Главная  - Экономика  - Книги  - Економіка аграрних підприємств - Андрійчук В.Г.
Економіка аграрних підприємств - Андрійчук В.Г.
<< Содержание < Предыдущая

10.8. Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання

Кожне підприємство як товаровиробник має певну виробничу потужність, яка справляє вирішальний вплив на багато важливих параметрів його виробничої діяльності. Під виробничою потужністю розуміють максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі.

Наведене визначення виробничої потужності прийнятне як для аграрних, так і для промислових підприємств. Особливість полягає тільки в тому, що більшість аграрних підприємств є багатогалузевими і виробляють на продаж нерідко до 10 і більше видів продукції. Ця обставина значно ускладнює проблему визначення їх виробничої потужності. Проте за допомогою економіко-математичних методів і ЕОМ здійснюється постановка та розв’язання оптимізаційних і кореляційно-регресивних задач, в алгоритм яких включають усі види ресурсів, задіяних у сільськогосподарському виробництві, і нормативну або пошукову віддачу цих ресурсів. У результаті визначають можливий річний випуск сільськогосподарської продукції різних видів. Це і характеризуватиме виробничу потужність багатогалузевих аграрних підприємств.

Однак оскільки натуральні обсяги різних видів продукції між собою не порівнянні і, як правило, знаходяться у різних співвідношеннях, то по багатогалузевих підприємствах виробничу потужність доцільно визначати через обсяг виробництва продукції у вартісному виразі. Для цього можна скористатися більш простим методом, побудувавши ресурсну кореляційну модель виду:

виробництво валової продукції відповідним підприємством

де у — виробництво валової продукції відповідним підприємством, тис. грн; х1 — середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн; х2 — середньорічна вартість оборотного капіталу, тис. грн; х3 — середньорічна кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві; х4 — грошова оцінка сільськогосподарських угідь, тис. грн.

Наприклад, по аграрних підприємствах Кагарлицького району ця модель за 2000 р. має вигляд:

виробництво валової продукції відповідним підприємством

виробництво валової продукції відповідним підприємством

виробництво валової продукції відповідним підприємством

Якщо в дану модель підставити фактичний обсяг ресурсів по певному підприємству вказаного району, то після нескладних підрахунків одержимо його потужність. Відношенням фактичного обсягу виробництва продукції до нормативного, визначеного за допомогою моделі, розраховується коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства. Чим більший він за одиницю, тим ефективніше підприємство використовує свою потужність, і навпаки.

Іншого підходу вимагає визначення виробничої потужності вузькоспеціалізованих аграрних підприємств, наприклад, тепличних комбінатів, птахофабрик, свинокомплексів, скотовідгодівельних комплексів. На названих підприємствах виробнича потужність може бути представлена не лише класичним показником — обсягом виробництва продукції, а ще й певним умовно-ресурсним показником. Так, потужність тепличного комбінату (овочевої фабрики) нерідко визначають через площу закритого грунту, скажімо 5000 м2. Помноживши її на нормативну врожайність овочів з квадратного метра, наприклад 30 кг, одержимо класичний показник потужності цього типу підприємств — 150 т. Потужність птахофабрики яєчного напряму визначають через кількість птахомісць для утримання курей-несучок, наприклад на 100 тис. голів. За нормативної продуктивності (наприклад, 240 яєць від однієї курки-несучки) класичний показник потужності цього підприємства становитиме 24 млн шт. яєць.

Як бачимо, виробнича потужність залежить від виробничої площі (м2, кількість головомісць тощо) і врожайності культур або продуктивності тварин. Проте на виробничу потужність деяких підприємств впливають ще й інші фактори. Механізм такого впливу чітко проглядається при визначенні виробничої потужності скотовідгодівельного комплексу (спеціалізованого підприємства). Для такого визначення використовують формулу:

спеціалізованого підприємства

де спеціалізованого підприємства — виробнича потужність — обсяг виробництва живої маси великої рогатої худоби, ц; кількість скотомісць — кількість скотомісць; — коефіцієнт використання потужності комплексу; — середньодобовий приріст живої маси тварин, г; коефіцієнт для переведення грамів у центнери — коефіцієнт для переведення грамів у центнери; То — період (у роках) вирощування і відгодівлі молодняка до здавальної ваги, який залежить від середньодобового приросту і живої маси молодняка при постановці на дорощування і відгодівлю; Жв — жива маса молодняка при постановці на дорощування і відгодівлю, ц.

Якщо, наприклад, Ск = 1200, Кп = 0,9, Сп = 850 грн, То = 1,5 і Жв = 0,45ц, то за таких умов Вп = 3351 + 324 = 3675 ц. Перша складова результату (3351 ц) характеризує живу масу тварин, одержану завдяки їх відгодівлі. Тому з підвищенням середньодобового приросту прямо пропорційно зростатиме обсяг виробництва і реалізації живої маси тварин. Друга складова (324 ц) формує потужність комплексу за рахунок живої маси поставленого молодняка. З її підвищенням скорочується період відгодівлі тварин і зрештою зростає потужність комплексу. Якщо, скажімо, Жв = 2,8 ц і То = 0,39 року, то Вп = 11 100 ц, у тому числі друга частина результату становитиме 7750 ц.

Виробнича потужність свиновідгодівельного комплексу визначається відповідно до його проектної потужності, представленої тисячами голів свиней, які можуть бути реалізовані щороку, наприклад 10 тис., 12 тис., 54 тис. і 108 тис. голів. За нормативної ваги однієї голови (при знятті з відгодівлі), скажімо, 105 кг виробнича потужність у класичному виразі для 12 тис. голів відгодівлі на рік становитиме 12,6 тис. ц.

Проте проектна потужність свиновідгодівельних підприємств по головній галузі в реальних умовах часто змінюється залежно від ступеня заповнюваності станкомісць, а також строку відгодівлі, який може скорочуватися або збільшуватися через відхилення середньодобових приростів від їх нормативного рівня. За таких умов виробничу потужність свиновідгодівельного комплексу (Впс) (головної галузі спеціалізованих свиновідгодівельних підприємств) можна визначити за формулою:

Впс == Пп • Кс • Кк • Жвг,

де Пп — проектна потужність комплексу, голів реалізації за рік; Кс — коефіцієнт використання станкомісць, який визначається діленням фактично заповнених поголів’ям станкомісць на проектні станкомісця; Кк — коефіцієнт коригування проектної потужності, що обчислюється відношенням фактичного коефіцієнта обороту поголів’я до проектного; Жвг — жива маса 1 голови свиней при реалізації, ц.

Наприклад, проектна потужність комплексу становить 10 тис. голів реалізації на рік, середньорічне поголів’я свиней комплексу відповідно до проектної структури стада (без хряків, основних і ремонтних свиноматок) — 7660 голів. Звідси проектний коефіцієнт обороту поголів’я дорівнюватиме 10000 : 7990 = 1,23. Реальний плановий коефіцієнт обороту визначається діленням 12 міс. на період вирощування і відгодівлі свиней до здавальної ваги (в місяцях). Рівень цього показника зрештою залежить від середньодобового приросту свиней:

Середньодобовий приріст свиней, г

200

250

300

3501

Період відгодівлі до 100 кг, міс.

16,5

13,8

11

9,7

Коефіцієнт обороту поголів’я

0,73

0,87

1,09

1,24

Якщо в плановому періоді середньодобовий приріст становитиме 300 г, то Кк = 1,09 : 1,3 = 0,84, за приросту 350 г Кк = 0,95 і т. д*6. Інші параметри комплексу — Кс, Жвг — встановлюються з урахуванням можливостей підприємства, що в кінцевому рахунку дає змогу визначити його реальну виробничу потужність.

*6: {За середньодобового приросту понад 350 г комплекс виходить на проектну потужність.}

Потужність бройлерної фабрики також формується під впливом низки факторів. Для її визначення можна скористатися формулою:

Потужність бройлерної фабрики

де виробнича потужність бройлерної фабрики — виробнича потужність бройлерної фабрики, т живої маси; потужність за одночасною посадкою курчат на відгодівлю — потужність за одночасною посадкою курчат на відгодівлю, тис. голів; період вирощування бройлерів — період вирощування бройлерів, днів; тривалість технологічних перерв між черговими посадками курчат — тривалість технологічних перерв між черговими посадками курчат, днів; коефіцієнт збереження поголів’я — коефіцієнт збереження поголів’я (визначається як відношення кількості реалізованих бройлерів до всього поголів’я курчат при їх посадці на вирощування і відгодівлю); жива маса одного бройлера — жива маса одного бройлера в заліковій вазі при реалізації, кг; коефіцієнт для переведення кілограмів у тонни — коефіцієнт для переведення кілограмів у тонни.

За умови, що параметри бройлерної фабрики Оп — 240 тис. гол., П — 70 днів, Тп — 14 днів, Кз — 0,9 і Жвб — 1,6 кг, потужність цього підприємства становитиме 1500 т живої маси.

Основним показником, що характеризує ступінь використання виробничої потужності підприємства, є коефіцієнт її використання (Квп), що визначається за формулою:

коефіцієнт її використання (Квп)

де фактичний обсяг виробництва продукції — фактичний обсяг виробництва продукції; нормативний (плановий) обсяг виробництва продукції— нормативний (плановий) обсяг виробництва продукції.

Крім названого, потрібно використовувати і такий показник, як маса прибутку, що одержана на станко- або головомісце, на квадратний метр корисної площі закритою грунту, на гектар сільськогосподарських угідь. Підприємства можуть ставити перед собою мету максимізувати прибуток в розрахунку на одиницю виробничої потужності. У відгодівельному тваринництві, наприклад, це пов’язано з відгодівлею тварин до економічно доцільних вагових кондицій. Встановлено, що із збільшенням, скажімо, живої маси свиней на відгодівлі з 90 до 120 кг підвищується їх середньодобовий приріст, але разом з тим збільшується витрата кормів на кожну вагову одиницю його, що призводить до підвищення собівартості центнера продукції. Протидіючим фактором є та обставина, що із збільшенням вагових кондицій відгодівельного поголів’я в собівартості їх живої маси зменшується частка витрат на утримання маточного стада і вирощування поросят до двомісячного віку. Таким чином, завдання полягає в тому, щоб відгодовувати свиней до таких вагових кондицій, за яких досягається найбільший економічний ефект — маса прибутку на одне станкомісце, яка є функцією маси прибутку на центнер реалізованої живої маси свиней і кількості оборотів відгодівельного поголів’я протягом року.

Для практичного вирішення даної проблеми потрібно по кожній ваговій кондиції свиней (наприклад, 90, 95, 100, 105, 110,115 і 120 кг) розрахувати:

а) собівартість 1 ц живої маси з урахуванням вартості постановочного молодняка;

б) прибуток від реалізації 1 ц цієї маси, беручи до уваги не однакові ціни на свинину, одержану при відгодівлі свиней до різних вагових кондицій;

в) кількість днів відгодівлі, що необхідні для досягнення відповідної вагової кондиції свиней (приріст на одну голову ділиться на середньодобовий приріст відповідної вагової кондиції свиней).

На основі цих даних по кожному варіанту (ваговій кондиції) визначають вихід живої маси на одне станко-місце за формулою:

ваговій кондиції

де вихід живої маси на одне станкомісце — вихід живої маси на одне станкомісце; кількість днів відгодівлі свиней до відповідної вагової кондиції — кількість днів відгодівлі свиней до відповідної вагової кондиції;  жива маса голови свиней відповідної вагової кондиції— жива маса голови свиней відповідної вагової кондиції, ц.

Перший множник формули відображує кількість оборотів відгодівельного поголів’я на рік. Вона зменшується з підвищенням вагових кондицій свиней і збільшується при скороченні строку відгодівлі. Прибуток на одне станко-місце розраховують за формулою:

Прибуток на одне станко-

де прибуток на одне станко-місце— прибуток на одне станко-місце; прибуток — прибуток на ц живої маси свиней за відповідним варіантом відгодівлі.

Найбільш економічно доцільною буде відгодівля свиней до такої вагової кондиції, за якої показник Прм має найбільше значення.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Образовательный портал
Правила користування
Продажа баннеров УБС