Главная  - Маркетинг  - Книги  - Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.
Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

20.5. Стратегія фірми щодо встановлення ціни на ПЗ

Отже, минувши всі етапи встановлення ціни, фірма може братися до вибору своєї стратегії щодо визначення ринкової ціни на товар, яка залежить від поставленої перед фірмою мети: забезпечення виживання продукту, максимізація прибутку, завоювання пріоритету на певному ринку.

При визначенні ціни найчастіше використовують дві крайні стратегії:

  • охоплення максимальної кількості можливих користувачів завдяки низькій ціні продукту;
  • реалізація продукту найбільш платоспроможним користувачам за відповідно високою ціною.

У чистому вигляді ці стратегії не зустрічаються, частіше застосовуються їх модифікації. За другої стратегії ціни після того, як програмний продукт був упроваджений у найбільш платоспроможний прошарок користувачів, як правило, знижуються з урахуванням платоспроможності наступного потенційного прошарку покупців. І навпаки, наприклад, відома фірма Borland тривалий час продавала свої пакети прикладних програм за ціною 99 дол. і нижче, а останнім часом явно і неявно (за допомогою штучного розділення на дві або більше складові) підвищує ціни. Фірма IBM підвищила ціни на ПЗ у США на 4 %, в Європі на 10—20 %, пояснюючи зростання цін потребою у додаткових коштах для розробки базової системи 90-х років — System 390.

За вдаваною безкорисністю розробників безкоштовного програмного забезпечення завжди стоїть якась, на перший погляд непомітна, вигода.

Мова не йде про пробні і демонстраційні версії програм з обмеженою функціональністю, умовно безкоштовні (shareware-продукти). Адже в подібних випадках вам перед придбанням просто пропонують оцінити всі переваги і вади покупки. За такою схемою зараз розповсюджується практично все комерційне ПЗ. Отже, ідеться лише про ті програми, які не вимагають від користувача абсолютно ніяких витрат.

Вигоди для розробника:

  • поширення безкоштовного програмного забезпечення при підключенні до Internet — це демонстрація рекламних баннерів;
  • реєстрація користувача із вказівкою своєї електронної адреси, після якої він поштою отримує індивідуальний код, який потім використовується для розсилання численних рекламних пропозицій комерційного характеру;
  • пропонується програма, що володіє достатнім набором функцій, який може бути значно розширений у разі придбання додаткових модулів. І тут велику роль відіграє баланс базових і розширених можливостей. Адже якщо перших буде забагато, то ніхто не захоче докуповувати що-небудь ще. Але з іншого боку, якщо дуже обмежити базову конфігурацію програми, то вона взагалі не набуде популярності;
  • самоствердження автора (студент, що претендує на престижну посаду в корпорації, молода компанія, що виборює своє місце на ринку) Наприклад, Napster. Програма, написана 19-річним студентом, за півтора роки завоювала сотні тисяч прихильників. І зараз Napster — це компанія з 15 млн дол. інвестицій, а працює в ній лише 40 осіб.

Безкоштовні програми поширюються завдяки Internet. Однак, ставши користувачем такого ПЗ, не треба забувати про обережність, про вірусну безпеку, нехтувати якою не можна ніколи.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС