Главная  - Экономика  - Книги  - Економіка аграрних підприємств - Андрійчук В.Г.
Економіка аграрних підприємств - Андрійчук В.Г.
<< Содержание < Предыдущая

3.3. Сільськогосподарська проблема довгострокового періоду

Різна еластичність попиту на окремі сільськогосподарські продукти (за даними американських учених коефіцієнт еластичності на хліб, яловичину, баранину, яйця становить відповідно 0,15; 0,54; 2,65; 0,32) не спростовує факту існування відносно нееластичного попиту на сільськогосподарську продукцію в цілому. Саме ця обставина, а також відносна іммобільність сільськогосподарських ресурсів і специфічні зсуви кривих попиту та пропозиції породили проблему довгострокового періоду, суть якої полягає у виникненні тенденції до зниження цін на сільськогосподарські продукти і доходів аграрних підприємств щодо цін і доходів у економіці в цілому. Цю проблему потрібно аналізувати у двох аспектах:

1) за дефіциту сільськогосподарських продуктів;

2) за насиченості ринку цими товарами.

За значного дефіциту на сільськогосподарську продукцію характер кривої попиту, тобто її нахил до осі абсцис дещо змінюється. Попит у цих умовах робиться більш еластичним, оскільки кожне подальше збільшення обсягу виробництва дефіцитної продукції, за якого ще не досягається повне насичення ринку нею, цілком реалізується споживачам. Ціни через зростання пропозиції поступово знижуються, але доходи сільськогосподарських підприємств при цьому зростають (рис. 3.6). Як бачимо, тут витримується закономірність збільшення доходів виробників при зниженні цін і зростанні обсягу продажу продукції з відносно еластичним попитом.

Залежність доходів виробників сільськогосподарської продукції від обсягу її виробництва в умовах дефіциту

Рис. 3.6. Залежність доходів виробників сільськогосподарськоїпродукції від обсягу її виробництва в умовах дефіциту

І справді, за обсягу виробництва Q1 встановлюється найвища ціна Р1, якій відповідає дохід ОР1Е1Q1. Проте при збільшенні виробництва, скажімо до Q3, ціна знижується до Р3. Дохід виробників тепер — ОР3Е3Q3, і його величина буде більшою за дохід, який отримували вони за обсягу виробництва Q1. Сільськогосподарські підприємства завдяки цьому одержують стимул для збільшення масштабів виробництва продукції завдяки раціоналізації виробництва , впровадженню досягнень науки і передової практики та ін. Викладене дає змогу зробити висновок: без зміни характеру кривої попиту, яка відображає підвищення коефіцієнта еластичності сільськогосподарської продукції в умовах її дефіциту, неможливо було б розв’язати продовольчу проблему.

Зі збільшенням ступеня насиченості ринку сільськогосподарськими продуктами нахил кривої попиту поступово змінюється в бік її нормального положення, яке відповідає відносно нееластичному попиту. В даному разі виявляється дія іншого важливого фактора цінової еластичності попиту — питомої ваги товару в бюджеті споживача. Чим більша вона, тим вища буде (за інших однакових умов) еластичність попиту на даний товар, і навпаки. В нашому прикладі за обсягу виробництва Q1 сформувався найбільший дефіцит продукції, що й зумовило високий рівень цін. Еластичність попиту при цьому зросте, оскільки споживачі змушені витрачати переважну частку свого бюджету на придбання дорогих сільськогосподарських продуктів. Але з насиченням ними ринку і зростанням доходів населення питома вага витрат на продукти харчування в бюджеті споживачів зменшується, еластичність попиту з цієї причини знижується , доходи виробників починають формуватися відповідно до характеру нееластичного попиту на сільськогосподарські продукти.
Наведена динаміка доходів виробників сільськогосподарської продукції витримується за умови вільного формування цін на неї. Коли ж ціни регулюються державою, то розглянуті закономірності порушуються. У цьому переконують результати аналізу ринку сільськогосподарських товарів в Україні за 1991—1993 рр., коли створився відчутний дефіцит на них. За цей час ціни на основні продукти харчування зросли в сотні разів. Таке надзвичайне зростання їх сталося під дією двох основних факторів — гіперінфляції і скорочення обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. Однією з особливостей становлення ринку в Україні в даному періоді було те, що ціни на промислові товари фактично були відпущені, а на сільськогосподарську продукцію постійно стримувалися державою. Це призвело до відставання темпів зростання цін на товари аграрного сектора від темпів підвищення цін на товари промисловості, внаслідок чого сільськогосподарські підприємства потрапили в скрутне фінансове становище. Без періодичних державних субсидій вони стали б підприємствами-банкрутами.

Зниження доходів аграрних підприємств

Рис. 3.7 Зниження доходів аграрних підприємств при державному стримуванні цін в умовах дефіциту продукції і виникнення ажіотажного попиту

Стримування державою зростання цін на сільськогосподарські продукти, крім зниження доходів аграрних підприємств, породжує також ажіотажний попит на цю продукцію. В цьому можна переконатися при аналізі рис. 3.7. Крива S1 відображає обсяг пропозиції, за якої досягається насиченість ринку продовольчими товарами і задоволення попиту. Рівновага досягається за обсягу реалізації продукції Q1. Скорочення виробництва продукції та її пропозиції відображає крива S2. Дефіцит продукції становить Q1 – Q2. Для досягнення рівноваги на продовольчому ринку в умовах спаду виробництва сільськогосподарська продукція повинна була б продаватися за ціною Р2. За такої умови не було б об’єктивних причин для виникнення ажіотажного попиту. Фактично продукція через централізоване стримування цін реалізувалася не за ціною рівноваги Р2, а за встановленою адміністративно нижчою ціною Р3. Це і є причиною, по-перше, зниження доходів підприємств-виробників на величину Р3Р2Е2К і, по-друге, виникнення ажіотажного попиту. Адже очевидно, що ціні Р3 повинна відповідати пропозиція, що зображена пунктирною кривою S3 та обсягом продажу Q3, тобто більшим, ніж фактично пропонується на ринку на величину Q3 – Q2. Споживачі шукають таку кількість продукції, яка відповідає їх купівельній спроможності при нижчій ціні Р3, але не знаходять. Наслідком цього є черги і порожні полиці магазинів.

Тепер розглянемо механізм виникнення проблеми довгострокового періоду в умовах ринку, що динамічно розвивається. Крім відносно нееластичного попиту на сільськогосподарську продукцію, іншою істотною причиною, що зумовлює існування цієї проблеми, є характерні зрушення, що сталися в пропозиції і попиті.

Завдяки бурхливому розвитку науково-технічного прогресу в розвинутих капіталістичних країнах, особливо після 20-х років XX століття, значно підвищилася продуктивність сільського господарства, а отже, і пропозиція продукції цієї галузі. Водночас швидко зростали продуктивність праці і масштаби виробництва в інших галузях народного господарства. Це зумовило високий ступінь насиченості ринку продовольчими і промисловими товарами й істотне збільшення доходів населення. Відносна нееластичність попиту на сільськогосподарські продукти в таких умовах призводить до зниження частки витрат у сімейному бюджеті на продукти харчування і до сповільнення темпів зростання витрат споживачів на їх придбання, хоч абсолютний розмір їх зростає. Іншими словами, темпи збільшення витрат на придбання продуктів харчування відстають від темпів зростання доходів споживачів, що дає підстави стверджувати про відносну нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію щодо цього доходу.

Справедливість такого висновку очевидна, оскільки існує біологічна межа споживання окремих продовольчих продуктів. Тому в умовах насиченого ринку і достатніх доходів населення споживання окремих осіб має тенденцію до стабілізації. Можуть виникати певні структурні зрушення у споживанні, коли з огляду на сучасні досягнення медицини можуть мінятися пріоритети щодо корисності, отже, і придбання окремих видів продовольчих товарів. Але вони не впливають істотно на загальний обсяг споживання. Таким чином, є підстави стверджувати, що після досягнення раціонального рівня споживання продовольчих товарів і товарів із сільськогосподарської сировини попит на сільськогосподарську продукцію зростає головним чином за рахунок природного приросту населення. А оскільки у розвинутих країнах спостерігається зниження темпів такого приросту і лише незначне збільшення обсягу закупок від зростання доходів населення, то поєднання цих двох причин зумовлює відставання попиту на сільськогосподарську продукцію від істотного збільшення її пропозиції.

Американськими економістами Р. Кемпбеллом, К. Макконнеллом і С. Брю ця причина всебічно досліджена. Вони дійшли висновку, що у поєднанні з нееластичним попитом на сільськогосподарські продукти розглянуті зміни у попиті і пропозиції призводять до скорочення фермерських доходів, оскільки супроводжуються істотним зниженням цін за незначного приросту обсягу продажу (Экономикс / Пер. с англ. — М., 1992. — Т. 2. — С. 242). Це і породило проблему довгострокового періоду — тенденцію до зменшення доходів фермерів. Графічне зображення цих процесів переконує в справедливості зробленого висновку (рис. 3.8.).

Графічне зображення проблеми довгострокового періоду

Значне збільшення пропозиції при незначному зростанні попиту зумовлює зниження ціни з Р1 до Р2. Разом з відносно нееластичним попитом це призводить до скорочення доходів фермерів, оскільки приріст їх за рахунок збільшення продажу Q1 К1Е2 Q2 не компенсується втратами від зниження ціни в розмірі Р2Р1Е1К1.

Насправді наявність даної тенденції не означає, що фермерські доходи обов’язково зменшилися або будуть зменшуватися. Цьому протистоять інші фактори, головним серед яких є державна підтримка доходів сільського господарства в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Образовательный портал
Правила користування
Продажа баннеров УБС