Главная  - Бухгалтерский учет, аудит  - Книги  - Звітність бюджетних установ - Ткаченко І.Т.
Звітність бюджетних установ - Ткаченко І.Т.
<< Содержание < Предыдущая

АКТИВ

Розділ І. Необоротні активи

У розділі І “Необоротні активи” відображається вартість матеріальних і нематеріальних активів установ, отриманих для довготривалого використання і не призначених для реалізації або витрачання протягом одного року.

Рядки “Залишкова вартість”. Наводиться залишкова вартість необоротних активів, яка визначається розрахунковим шляхом як різниця між первісною (відновлювальною) вартістю та сумою зносу.

Рядки “Знос”. Призначені для відображення суми зносу необоротних активів, нарахованого в останній робочий день грудня.

Рядки “Первісна вартість”. Відображається первісна вартість необоротних активів, тобто фактична вартість придбання, спорудження, виготовлення необоротних активів з урахуванням змін, що збільшували або зменшували цю вартість.

У складі нематеріальних активів установи відображають придбані ними права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, товарними знаками, об’єктами інтелектуальної власності, іншими аналогічними майновими правами. Нематеріальні активи відображають у балансі в сумі витрат на придбання та доведення їх до стану, в якому вони стають придатними для використання згідно із запланованою метою. Отже, первісна оцінка нематеріальних активів — це собівартість їх придбання чи створення.

Собівартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, податки, інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням активу. Собівартість безкоштовно отриманого установою нематеріального активу дорівнює його ринковій вартості на день надходження.

Рядок 140 “Незавершене капітальне будівництво”. Призначений для відображення вартості незавершеного капітального будівництва (виготовлення, створення) необоротних активів. У цьому рядку у графі 3 “На початок року” залишку коштів не буде. У графі 4 “На кінець року” буде сума, яка обліковувалась на позабалансовому рахунку 03 “Незавершене капітальне будівництво” на початок року, плюс видатки за незавершеним капітальним будівництвом, проведені протягом року.

Відповідно до п/п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 № 283/97-ВР під терміном “основні фонди” треба розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, котрий перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Основні засоби — це матеріальні цінності, які використовуються в діяльності установ протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом.

До основних засобів належать необоротні активи, які мають матеріальну форму і вартість яких становить більше ніж 500 грн та включаються земельні ділянки, капітальні витрати, будинки та споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарчий інвентар та приладдя, столовий та кухонний інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження і капітальні вкладення в них, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та інші основні засоби. У цій статті також показуються капітальні вкладення у покращення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), орендовані будинки, споруди, обладнання та інші об’єкти, що належать до основних засобів.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження, покращення земель вводяться до складу основних засобів щорічно в сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі.

Не належать до основних засобів матеріальні цінності незалеж-но від вартості:

  • знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.), незалежно від вартості та строку служби;
  • бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі зі строком експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.);
  • спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень);
  • спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі;
  • формений одяг, призначений для видачі працівникам установ;
  • тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
  • тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи здійснення технологічних процесів;
  • предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості;
  • молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл.

До основних засобів належать, незалежно від вартості:

  • робочі та продуктивні тварини;
  • будівельний механізований інструмент;
  • сільськогосподарські машини та знаряддя;
  • усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;
  • музейні цінності, крім музейних експонатів (предметів мистецтва і природознавства, старовини і народного побуту, експонатів наукового, історичного і технічного значення);
  • експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах;
  • сценічно-постановчі засоби вартістю за одиницю понад 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (декорації, меблі і реквізит, бутафорія, театральні й національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);
  • документація з типового проектування;
  • бібліотечні фонди.

На субрахунку 101 “Земельні ділянки” обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана або надана для користування установі, у тому числі здана в оренду.

На субрахунку 102 “Капітальні витрати на поліпшення земель” обліковуються капітальні витрати на покращення земель. До них належать витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи поверхового покращення земель для сільськогосподарського користування, які виконуються за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площі під ріллю, очистка полів від каміння і валунів, зрізання купин, розчистка зарослів, очистка водоймищ та ін.).

На субрахунку 103 “Будинки та споруди” обліковуються з виокремленням у підгрупи:

1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для пристарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій тощо) та іншими установами;

2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;

3) водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів та ін.

На субрахунку 104 “Машини та обладнання” обліковуються силові машини та устаткування, робочі машини та обладнан-ня, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виокремленням у підгрупи:

  • силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергія води, вітру, теплову, електричну та ін.) в механічну, тобто енергію руху;
  • робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх облад-нання, що призначені для механічного, термічного, хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини і тварин;
  • вимірювальні прилади — дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гігроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.;
  • регулюючі прилади та пристрої — киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю та ін.;
  • лабораторне обладнання — пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегонні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи та ін.;
  • обчислювальна техніка — електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумовуючі машини та ін.);
  • медичне обладнання — медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням та ін.), спеціальне дезинфекційне та дезинсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь і молочних станцій, станцій переливання крові та ін.;
  • комп’ютерна техніка та її комплектуючі — комп’ютери, монітори, периферійне і мережне обладнання комп’ютера (вартість яких за одиницю чи комплект відноситься до основних засобів;
  • інші машини та обладнання — машини, апарати та інше обладнання, не перелічене у зазначених підгрупах. До інших машин та обладнання належать: обладнання стадіонів, спортмайдан-чиків та спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів і майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи та ін.

На субрахунку 105 “Транспортні засоби” з виокремленням в підгрупи обліковуються всі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:

— рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна, службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, вітрильники, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);

— рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертоліти);

— гужовий транспорт (вози, сани та ін.);

— виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки та ін.);

— усі види спортивного транспорту;

— запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за одиницю (комплект) належать до основних засобів.

На субрахунку 106 “Інструменти, прилади та інвентар” обліковуються з виокремленням у підгрупи:

  • лінії електропередач, трансмісії і трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення по трубопроводах рідких і газоподібних речовин до споживача, атестаціалізовані споруди системи зв’язку.
  • інструменти — механічні та немеханічні знаряддя праці загального призначення, а також прикріплені до машин предмети, які служать для обробки матеріалів. До них належать: ріжучі, ударні, надавлювальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, працюючі на електроенергії, енергії стислого повітря та ін. (електродрилі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт та ін. (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та провертання карданового валу на автомобілях та ін.);
  • виробничий інвентар та приладдя — предмети виробничого призначення, які служать для полегшення виробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; сховища для зберігання рідких та сипучих речовин (баки, скрині, чани, засіки та ін.); шафи торговельні та стелажі; інвентарна тара; предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами та ін.);
  • господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного призначення — гідропульти, стендери, драбини ручні та ін. (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104 “Машини та обладнання”).

На субрахунку 107 “Робочі і продуктивні тварини” обліковуються з виокремленням у підгрупи:

  • робоча худоба — коні, воли, віслюки та інші робочі тварини (включаючи транспортних і спортивних коней та інших транспортних тварин);
  • продуктивна та племінна худоба — корови, бики-плідники, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кобили, переведені на табунне утримання, верблюди-плідники та матки (неробочі), олені-матки та самці (рогачі), кнурі та свиноматки, вівцематки, кози, барани та ін.;
  • службові собаки;
  • декоративні тварини;
  • піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та ін.).

На субрахунку 108 “Багаторічні насадження” багаторічні насадження. До них належать штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку; плодово-ягідні дерева та кущі всіх видів, озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на територіях установ, у дворах жилих будинків, живі огорожі, сніго- та полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків та берегів річок, яро-балочні насадження та ін.; штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження, які збільшуються на суму капітальних вкладень. Молоді насадження всіх видів враховуються окремо від насаджень, які досягли певного розвитку, тобто віку початку плодоношення, зімкнення крони та ін.;

На субрахунку109 “Інші основні засоби” обліковуються з виділенням на окремі групи:

  • сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 гривень за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорія, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, парики);
  • документація з типового проектування, незалежно від вартості;
  • навчальні кінофільми, магнітні диски та стрічки, касети.

На субрахунку 111 “Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок” обліковуються:

  • музейні цінності (незалежно від їх вартості) крім предметів мистецтва та природознавства, старовини та народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються відповідно до інструкції з обліку та збереження музейних цінностей у державних музеях;
  • експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах, незалежно від їх вартості.

На субрахунку 112 “Бібліотечні фонди” обліковуються бібліотечні фонди незалежно від вартості окремих примірників книг. До бібліотечного фонду належать: наукова, художня та навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання.

На субрахунку 113 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” обліковуються малоцінні та необоротні предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік.

На субрахунку 114 “Білизна, постільні речі, одяг та взуття” в закладах охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти та інших установах обліковуються з виокремленням в окремі групи:

  • білизна (сорочки, халати);
  • постільні речі (матраци, подушки, ковдри, простирадла, напірники, наволочки, покривала, мішки спальні і т. ін.);
  • одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани і т. ін.);
  • взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки і т. ін.);
  • спортивний одяг і взуття (костюми, черевики і т. ін).

Прийняття основних засобів проводиться згідно з Актом приймання-передавання основних засобів (типова форма № 03-1, бюджет). Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням інвентарних номерів та виконанням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку. Дозволяється оформлення прийняття окремих предметів безпосередньо на підставі первинних документів (рахунків-фактур та ін.). На цих документах матеріально відповідальна особа робить запис про прийняття основних засобів на відповідальне зберігання та занесення їх до інвентарного списку за місцезнаходженням.

Особи, відповідальні за зберігання основних засобів, стежать за їх схоронністю, ведуть інвентарні списки основних засобів (типова форма № ОЗ-11, бюджет). У разі зміни відповідальної особи проводиться інвентаризація основних засобів, які знаходяться на її зберіганні, про що складається приймально-здавальний акт, що затверджується керівником установи.

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення, а об’єкти (предмети), первісна вартість яких змінювалась, — за відновлювальною вартістю. Зміна первісної вартості основних засобів проводиться у випадках індексації їх балансової вартості відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України, добудівлі, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об’єктів. Зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субра-хунок.

Щодо вартості основних фондів, то потрібно знати порядок проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ за станом на 1 січня 1995 року (крім житлових основних фондів), затверджений наказом Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну, Фонду державного майна України від 24.01.95 № 21/6/11/70.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України “Про проведення індексації основних фондів у народному господарстві України” від 03.08.93 № 598 та “Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1995 році” від 17.01.95 № 34 Міністерство статистики, Міністерство економіки, Міністерство фінансів та Фонд державного майна України встановлюють такий порядок проведення індексації балансової вартості основних фондів за станом на 1 січня 1995 року.

Перерахунку підлягає балансова вартість наявних за станом на 1 січня 1995 року будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, транспортних засобів, залізничних колій та шляхів з твердим покриттям, виробничого і господарського інвентаря, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень та інших видів основних фондів, крім житла.

Вартість фондів, переданих підприємствами в оренду іншим юридичним особам, а також переведених у встановленому порядку на консервацію, індексується тими підприємствами, на балансі яких вони перебувають. Вартість фондів, що змінили власника з 1 січня 1995 року до початку проведення індексації, індексується підприємствами, на балансі яких вони перебувають на час проведення індексації.

Індексацію балансової вартості основних фондів проводять підприємства та організації всіх галузей народного господарства і форм власності, а також установи, що утримуються за рахунок бюджету. Індексація балансової вартості основних фондів здійснюється залежно від їх виду і термінів зарахування на баланс за відповідними індексами.

Для індексації вартості основних фондів, крім багаторічних насаджень, робочої і продуктивної худоби, застосовуються узагальнені індекси цін на будівництво та промислову продукцію, що фактично склалися за період, який минув після останньої індексації (серпень 1993 року) до 1 жовтня 1994 року.

Індексація будівель, споруд та передавальних пристроїв здійс-нюється у такому порядку. Об’єкти, зараховані до складу основних фондів за станом на 1 січня 1995 року, розподіляються на групи залежно від періодів їх будівництва та введення в дію. Їх вартість множиться на відповідні індекси.

Вартість основних фондів, збудованих і зарахованих на баланс до 1 травня 1992 року та проіндексованих за станом на 1 травня 1992 року і на 1 серпня 1993 року, збільшується у 44 рази. Вартість усіх інших будівель, споруд і передавальних пристроїв, введених у дію за період з 1 травня 1992 року до 1 січня 1995 року, індексується як окремі частини витрат на будівництво, здійснені у відповідні періоди, за індексами, наведеними у таблиці нижче (гр. 1). При цьому вартість основних фондів, збудованих і зарахованих на баланс після 1 травня 1992 року до 1 січня 1993 року, що збільшена за станом на 1 серпня 1993 року в 667 разів, перераховується наново, виходячи з первинної вартості цих фондів під час їх введення.

Відновлювальна вартість основних фондів вираховується як сума проіндексованих витрат. Вартість уведених у дію основних фондів, які містять частину проіндексованого у зв’язку з приватизацією незавершеного будівництва, перераховується також за індексами, наведеними у таблиці, залежно від дати приватизації незавершеного будівництва та періодів подальших витрат на їх створення. У разі відсутності первинних документів суми витрат по кварталах розподіляються умовно, виходячи з фактичних термінів будівництва.

Вартість машин, обладнання і транспортних засобів індексується у такому порядку:

  • зарахованих до складу основних фондів до 1 травня 1992 року та проіндексованих за станом на 1 травня 1992 року і на 1 серпня 1993 року збільшується у 52 рази;
  • зарахованих до складу основних фондів після 1 травня 1992 року і до 1 січня 1993 року і проіндексованих у серпні 1993 року збільшується у 21 раз;
  • зарахованих до складу основних фондів підприємств (установ) з 1 січня 1993 року до 1 січня 1995 року, індексація яких не проводилась, збільшується залежно від дати їх введення за індексами, наведеними в таблиці (гр. 2).

Періоди введення основних фондів (освоєння капітальних вкладень)

Індекси (разів)

для будівель, споруд і передавальних пристроїв

для машин, обладнання і транспортних засобів

для інших видів основних фондів

До 1991 року

25 050

 

 

У 1991 році

11 386

 

 

У 1992 році

 

 

 

1 квартал

986

х

х

2 квартал

708

х

х

3 квартал

385

х

х

4 квартал

200

х

х

У 1993 році

 

 

 

1 квартал

83

65

64

2 квартал

39

21

18

3 квартал

10

6,6

5,9

4 квартал

2,6

2,3

1,9

У 1994 році

 

 

 

1 квартал

1,4

1,5

1,2

2 квартал

1,12

1,2

1,1

3 і 4 квартали

1,0

1,0

1,0

Вартість основних фондів, що були раніше у користуванні, у разі їх купівлі чи приватизації і зарахування на баланс за вартістю придбання, збільшується за наведеними індексами, що відповідають періоду придбання.

Вартість продуктивної і робочої худоби обчислюється на підставі даних про вагу тварин і середньої ціни реалізації, включаючи дотації, індексацію та інші доплати по кожному виду тварин окремо на дату проведення індексації.

Відновлювальна вартість багаторічних насаджень, які перебувають на балансі за станом на 1 січня 1995 року, збільшується: плодово-ягідних — у 15 разів, хмільників — у 18, виноградників та інших багаторічних насаджень (полезахисні лісові смуги, шовковиці, насадження міських населених пунктів) — у 13 разів.

Балансова вартість усіх інших основних фондів, які попередньо індексувалися, збільшується у 18 разів, введених в експлуатацію з 1 січня 1993 року до 1 січня 1995 року — відповідно до індексів, наведених у таблиці (гр. 3).

Безпосередньо роботу з індексації вартості основних фондів проводить спеціально створена на підприємстві комісія на чолі з його керівником, яка несе персональну відповідальність за своєчасність її проведення, а також за повноту і правильність визначення результатів індексації. Комісія складає відомість індексації балансової вартості основних фондів та їх зносу (додаток), в яку з регістрів аналітичного обліку вносяться необхідні дані і на підставі якої записуються результати індексації в бухгалтерському обліку.

Суму зміни вартості основних фондів бюджетні установи відносять по дебету рахунку “Основні засоби” (відповідний субрахунок) і кредиту рахунку “Фонд в основних засобах”, а суму збільшення зносу основних фондів — по дебету рахунку “Фонд в основних засобах” і кредиту рахунку “Знос основних засобів”. Проіндексована вартість та сума зносу основних фондів за станом на 1 січня 1995 року заносяться до інвентарних карток обліку основних фондів або до інших регістрів аналітичного обліку підприємств, установ і організацій.

Організації та установи, незалежно від форм власності до 1 бе-резня 1995 року, подають управлінню статистики за місцем знаходження дані про вартість основних фондів на 1 січня 1995 року до проведення індексації та після неї в гривнях у цілому по установах.

Амортизація (знос) основних фондів, починаючи з лютого 1995 року, госпрозрахунковими підприємствами та організаціями всіх форм власності нараховується, виходячи з нової їх вартості за діючими нормами амортизаційних відрахувань на повне віднов-лення основних фондів із застосуванням коефіцієнта до нарахованої амортизації: у I кварталі 1995 р. — 0,25; II кварталі — 0,5; III кварталі — 0,75; IV кварталі — 1,0.

Установи проводять щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів згідно з індексом інфляції року та відповід-но до порядку, передбаченому п/п 8.3.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Коефіцієнт індексації визначається за формулою:

Ki = [1(a — 1) — 10] : 100,

де 1(а — 1) — індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо Ki не перевищує одиниці, індексація не здійснюється.

У випадках, коли проіндексована вартість окремих видів основних засобів (зокрема електронно-обчислювальної техніки) значно відрізняється від аналогічних ним нових зразків, вони зараховуються на баланс установи за ринковими вільними цінами на ці види техніки, діючими станом на дату проведення індексації. При цьому відповідальність за об’єктивність визначення реальної вартості покладається на керівника установи.

Бюджетні установи, які мають на своєму балансі незавершене будівництво, суму зміни вартості обсягів незавершеного будівництва обчислюють відповідно до Рекомендацій Міністерства статистики України та Фонду державного майна України від 17.01.97 № 07/1-06/2 щодо визначення окремих вартісних показників у зв’язку з введенням національної грошової одиниці й відображення їх у статистичній звітності з капітального будівництва.

Облік усіх основних засобів, за винятком бібліотечних фондів, ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, відноситься відразу на видатки установи. Витрати на капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості основних засобів.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліо-тек, обраховуються груповим обліком за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі й на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки по кошторису установи.

На основні засоби бюджетних установ амортизаційні нарахування не проводяться, а нараховується знос. Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів, не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на статтю видатків на придбання цих засобів.

При надходженні в установу основних засобів матеріально відповідальна особа повинна розписатися в їх отриманні на документі постачальника чи на акті про приймання. Видача основних засобів зі складу проводиться за накладною, затвердженою керівником установи, яка виписується в одному примірнику.

Основні засоби, отримані й передані безоплатно у встановленому законом порядку, а також основні засоби, що вибули, відображаються в обліку за балансовою вартістю. По основних засобах, що були у використанні, обов’язково зазначається сума нарахованого зносу. Основні засоби, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерії та представник вищої організації. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на аналогічні види продукції. При отриманні основних засобів, що були у використанні, вказується ступінь їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Одночасно у встановленому порядку проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті приймання цінностей. Облік цінностей, що отримані як гуманітарна допомога, здійснюється бухгалте-рією та матеріально відповідальною особою згідно із зазначеним порядком, але окремо від матеріальних цінностей, придбаних установою за рахунок бюджетних коштів.

Основні засоби, які стали непридатними, підлягають списанню відповідно до Типової інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.01 № 142/181. Для списання основних засобів, які стали непридатними, оформлюються: акт про списання основних засобів у бюджетних установах (типова форма № ОЗ-3, бюджет); акт про ліквідацію транспортних засобів (типова форма № ОЗ-4, бюджет); акт на списання виключеної з бібліотеки літератури в бюджетних установах (типова форма № ОЗ-5, бюджет). Зазначені акти складаються постійно діючою комісією, яка призначається наказом по установі.

Розбирання та демонтаж основних засобів до затвердження актів на їх списання не допускаються. Деталі та вузли основних засобів, які виготовлені із застосуванням дорогоцінних матеріалів та дорогоцінного каміння, кольорових металів та які не використовуються для потреб установи, підлягають здачі спеціалізованим підприємствам України, які здійснюють приймання і переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння відповідно до Положення про порядок збирання і здавання відходів і лому дорогоцінного каміння, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з матеріальних ресурсів, Національного банку України, Держріддорогмету від 23.06.94 № 54/11/161-91/15 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.94 за № 158/367).

Вартість матеріалів, отриманих від розбирання окремих об’єк-тів основних засобів та залишених для господарських потреб установ, відноситься на збільшення коштів бюджетного фінансування. Суми, отримані установами від продажу основних засобів (крім будівель і споруд), а також матеріалів з розібраних окремих об’єктів основних засобів, залишаються у розпорядженні установи з правом подальшого їх використання на ремонт, модернізацію чи придбання нових основних засобів того самого призначення. При цьому кошти від реалізації та розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних коштів, використовуються після сплати встановлених законодавством податків. Суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.

У випадках порушення діючого порядку списання основних засобів з балансу, а також безгосподарного ставлення до матеріальних цінностей (знищення, спалення та ін.) винні в цьому особи притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Передача приміщень та споруд з одного підпорядкування в інше проводиться відповідно до встановленого порядку.

Окремим інвентарним об’єктом вважаються: закінчений конструктивний прилад з усіма належними йому пристроями та приладдям; конструктивно відокремлений предмет, який призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що становлять одне ціле і спільно виконують певну роботу.

Інвентарним об’єктом, що підлягає обліку на субрахунку “Будинки”, є кожний окремо розташований будинок або його частина, яка на правах власності належить установі. До складу будинку входять усі потрібні для експлуатації і розміщені всередині нього комунікації, а саме: система опалення, включаючи котельну установку (якщо остання знаходиться у самому приміщенні), внутрішня мережа водо- і газопроводу та каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні і сигнальні комунікації та вентиляційні пристрої загальносанітарного призначення, підйомники (ліфти).

Якщо будинки прилягають один до одного і мають загальну стінку, але кожен з них становить собою самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об’єктами.

Надвірні будови, загороди та інші надвірні споруди, які обслуговують будинок (сарай, огорожа, колодязь та ін.), складають разом з ним один інвентарний об’єкт. Якщо ці будови та споруди обслуговують два чи більше будинків, вони вважаються самостійними інвентарними об’єктами.

Зовнішні добудови до будинку, які мають самостійне господарське значення, окремо розташовані будинки котельних, а також капітальні надвірні будови (склади, гаражі та ін.), є самостійними інвентарними об’єктами.

Знос об’єктів (предметів) необоротних активів нараховується за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані чи побудовані) у відповідності зі встановленими нормами. Знос, нарахований на об’єкти (предмети) у розмірі 100 % вартості, не може бути підставою для їх списання.

Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на три групи, за якими закріплені відповідні субрахунки.

Групу 1 складають основні засоби, що обліковуються на субрахунках 103, 106 підгрупи 4. Це — будинки, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).

Групу 2 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунку 104 (крім підгруп 1, 2), автомобільний транспорт і запчастини до нього, що обліковуються на субрахунку 105, інстру-менти та інвентар — на субрахунку 106 (крім підгрупи 4), інвентарна тара на субрахунку 117. Це — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини, вартість яких за одиницю становить понад 500 грн), меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього, інвентарна тара.

Групу 3 складають необоротні активи, які обліковуються на субрахунках 104 (підгрупи 1, 2), 105 (крім автомобільного транспорту і запчастин до нього), 107 (підгрупа 1), 108 (стосовно багаторічних, які досягли експлуатаційного віку), 121, 122. Це будь-які інші необоротні активи, не включені до груп 1 і 2.

Норми зносу встановлюються у відсотках до балансової вартості відповідно до ідентифікації об’єкта щодо наведених груп становлять:

  • група 1—5 %;
  • група 2—25 %;
  • група 3—15 %.


 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Учебные материалы для студентов онлайн
Правила користування
Продажа баннеров УБС