Главная  - Политэкономия  - Книги  - Основи економічної теорії: політекономічний аспект
Основи економічної теорії: політекономічний аспект
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Частина VII. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА ЯК СИСТЕМА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА І МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Розділ 31 СУТНІСТЬ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА, ЙОГО СТРУКТУРА І СУПЕРЕЧНОСТІ РОЗВИТКУ

§ 1. Загальнолюдські соціально-економічні цінності і розвиток світових економічних зв'язків

Міжнародна економіка поєднує два поняття: по-перше, поняття світового господарства та, по-друге, поняття міжнародних економіч-них відносин. Через це сутність і функціонування міжнародної еко-номіки вимагають розкриття і аналізу зазначених понять.

У сучасному світовому господарстві знайшли свій вияв як за-гальні, так і специфічні економічні категорії. Цим визначається теоретичне і практичне значення розкриття тенденцій, супереч-ностей і перспектив розвитку його.

Оскільки глибинною основою міжнародної економіки є загаль-нолюдські соціально-економічні цінності, то передусім треб а виз-начити їх.

До основних загальнолюдських соціально-економічних цінно-стей, що є здобутком цивілізаційного розвитку в усьому світі, нале-жать: сім'я та її домашнє господарство; держава та її економічна політика як чинник зростання суспільного багатства; товарно-гро-шові відносини, що поєднують в єдину суперечливу господарську систему сім'ї, держави, угрупування їх; власність, що визначає стан як окремої людини, так і держави у світі. На грунті цих цінностей відбулося становлення та подальший розвиток світового господар-ства.

Процес усуспільнення праці в контексті еволюції господарських стосунків хоч і має яскраво виражений колективно-організований характер, усе ж зберіг свій первинний імпульс - індивідуальну та сімейну трудову діяльність. Практично у всіх країнах є такі сфери господарського життя, в яких найбільш ефективною є індивідуаль-на чи сімейна активність. Можливості реалізації автономії та сво-боди особистості відбиваються в об'єктивній потребі розвитку інди-відуальної (сімейної) трудової підприємницької діяльності та відпо-відної форми приватної власності. З урахуванням чинників, що виз-начають економічну поведінку особистості (сім'ї), - соціальних, правових, політичних, демографічних, психологічних, комунікатив-них тощо - доречно зазначити, що власне сім'я, а не трудовий колектив була і залишається похідною виробничої діяльності. Не-зважаючи на загальну тенденцію до зростання мобільності інтере-сів людей, яка виявляється в тому, що люди все частіше протягом свого життя радикально змінюють тип своєї діяльності, сім'я збері-гає значення загальноцивілізаційної цінності. Така тенденція від-биває не кризу інституту сім'ї, а швидше його трансформацію, пе-рехід на якісно новий рівень, зміну соціальних норм, що його регу-люють.

Поряд із сім'єю, до загальноцивілізаційних цінностей належить держава. Зростання ролі її економічних функцій зумовлене різним рівнем усуспільнення виробництва, масштабами та складністю со-ціально-економічних завдань, необхідністю ефективного викорис-тання природних багатств, науково-технічного потенціалу, дією інших внутрішніх та зовнішніх чинників. У кожній окремо взятій країні держава забезпечує правові засади функціонування еконо-міки, визначає політику макроекономічної стабілізації, виробляє різні програми, спрямовані на соціальне справедливий розподіл ресур-сів і доходів.

Від часів зародження держави спостерігається взаємозв'язок політики і товарно-грошових механізмів. Він має загальний харак-тер і відповідає історії, традиціям та культурі тієї чи іншої країни, а на Певному етапі розвитку виходить за національні межі на рівень світових господарських зв'язків.

Товарне виробництво зумовлює наявність тісних економічних зв'язків між людьми (народами, країнами) у вигляді суспільного (міжнародного) поділу праці, економічну відокремленість виробни-ків, а його середовище - ринок - визначає ефективність виробів, ціну їх, встановлює попит, зміцнює позиції того чи іншого підпри-ємства в конкурентній боротьбі. Механізм товарного виробництва склався в ході історичного розвитку людства як дійовий засіб спо-нукання товаровиробників до зниження індивідуальних витрат по-рівняно з суспільне необхідним рівнем їх. В умовах сьогоднішнього взаємозв'язаного і цілісного світу мірою суспільно-необхідного рівня якості, витрат, ефективності виробництва взагалі може бути лише світовий рівень.

Основу будь-якої економічної системи становить власність, на-самперед на засоби виробництва. Відносини власності визначають становище людини в суспільстві, систему її соціальних і моральних цінностей, суспільний устрій виробництва. Вони є підґрунтям усієї економічної, соціальної і політичної структури суспільства. Трансфор-мація відносин власності утверджує нові методи господарювання все-редині окремо взятих країн і спонукає до пошуку нових форм між-народного співробітництва, ефективного засвоєння загальнолюд-ського досвіду ведення господарства.

Отже, сім'я, держава, товарно-грошові відносини, власність є тими загальнолюдськими цінностями, що зумовлюють єдність люд-ського роду, збереження сукупного соціально-економічного і ду-ховного досвіду та постійний діалог між різними складовими люд-ського суспільства (націями, державою, регіонами тощо), між різ-ними культурами. Еволюція світових економічних зв'язків визна-чає нетлінність цих цінностей.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС