Главная  - Политэкономия  - Книги  - Основи економічної теорії: політекономічний аспект
Основи економічної теорії: політекономічний аспект
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Частина VIII. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ І ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА

Розділ 35 ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЯК ПІДҐРУНТЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

§ 1. Сутність і цілі економічної політики

Головне питання політики - це питання про владу. Не є виклю-ченням з цього правила і економічна політика. Для неї найважливі-шим є питання про економічну владу та її використання для досяг-нення довгострокових та поточних цілей в економіці, реалізації пев-них економічних інтересів.

Історія економічної політики така ж давня, як й історія самої економіки, історія держави. Незалежно від типу економічної сис-теми головним суб'єктом економічної політики є держава. Тому економічна політика - це завжди державна економічна політика. Її цілі, механізми та інструменти найтісніше пов'язані із загальни-ми функціями держави, характером держави, типом економічної системи, конкретним станом національної економіки, кон'юнкту-рою світового ринку, міжнародним становищем.

Певний тип державного устрою завжди невід'ємний від певного типу економічної системи. Вони взаємозалежні та коригують один з одним. Звідси, економічна політика, яку проводить держава, зазнає впливу як суто економічних факторів, так і політичних та ідеологіч-них. Проте в різних економічних системах вплив і значення цих фак-торів неоднакові. В ринковій економічній системі переважне значен-ня мають економічні фактори, які впливають на економічну політи-ку, в командно-адміністративній переважає вплив політичних та іде-ологічних факторів. Однак незалежно від цього можна дати загальне визначення економічної політики як взаємопов'язаної системи дов-гострокових і поточних цілей економічного розвитку, що визначені державою, комплексу відповідних державних рішень (законів, поста-нов, інших нормативних актів) та заходів, спрямованих на досягнен-ня цих цілей з використанням державної влади в сфері економіки.

Кінцеве призначення економічної політики держави - сприяти природному еволюційному економічному розвитку, запобігати зло-вживанням економічною владою з боку окремих осіб, груп, під-приємств, а також кризовим явищам, підтримувати господарський порядок.

Залежно від конкретних обставин цілі економічної політики мо-жуть і повинні змінюватись, гнучко реагувати на фактичний стан економіки, її проблеми та протиріччя. Можна сформулювати кіль-ка загальних бажаних цілей економічної політики в ринковій еко-номічній системі.

1. Мета економічного зростання. Це загальна кінцева мета для кожної національної економіки і національної економічної політи-ки в ринковій та перехідній до ринку економіці. Вона конкретизу-ється в обсягах виробництва ВНП, рівні життя населення країни. Заходи економічної політики, спрямовані на досягнення цієї мети, можуть бути різноманітними, проте їх поєднує націленість на акти-візацію найважливіших факторів економічного зростання, серед яких - інвестиції капіталу, реструктуризація економіки,, ефектив-на зайнятість і зростання продуктивності праці, достатній плато' спроможний попит населення тощо. Використовуються заходи структурної політики загалом.

2. Мета ефективної зайнятості. Як правило, вона поєднується, з першою і передбачає активну економічну політику держави.

3. Мета зростання економічної ефективності. Своєрідна "над-мета" ринкової економіки, досягти яку можливо заходами еконо-мічної політики, що мають достатньо довгострокове і стратегічне значення для національної економіки і передбачають розвиток на-уково-технічного прогресу, освіти, науки, використання своєрід-них переваг національного характеру, національної економіки в системі міжнародного поділу праці. Використовуються заходи про-мислової політики.

4. Мета стабільного рівня цін. В розвинутій ринковій економіці досягається переважно заходами грошово-кредитної та бюджетної політики, що мають антиінфляційну спрямованість. Як правило, в короткостроковий термін ця мета вступає в протиріччя з метою найбільшого рівня зайнятості та стимулювання економічного зрос-тання. В перехідних до ринку умовах пріоритетне місце в напрямі досягнення даної мети має належати загальній економічній полі-тиці з підтримки національного товаровиробника.

5. Мета захисту і підтримання конкурентного господарського порядку, принципів економічної свободи. Досягається заходами ан-тимонопольної політики, контролю за використанням економічної влади, захисту прав людини та інституту приватної власності. Всту-пає в певне протиріччя з принципами активної державної еконо-мічної політики економічного регулювання.

6. Мета соціальної безпеки і стабільності. Досягається засоба-ми збалансування економічних інтересів роботодавців та найма-них працівників, політики соціального страхування та забезпечен-ня, ефективної зайнятості, професійної підготовки та перепідго-

товки, сприяння малому бізнесу, а також засобами прогресивного оподаткування особистих доходів, оподаткуванням нерухомого май-на тощо.

7. Мета рівноваги зовнішньоторговельних-операцій і платіжно-го балансу, ефективного курсу національної валюти. Досягається заходами зовнішньоекономічної політики, політики центрального (національного) банку щодо курсу національної валюти тощо.

Економічна політика має реагувати на кон'юнктурні коливан-ня. В умовах, коли ринкова економіка розвивається циклічно, ві-дображаючи зміни в попиті і пропозиції, важливим загальним за-вданням економічної політики є завчасна (своєчасна) реакція на можливі зміни економічної кон'юнктури, стану національного і сві-тового ринків. В умовах, коли економіка зростає, економічна полі-тика повинна запобігати можливому підвищенню "економічної тем-ператури", тобто проводити заходи, сутність яких протилежна економічному зростанню. І навпаки, коли з'ясовується близьке еко-номічне "гальмування", економічна політика "включає" стимулю-ючі заходи щодо інвестицій та ділової активності в цілому.

.Одночасно досягти всі основні цілі економічної політики прак-тично неможливо. Тому економічна політика завжди постає перед проблемою вибору пріоритетів. Цей вибір зумовлюється впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, орієнтацією економічної політики На певні економічні доктрини та теорії, економічні інтере-си певних 'соціально-економічних груп населення. Заздалегідь дуже важко визначити, чи буде" вибір пріоритетів ефективним з точки зору кінцевих результатів того чи іншого варіанта економічної полі-тики. На. це запитання відповідає практика. Проте певне об'єктивне співвідношення між реальною економічною ситуацією, загальним станом Економіки і пріоритетами економічної політики завжди існує. Серед фундаментальних загальнонаціональних критеріїв цього ви-бору можна назвати критерії економічної ефективності (раціональ-ності) і відповідності пріоритетів національно-державним економіч-ним інтересам, а також необхідності загальноекономічної рівноваги.

Загальноекономічна рівновага має різні аспекти. Проте можна сформулювати два головних.

Перший - рівновага сукупного попиту і пропозиції. Другий - збалансована реалізація цілей економічного зростан-ня, високого рівня зайнятості, стабільного рівня цін, рівноваги тор-говельного 'балансу. Цей аспект Має умовну назву "магічного чо-тирьохкутника", що означає величезну складність одночасної реа-лізації цих чотирьох цілей та здійснення відповідних заходів еко-номічної політики.

Важливим є визначення впливу на економічну політику різних суб'єктів економічного процесу. Держава є головним суб'єктом економічної політики. Однак формування курсу економічної по-літики відбувається також під впливом інших суб'єктів економічно-го процесу:

а) вплив монополій - це найзагрозливіший фактор для еконо-мічної політики;

б) вплив великого промислового і фінансового капіталу, що може мати як позитивне, так і негативне значення. Позитивне пов'язане з інвестиційними можливостями великого капіталу, негативне - з монополістичними тенденціями;

в) вплив профспілок, який залежить від їх політичної ваги, орга-нізованості та має неоднакове значення в різних країнах. Політика заробітної плати формується великою мірою залежно від діалогу "уряд - роботодавці - профспілки";

г) вплив політичних партій і об'єднань. Кожна партія має свою економічну програму (платформ у) і пропонує певні цілі економіч-ної політики, на яких вона зосередить увагу у разі отримання по-літичної влади. Якщо уряд сформований на однопартійній або ба-гатопартійній основі, його рішення відбивають погляди правлячої партії або блоку партій, представники яких були запрошені до уряду.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС