Главная  - Политэкономия  - Книги  - Основи економічної теорії: політекономічний аспект
Основи економічної теорії: політекономічний аспект
<< Содержание < Предыдущая

§ 2. Марксова концепція розвитку політичної економії. Сучасні оцінки

Серед ключових питань методології історії науки особливе місце належить проблемі вироблення теоретико-методологічного підходу до вивчення реального процесу руху наукового знання, з'ясування загальних закономірностей і специфіки функціонуван-ня та прогресу науки, зокрема економічної теорії. У найзагальні-шому вигляді ця проблема отримує розв'язання в моделях розвит-ку науки.

Протягом другої половини XIX-XX ст. наука збагатилася низ-кою таких моделей. Серед них особливе місце належить концепції розвитку політичної економії, яка розвивалася на основі вчення К. Маркса. Її ключові положення - історичність форм суспільного виробництва, суспільні суперечності, класова боротьба, класові інте-реси, криза, класична і "вульгарна" політекономія - несуть на собі відбиток основних ідей економічного вчення К. Маркса.

Сутність Марксової концепції така: "Розвиток політичної еко-номії і породженої нею самою антитези іде в ногу з реальним роз-витком властивих капіталістичному виробництву суспільних супе-речностей і класової боротьби"*.

Характерною ознакою буржуазної політичної економії, за К. Марк-сом, є її позаісторизм та метафізика - розгляд підприємницького ладу, можливості розвитку якого в соціальне орієнтованому напрямі він не розрізняв, не як історично минущого ступеня розвитку, а, навпаки, як абсолютної, кінцевої форми суспільного виробництва. Безпосередньо звідси вчений робив висновок, що "вона може лиша-тися науковою лише до того часу, поки класова боротьба перебуває в прихованому стані або виявляється лише в одиничних проявах"*. Отже, науковий аналіз економічних явищ та процесів у межах бур-жуазного, тобто підприємницького, кругозору ставився в нерозрив-ний зв'язок із загостренням класової боротьби, зміною становища в системі підприємництва різних класів та соціальних груп. Конкрет-ним моментом кризи наукової (класичної) політекономії К. Маркс вважав 1830 р., пов'язуючи його із завоюванням буржуазією у Фран-ції і Великобританії політичної влади. Починаючи з цього моменту, класова боротьба, практична і теоретична, набирає все більш яскра-во виражених і загрозливих форм. Водночас, на думку К. Марк-са, настала смертна година для наукової буржуазної політичної економії. Йшлося уже не про те, правильна чи неправильна та чи інша теорема, а про те, корисна вона для капіталу чи шкідлива, зруч-на чи не зручна. Неупереджене дослідження поступається місцем перед сутичками найманих писак, безсторонні наукові досліди замінюються упередженою, догідливою апологетикою. Отже, кла-сичну школу замінила вульгарна буржуазна політекономія. Одно-часно формується антитеза останній - пролетарська політична еко-номія.

У концепції К. Маркса історично вихідними моментом і теоре-тичною основою виникнення вульгарної буржуазної політекономії була класична школа. Таке парадоксальне, на перший погляд, по-ложення пояснюється тим, що класичній школі, згідно з вченням К. Маркса, властива двоїстість - переплетіння наукових і вульгар-них (ненаукових) елементів в її методології та теорії. Така двоїс-тість пронизує класичну економічну теорію з самого початку її існу-вання.

Однак своєрідна кристалізація вульгарних елементів в особли-вий вид економічної теорії відбувається лише на певному історич-ному етапі розвитку. "Тільки після того як політична економія до-сягла певного ступеня розвитку і вилилась у сталі форми, тобто після А. Сміта, - наголошував К. Маркс, - від неї відділяється як окремий вид політичної економії той її елемент, що є лише відобра-женням зовнішності явища, як уявлення про нього відділяється її вульгарний елемент". Класична політекономія, за словами К. Марк-са, досліджувала внутрішні залежності буржуазних відносин вироб-ництва. На противагу їй вульгарній політекономії іманентне влас-тиві розгляд лише зовнішніх, поверхових явищ конкуренції, зату-шовування суперечностей підприємницького виробництва, його апо-логетика тощо. Отже, для К. Маркса та його ортодоксальних при-

бічників посткласична економічна теорія - це вульгарна (неовуль-гарна) теорія, синонім ненауковості, примітивно-поверхової опи-совості, апріорної орієнтації на спотворення реальності. В цілому вона втілювала принципово інші, ніж класична школа, методоло-гію, пріоритети, системи цінностей, погляди на економіку тощо.

Узагальнюючи, можна зробити висновок, що підхід К. Маркса до історії політичної економії - це підхід з позиції розвитку під-приємництва у буржуазній формі і загострення його суперечнос-тей, зміни положення в суспільстві буржуазії та пролетаріату. Ор-тодоксальні марксисти абсолютизували Марксові положення і ме-ханічно перенесли їх на сучасність. Це класичний приклад поши-реного серед прихильників марксизму прийому використання ідей свого вчителя, висунутих для конкретно-історичних умов, поза сис-темою просторово-часових координат. Марксова теза про кризу класичної політекономії була догматично сприйнята як констата-ція кризи буржуазної політекономії взагалі. На сторінках ортодок-сальної марксистської літератури надовго запанувало сумнівне по-няття "перманентної кризи" посткласичної економічної думки За-ходу.

Відкидання ортодоксальним марксизмом науковості плюраліс-тичної економічної думки має своє підґрунтя. Людина, як відомо, є біосоціальною істотою. Виходячи з ще зовсім короткого порівняно з розвитком життя на Землі строку людської цивілізації (приблиз-но 10 тис. років), у відносинах величезної більшості людства прева-люють біологічні основи. Проте ортодоксальний марксизм, висту-паючи з месіанських (від давньоєвр. месія - спаситель), рятівних засад, сконцентрував увагу саме на соціальних відносинах людей, насамперед економічних. Ортодоксальний марксизм визначає свою теоретичну побудову, в тому числі соціально-економічного розвит-ку, як єдиний шлях розвитку до соціального буття людини, відки-даючи плюралістичні концепції як вузькокласові, що відображають інтереси невеликої меншини, і тупикові. Звідси непримиримість і нетерпимість до інших теорій розвитку відносин між людьми, зок-рема економічних.

Відношення до Марксової концепції розвитку політичної еко-номії в світовій економічній науці ніколи не було однозначним. Представники немарксистської економічної думки критично розці-нюють розглянуту тут концепцію. Типові прийоми критики містять роботи багатьох західних істориків економічної думки (Й. Шумпе-тера, М. Блауга та ін.).

В економічній літературі колишніх країн командно-адміністра-тивної системи Марксова концепція безроздільно панувала до кін-ця 80-х років. Вона обумовила однобічний, конфронтаційний, звер-хній характер відношення ортодоксальних марксистів до економічної думки Заходу. Все це призвело до свідомої самоізоляції марк-систської теорії від світової, обмежило наукове вивчення немарк-систських ко нцепцій зарозумілим "викриттям" їх, завдало величез-ної шкоди розвитку економічної науки в колишньому СРСР та інших командно-адміністративних країнах.

Принциповою спробою модернізувати Марксову концепцію була теза про дві функції сучасної буржуазної політекономії - ідеоло-гічну та практичну. Якщо в колишньому СРСР лише наприкінці 80-х років розпочався обережний перегляд тоталітарного напряму марксистської концепції розвитку економічної теорії в цілому, то в Китаї, Чехословаччині, Польщі, Угорщині, а також в середовищі компартій європейських та інших країн він розпочався значно раніше. Вчені дійшли важливого висновку: аналіз сутнісних відно-син (які також знаходяться в процесі трансформації) не вичерпує предмета економічної теорії. Він має містити також дослідження поверхових, але реальних і важливих відносин, взаємозв'язків (зокрема, господарського механізму та його ефективності). На цій підставі було критично подолано положення про "вульгарно-апо-логетичний" характер сучасної економічної теорії Заходу, її "пер-манентну кризу".

На противагу самоізоляції економічної думки в колишніх ко-мандно-адміністративних країнах прийшло усвідомлення необхід-ності критичного переосмислення та реінтеграції її в світову, гли-бокого'вивчення сучасної західної теорії.

Як відомо, трьома джерелами марксизму в цілому були класична німецька філософія, класична англійська політична економія та французький утопічний соціалізм. Щодо діалектики класичної ні-мецької філософії, то вона загалом вписалась в марксистську тео-рію. Проте класична англійська політична економія з її ринковими, приватнопідприємницькими засадами не могла бути поєднана в практичному житті з французьким утопічним соціалізмом, з його соціальною і економічною справедливістю, рівністю, заснованими на суспільній власності, тощо. Практика, яка є критерієм істини, на прикладі розвитку країн командно-адміністративної системи дове-ла це. Утопія залишилась тим, чим вона й має бути - нереальною, місцем, якого не існує в умовах сучасного етапу розвитку людської цивілізації. Без реального ринкового господарства губився особис-тий інтерес людини до напруженої праці.

Щодо Марксової економічної теорії, то вона потребує сьогодні не бездумного відкидання, а розвитку відповідно до сучасних умов людської цивілізації зі збереженням позитивних її засад (виділення дослідження економічних відносин у зв'язку з соціальними, ідея соціальної спрямованості економічної теорії на захист інтересів людей праці, системність аналізу, аналітичний пошук з поєднан-

ням історичного і логічного, наукової абстракції і соціального екс-перименту і багато інших) як однієї з плюралістичних концепцій, що спрямована на соціальне буття людини. Тим більше, що сього-дення яскраво свідчить про необхідність використання різноманіт-них підходів як в економіці, так і в духовному світі людини в ціло-му. Про це свідчить навіть приклад взаємодії релігійних конфесій. Так, раніше непримиримі конфесії християнства знаходять точки співвідношення між собою та іншими релігійними напрямами, в тому числі іудаїзмом, мусульманством тощо. Водночас посилюють-ся також фундаменталізм, ортодоксальність в цих конфесіях, які намагаються доводити протиріччя до антагонізму.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС