Главная  - Финансы  - Книги  - Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування - Покропивний С. Ф.,
Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування - Покропивний С. Ф.,
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

1.4. Загальна методологія розробки бізнес-плану

Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний поча­ток справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожно­му конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького дос­віду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову; підготовчу; основну.

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. об­грунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією.

Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану.

Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих прин­ципових рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

  • здійснюється пошук підприємницької ідеї;
  • вибирається сфера діяльності;
  • обгрунтовується доцільна форма організації бізнесу;
  • приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запи­тів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випуска­ють інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вив­чення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи («мозкового штурму», конференції ідей, «колективного блокнота», контрольних запитань, фокальних об’єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова ді­яльність тощо) здійснюється з урахуванням:

  • суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;
  • особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);
  • зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодав­чо заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші спе­цифічні зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність здійснюється в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

  • визначення форм організації бізнесу, які відповідають законо­давству України (рис. 1.2);
  • визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;
  • визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація з податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбут­ньому чи простота його ліквідації);
  • безпосередній вибір форми організації бізнесу (табл.1.1).

 

Форми організації бізнесу в Україні

Рис. 1.2. Форми організації бізнесу в Україні

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика форм

Основні фактори

Індивідуальна

Індивідуальне

 

вибору форми організації бізнесу

підприємницька діяльність

сімейне та приватне підприємство

товариства з обмеженою відповідальністю

1. Відповідальність власників

 

необмежена

 

обмежена

 

обмежена

2. Оподаткування

податки як

з фізичних осіб

подвійне оподаткування

подвійне

оподаткування

3. Фінансові потреби

обмежені капіта­лами власників та позичками

обмежені капіталами власника (сім’ї) та позичками

обмежені капіталами всіх учасників та позичками

4. Контроль за фірмою

власники повністю контролюють бізнес

власники повністю контролюють бізнес

учасники обирають дирекцію, яка веде справи товариства

5. Можливість зміни власника

бізнес може бути проданий за самостійним рішенням власника

фірма може бути продана за самос­тійним рішенням власника

для зміни власника необхідна згода інших учасників

 

організації бізнесу в Україні

Господарські товариства

товариства з

додатковою відповідальністю

повне товариство

командитне товариство

акціонерне товариство

обмежена внесками та додатково част­кою майна власни­ків у наперед виз­начених розмірах

 

необмежена

необмежена учасників,

обмежена

вкладників

 

обмежена

подвійне

оподаткування

подвійне оподаткування

подвійне оподаткування

подвійне

оподаткування

обмежені капіта­лами всіх учасни­ків та позичками

обмежені капіта­лами всіх учасни­ків та позичками

обмежені капіталами учасників та вклад­ників, можливе залу­чення нових вкладів

обмежені сумою від про­дажу акцій, має широкі можливості й для залу­чення додаткових коштів

учасники обирають дирекцію, яка веде справи товариства

всі учасники зай­маються спіль­ною підприємни­цькою діяльністю

вкладники не беруть участі в управлінні товариством

власники акцій безпосе­редньо не керують бізнесом

для зміни влас­ника необхідна згода інших учасників

для зміни влас­ника необхідна згода інших учасників

для зміни власника необхідна згода ін­ших учасників

акції вільно продаються та купуються (у ЗАТ потрібна згода решти акціонерів)

До основних питань опрацювання концепції майбутнього бізне­су належить також вибір способу започаткування бізнесу. Тради­ційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

  • створення нового підприємства «з нуля»;
  • придбання фірми, що вже існує;
  • придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, здійснення певної діяльнос­ті) товарів чи послуг великої фірми, яка вже добре відома спожи­вачам.

Крім того, існують кілька нетрадиційних способів започатку­вання бізнесу, до яких, зокрема, належать:

  • прямий маркетинг (сукупність операцій, за допомогою яких продавець доводить товари та послуги до покупців, спрямовуючи свої зусилля на заздалегідь визначену аудиторію та використовуючи один або більше засобів інформації та комунікації з метою отри­мання замовлення по телефону, поштою або внаслідок персонально­го візиту до клієнта);
  • започаткування бізнесу виходом зі складу якоїсь великої ком­панії;
  • пересувна торгівля;
  • надомний бізнес.

Підготовча стадія. Наявність концепції власного діла ставить перед підприємцем велику кількість цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути прог­рама дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них — це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану.

Відтак на підготовчій стадії:

  • збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес фор­мування інформаційного поля бізнес-плану). Що більше інформації буде зібрано, то більш обгрунтованими будуть наступні розрахунки;
  • з’ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку біз­несу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішньо­го середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три гру­пи: загальноекономічні фактори; галузеві фактори; конкуренти;
  • оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми — це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні спо­соби конкурентної боротьби. Слабкі сторони — це те, в чому фірма відстає від конкурентів;
  • визначається місія фірми, тобто головне призначення, специ­фічна роль, особливий шлях у бізнес і, що відрізнятимуть її від кон­курентів;
  • формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;
  • аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається страт­егія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як прави­ло, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: кон­тролю за витратами; диференціації; фокусування.

Основна стадія — це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії — довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу створюють «каркас» бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС