Главная  - Политэкономия  - Книги  - Основи економічної теорії: політекономічний аспект
Основи економічної теорії: політекономічний аспект
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Розділ 34 ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

§ 1. Сутність глобальних проблем сучасності

Великі економісти минулого неодноразової підкреслювали діалек-тичну єдність природного і соціального, природного і суспільного на всіх рівнях людських відносин. Людське суспільство внутрішньо пов'язане з природним середовищем через виробничу діяльність, яка залежить від форми соціальної організації й характеру вироб-ничих відносин, властивих певному суспільству. Виникнення гло-бальних проблем пов'язане як з конкретною сферою життєдіяль-ності суспільства, так і з конкретним соціально-економічним сере-довищем, де реалізується та чи інша сфера діяльності людей.

На виникнення подібних проблем вперше звернули увагу західні вчені в 60-х роках XX ст. Наприклад, Р. Фолк, О. Тоффлер, Д. Медоуз, Дж. Форрестер, Р. Хейлбронер до глобальних проблем відносять досить вузьке коло питань - перенаселення планети, по-рушення екологічної рівноваги, виснаження ресурсів. Такі вчені, як В. Леонтьєв, Е. Пестель, Я. Тінберген, визнаючи наявність багатьох глобальних проблем, найголовнішою вважають економічну відста-лість країн, що розвиваються. Г. Кан, Дж. Фелпс вважають, що пе-ред людством стоїть близько 20 глобальних проблем, 9 з яких- найголовніші. Близько до теоретичного обгрунтування глобальних проблем підійшли вчені колишнього СРСР В. Загладін, Д. Гвішиані, М. Максимова, І. Фролов та ін. Хоч їхні точки зору не завжди збіга-ються і вони не завершили розробку цілісної концепції, у їхніх об-грунтуваннях наведено визначення причин, що породжують гло-бальні проблеми, критерії, які дають змогу виділити їх серед безлічі проблем, що стоять перед людством; розкрито конкретно-специфічні форми їхнього прояву; означено внутрішні зв'язки і взаємозалеж-ності між окремими проблемами та намічено шляхи розв'язання їх.

У цілому глобалістика як самостійна галузь знань про найза-гальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації перебуває в процесі становлення.

Проблеми взаємовідносин людини і суспільства з природою і самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо: а) вони мають загальносвітовий характері тобто стосуються інтересів усіх або значної групи держав; б) нерозв'язання їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил; в) вони потребують невідкладних і рішучих дій на основі ко-лективних і скоординованих зусиль світового товариства. Глобаль-ність - не географічне поняття. Вона означає, що подібні пробле-ми стосуються інтересів усіх класів і верств населення, усіх країн і народів планети, впливають на всі сфери суспільного життя і від-биваються певною мірою на стані справ у всіх районах планети.

За такими ознаками глобальні проблеми поділяють на три сфе-ри дії.

Дй першої сфери належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства. Серед них: надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світо-вого океану, оволодіння космічним простором. Витоки цих про-блем закладені в тенденціях і закономірностях розвитку світових продуктивних сил, які сприяють як розширенню можливостей за-доволення потреб людини в засобах існування, так і зростанню старих потреб і виникненню нових. Особливість переростання цих проблем у глобальні полягає в тому, що сьогодні, як ніколи раніше, споживання ресурсів, що відновлюються і що не відновлюються, досягло величезних масштабів і характеризується тенденцією до подальшого зростання. Виникла ситуація, коли з найбільшою гос-тротою виявилася суперечність між потребами суспільства в при-родних джерелах існування і можливостями природи задовольни-ти ці потреби. Відносна обмеженість природних ресурсів робить необхідним пошук радикальних рішень проблеми, що склалася, у світовому масштабі.

До другої сфери належать проблеми суспільних взаємовідносин, а саме: відносин між державами різних економічних устроїв, подо-лання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіо-нальні та міжнародні кризи тощо. На перший план серед них ви-йшла проблема регіональних конфліктів, у тому числі і в державах, що переходять до ринкових відносин. Про це свідчать події у ко-лишньому СРСР, колишній Югославії, на Близькому Сході тощо. Важливою залишається на цьому фоні проблема відвертання за-грози застосування ядерної зброї. У розв'язанні цієї проблеми за-інтересовані не тільки держави, які мають ракетно-ядерний потен-ціал, а й народи усієї планети. Тільки спільними зусиллями можна відвернути загибель людської цивілізації.

Третя сфера - розвиток людини, забезпечення її майбутнього. Вона охоплює передусім проблеми пристосування сучасної люди-ни до умов природного і соціального середовища, що змінюються під впливом науково-технічного прогресу, питання сучасної урба-нізації, боротьби з епідеміями і тяжкими захворюваннями (серце-во-судинними, онкологічними, СНІДом). Проблему людини і її май-бутнього вчені розглядають як таку глобальну проблему, в якій концентруються і багаторазово підсилюються всі інші проблеми людського співжиття. ,

Класифікація глобальних проблем за сферами дії не означає, що вони відокремлені одна від одної. Межі між сферами часто ма-ють умовний характер, а окремі глобальні проблеми зумовлені про-цесами, що е результатом взаємодії, скажімо, не тільки природи і суспільства, а й взаємовідносин між державами. Наприклад, продо-вольча криза в цілому ряді малорозвинутих країн є результатом не тільки їхнього внутрішнього розвитку, а й специфічного поділу праці у світовій системі господарства, дисгармонії світових господар-ських зв'язків. Та до якої б сфери не належала та чи інша глобаль-на проблема, вона має свої форми суперечностей, диспропорцій та функціональної незбалансованості.

Кожна глобальна проблема є об'єктивною за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації господар-ського життя, науки, культури і політики визначають зростання взаємозв'язку окремих ланок світового господарства, взаємозалеж-ності держав і тим самим становлять основу для можливості глоба-лізації окремих проблем людської цивілізації. При наявності супе-речності між: світовим економічним розвитком і соціальним про-гресом людства виникають об'єктивні причини для перетворення можливості глобалізації на її реальність, тобто появи глобальних проблем. Наприклад, розв'язавши коло великих проблем у галузі функціональних і прикладних досліджень, техніки і технології, науко-во-технічний прогрес водночас зумовив появу комплексу нових потреб, поставив нові завдання, які в умовах високого ступеня інтер-націоналізації господарського життя набули глобального характе-ру. З розвитком НТР гостро постала проблема охорони навколиш-нього середовища, невідкладного розв'язання потребує проблема сировинних джерел та ін.

Крім того, на прояв і загострення глобальних проблем вплива-ють реальні конкретно-історичні умови. Без урахування соціаль-них факторів, специфіки суспільного устрою окремих держав не-можливо до кінця з'ясувати суть і джерела цих проблем.

Отже, при аналізі глобальних проблем слід враховувати загальні закономірності історичного процесу; загальні тенденції розвитку продуктивних сил, впливу на них НТР; соціальні фактори. За цих умов оптимальне розв'язання глобальних проблем потребує поєд-нання науково-технічних і соціально-політичних факторів у єди-ний механізм, основу якого становитимуть колективні дії усіх дер-жав. Координація зусиль сторін, що беруть участь у розв'язанні глобальних проблем, грунтується на визначенні посильного внеску кожної з країн та умов участі незалежно від рівня економічного розвитку і соціального устрою її.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС