потім на основі взаємопов’язаної схеми побудувати один технологічний процес контролю.

Створення раціонального руху потоку інформації в контрольному процесі має ґрунтуватися на заздалегідь визначених принципах, основними з яких є такі:

• виявлення інформаційних потреб і прийомів для найповнішого задоволення цих потреб;

• об’єктивність відображення господарських фактів — явищ і процесів;

• єдність інформації, здобутої з різних джерел;

• уникнення дублювання інформації;

• швидкість одержання інформації;

• обробка інформації з допомогою ПК;

• можливість обмеження інформації, кодування;

• розробка програм з використання інформації.

Додержання цих принципів сприяє побудові та організації контрольного процесу.

Тепер найпоширенішим є графічний метод організації контрольного процесу та руху в ньому носіїв інформації. Форму графіка не визначають наперед. Вона залежить від конкретних умов. У цих графіках фіксують найважливіші характеристики руху носія інформації. При цьому обов’язково визначають виконавців, строки, прийоми.

У контрольному процесі на відміну від облікового не формуються документи і документопотоки у прямому розумінні. Немає й жорсткої регламентації, як в обліковому процесі. Проте це не означає, що для контрольного процесу не характерні операції передавання-приймання документів. Річ у тім, що цикл контрольних робіт еластичніший, а це дає змогу створити гнучкий режим роботи. Проте в усіх випадках організація контрольного процесу потребує чіткого визначення, хто, коли, від кого отримує ту або іншу контрольну інформацію, кому слід передати результатну інформацію.

Строки та послідовність виконання робіт доцільно планувати за виконавцями і структурними підрозділами. Найбільш доцільною формою організації руху носіїв контрольної інформації є графік. Застосовують два види графіків: індивідуальні (на кожного носія); групові (на групу носіїв). Зведені графіки використовують для вирішення:

• цільового питання (наприклад, контроль складу працюючих, використання робочого часу);

• проблеми з окремої теми (наприклад, контроль праці та її оплати, контроль основних засобів).

Організацію руху потоків контрольної інформації оформлюють графіком, для складання якого попередньо визначають склад документів, які мають бути перевірені, та виконавців робіт.

Приклад організації взаємовідносин різних служб машинобудівного підприємства з контролю за рухом деталей, виробів ілюструє табл. 5.10.

Таблиця 5.10

ВЗАЄМОСТОСУНКИ ПРАЦІВНИКІВ З ПРИВОДУ ПЕРВИННОГО КОНТРОЛЮ ЗА РУХОМ ДЕТАЛЕЙ, ВИРОБІВ

№ з/п

Назва первинного документа

Підрозділ, працівник, що виготовляє продукцію

Спосіб контролю

Підрозділ, працівник, що одержує продукцію

Спосіб контролю

1

Бирка деталі

Цех-виготовлювач, майстер, бригадир ВТК

Зважування, перелічування

Оператор, комірник складу готової продукції

Вибіркове або повне зважування деталей, перелік, якість не контролюють

2

Накладна передачі деталей, оформлення вручну

Те саме

Те саме

Те саме

Те саме

3

Накладна на передавання деталей

Склад готової продукції, оператор транспортно-складських робіт

Візуально, якість не перевіряють

Підрозділ — споживач продукції

Вибіркове зважування, перелік, якість визначають у процесі використання

4

Акт нестачі

Комісія, яка перевіряла

Зважування, перелік, інвентаризація

Планово-диспетчерське бюро постачальника заводу, передача результатів у відділ праці

Коригування зведених даних з випуску продукції, нарахування заробітної плати

5

Акт приймання деталей

Комісія з приймання

Перелік, зважування, якість не перевіряють

Планово-диспетчерське бюро постачальника, ВДБ одержувача

Коригування зведених даних з випуску

6

Акт інвентаризації

Група інвентаризації

Інвентаризація, зважування

Планово-диспетчерське бюро заводу, бухгалтерія

Коригування зведених даних з випуску продукції

7

Картка дозволу

Підрозділи заводу

Аналіз причин, виявлення винних, контроль доцільності

Підрозділи господарства (заводу)

Заключним етапом контрольного процесу є оцінка результатів контролю, узагальнення даних, розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення роботи.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС