Главная  - Финансы  - Книги  - Товарна інноваційна політика - Кардаш В. Я., Павленко І. А.
Товарна інноваційна політика - Кардаш В. Я., Павленко І. А.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

7.3. Логічні методи

Ці методи ототожнюються з асоціюванням та генеруванням ідей. Метод асоціювання ідей базується на використанні можливостей органів чуття людини (слуху, зору, дотику) та її розумових здібностей для формування шуканих ідей. Спостерігаючи, слухаючи або відчуваючи той чи той реальний об’єкт, людина здатна відійти від його образу і уявити собі інший, що має певну подібність, але принципово різниться від нього. Пов’язана з цим оригінальна та цінна ідея фіксується і використовується для дальшого опрацювання. Під час спостереження і формування ідеї аналізуються властивості реального та уявного об’єкта. На підставі логічних роздумів і прямого порівнювання цих властивостей приймають необх ідні рішення. Ясна річ, що цей процес передбачає наяв­ність точних відповідей на низку конкретних питань. З’ясовують­ся, зокрема, переваги та недоліки конструктивного виконання товару, можливості його використання за нових умов або здійснення масштабної (збільшеної, зменшеної) модифікації виробу. Вивчаються також можливості зміни зовнішнього оформлення, компону­вання або принципів дії виробу, заміни матеріалів тощо. Відповіді на ці питання дають змогу створити образ майбутнього об’єкта.

Метод генерування ідей базується на систематизації даних щодо розвитку певного виду товару в минулому та на логічному аналізі цих даних для визначення можливих напрямків розвитку продукту в майбутньому. Поширеними засобами генерування є діаграми та матриці ідей, так звана мозкова атака (метод «мозкового штурму»), евристичні методи.

Метод генерування з допомогою діаграми ідей передбачає використання відповідного графічного матеріалу, який синтезує минулий досвід становлення та розвитку того виду товару, що розглядається. Така діаграма своєю наочністю допомагає підвищенню активності творчої діяльності в процесі пошуків нових варіантів розв’язання задачі, сприяє такому пошуку і створює для нього необхідні передумови. Отже, діаграма ідей забезпечує поширення та поглиблення ознак систематизації та класифікації об’єкта (рис. 64).

Діаграма генерування ідей для технічних засобів пересування

 Рис. 64. Діаграма генерування ідей для технічних засобів пересування

Метод генерування з використанням матриці ідей пов’язаний із проникненням у морфологію (склад та структуру) виробу. Його вважають продуктивнішим, оскільки він дає змогу отримати більшу кількість комбінацій ідей, у тім числі альтернативних. Останнє сприяє знаходженню принципово нових рішень. Морфологічний аналіз ґрунтується на побудові матриці характеристик об’єкта прогнозування та їх можливих значень з наступним перебиранням і оцінюванням варіантів сполучень цих значень. Він реалізується на основі побудови так званого морфологічного блоку, який було запропоновано швейцарським вченим Ф. Цвікі в кінці 50-х років. Параметри об’єкта, відібрані на попередньому етапі як найважливіші для проблеми, що вивчається, розміщуються в рядках та стовпчиках багатовимірної таблиці — морфологічної матриці (рис. 65). У кожній клітинці матриці є варіанти можливих рішень. Процедура морфологічного аналізу — це послідовне перебирання можливих сполучень різних характеристик (у нашому прикладі — фізичних принципів та технічних рішень). Загальна кількість m варіантів створення нового технічно складного товару дорівнює добутку

де i =1, 2, …, n — кількість різних типів характеристик;

ri — кількість характеристик i-го типу.

Морфологічна  матриця ідей для вибору типу транспортного      засобу

Рис. 65. Морфологічна матриця ідей для вибору типу транспортного засобу

Прогнозна сутність методу морфологічного аналізу виявляється в можливості передбачення ймовірнісних характеристик товарів, які ще не створені, але можуть з’явитися в майбутньому.

Метод мозкового штурму — це сукупність прийомів от­римання нових ідей завдяки творчій співпраці організованої групи фахівців. Передумовою успішної діяльності групи є концентрування уваги її працівників виключно на проблемі, що розглядається, а також незалежність думок і можливість вільного вису­вання ідей кожним. Зрозуміло, що повністю виключається будь-який тиск на кожного учасника творчого колективу. Навпаки, схвалюються спроби розвитку ідей своїх колег, спроби побудувати одну ідею за допомогою іншої, комбінування ідей у різних сполученнях. Ліпші результати досягаються тоді, коли група пра­цює в складі п’яти — десяти осіб протягом обмеженого часу (одна-дві години). Поряд з пошуком рішень у недостатньо дослідженій галузі науки чи техніки цей метод застосовується також для з’ясовування можливостей використання вже існуючих виробів у нових сферах. Інколи метод «мозкового штурму» використовують для виявлення недоліків тих чи тих об’єктів виробництва.

Крім мозкового штурму, до методів колективного інтуїтивного пошуку відносять синектику, метод фокусування на об’єкті, метод вільної дії тощо (рис. 66).

Загальна класифікація методів колективного інтуїтивного пошуку

Рис. 66. Загальна класифікація методів колективного інтуїтивного пошуку

Усі вони різняться лише за підходами до процесу та за інструментарієм підтримки пошуку нових знань. Наприклад, ідея синектики ототожнюється з поєднанням окремих творчих особистостей в одній групі з метою колективного формулювання і розв’я­зування конкретних завдань. Колективна думка «фокус-групи» застосовується тоді, коли дослідник не до кінця розуміє проблему або не має вичерпної інформації для здійснення формалізованих кількісних розрахунків.

Евристичні методи базуються на асоціативних здібностях, інтуїтивному мисленні і здатності людини керувати ним. До таких методів відносять різні правила та рекомендації, що допомагають розв’язувати задачі без попереднього оцінювання результатів. До найпоширеніших евристичних методів належать методи аналогії та інверсії (табл. 33).

Таблиця 33

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЕВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ АНАЛОГІЇ *

Об’єкти наслідування

Методи аналогії

Об’єкти неживої природи

Предмети природного середовища

Метод репродукції

Предмети штучного середовища

Метод пристосування

Метод копіювання

Метод прецеденту

Метод модифікації

Метод конвертування

Метод конструктивної подібності

Метод реінтеграції

Метод псевдоморфізації

Об’єкти живої природи

Істоти (як сучасні, так і вимерлі)

Метод біохімії

Метод біомеханіки

Метод біоархітектури

Метод палеобіоніки

Людина

Метод антропоморфізації

Метод біокібернетики

Метод відтворення суспільних явищ

* За: Аміров Ю. Д. Основи конструювання. — М.: Вид-во стандартів, 1991.

Методи аналогії відображають природне прагнення людини до наслідування, тобто до відтворення у виробах особливостей предметів, процесів і явищ оточення, а також розумових здібностей і фізичних можливостей власного організму. Прагнення до встановлення подібності й розбіжності об’єктів живої природи і створюваних людиною знаряд ь праці супроводжує особистість на всіх етапах творчої діяльності. Ще й досі шукають аналогій між літаком та птахом, маніпулятором і рукою людини, кібернетичним пристроєм та людським мозком. Беручи загалом, узагальнені евристичні методи аналогії залежно від специфіки об’єкта наслідування поділяють на два класи: методи наслідування об’єктів неживої природи; методи наслідування об’єктів живої природи (людини та інших біологічних істот).

Метод аналогії має багато різновидів. Так, наприклад, метод репродукції відтворює специфічні особливості окремих предметів природного середовища в об’єктах, що проектуються. Відтворюються зовнішні обриси, форми, пропорції та інші особливості об’єкта відтворення. Таким прикладом може бути конструктивне вирішення сучасних телевеж, архітектура службових споруд тощо. Метод пристосування передбачає кілька нескладних операцій, виконання яких уможливлює пристосування природних конструкцій та речовин для споживчих цілей. Це, наприклад, де­коративні прикраси, прості знаряддя праці. Безпосередньо з від-творенням пов’язаний метод копіювання. Він передбачає використання стандартних копіювальних пристроїв для багаторазо­вого використання аналогічних рішень, які були знайдені раніше. На цьому принципі базується використання трафаретів, шаблонів, моделей тощо.

У сучасній практиці генерування ідей широко застосовується метод прецеденту. Він передбачає використання в новому товарі оригінального й ефективного функціонального принципу, що був застосований у попередніх моделях. Наприклад, торгові автомати, каси-автомати. Метод конструктивної подібності (принцип матриці) покладено в основу проектування товарів, що є геометричною (лінійною, площинною або об’ємною) аналогією вже існуючих. Наприклад, ряд автомобілів, що побудовані на спільній конструктивній базі, серія електропобутових виробів.

Застосовується також у творчій діяльності метод реінтеграції (метод «нитки Аріадни»), що сприяє створенню нового складного товару за аналогією з відносно простим. Відомо, що ракетний двигун Ф. Цандера було розроблено за аналогією з паяльною лампою. Для розроблення товарів споживчого призначення дуже часто використовується метод псевдоморфізації. За цим методом створюються вироби, які за формою аналогічні існуючим, але мають інше функціональне призначення. Метою такого товару є створення хибного уявлення щодо його справжньої функції. Наприклад, авторучка у вигляді гвіздка, запальничка-пістолет, радіоприймач-гаманець.

Широко застосовуються для генерування ідей методи, що по­в’язані з наслідуванням об’єктів живої природи. Наприклад, метод палеобіоніки бере за прототипи для нових товарів силуети викопних тварин (крокуючий екскаватор). Метод біомеханіки базується на відтворенні в товарах, що розробляються, принципів механіки руху істот (гелікоптер). Метод біоархітектури використовує для нових товарів форми та пропорції, властиві об’єктам живої природи (наприклад, радіатори опалювання, огорожі та інші конструкції). Проектуючи товари, які штучно відтворюють функції, притаманні людині, використовують метод біокібернетики. Останнім часом у дослідницькій практиці широко застосовуються методи біоніки — науки, що вивчає закономірності і принципи функціонування живого організму з метою створення штучних технічних систем. Автоматизовані системи, що самонавчаються, робототехнічні пристрої, пристосування для розпізнавання образів — це далеко не повний перелік сфер застосування біонічних алгоритмів.

До логічних відносять також методи альтернативного пошуку, засновані на комплексному використанні в процесі пошуку ідей нових товарів таких прийомів, котрі утворюють альтернативні пари у вигляді «прийом-антиприйом». Наприклад: збіль­шення-зменшення, гіперболізація-мініатюризація, макроідеалізація-мікроідеалізація.

Метод інверсії (від лат. перестановлення) також відіграє важливу роль у пошуку ідей нових товарів. Він передбачає пошук рішень у напрямках, протилежних загальновизнаним для аналогічних об’єктів. Наприклад, метод інверсії робочих матеріалів і речовин передбачає заміну традиційних їхніх видів на нетрадиційні. Це забезпечує можливість виконання товаром нових функцій або збільшує його корисність. Метод інверсії форми об’єкта передбачає зміну експлуатаційних властивостей товару через відхилення від традиційних рішень. Наприклад, літак з крилами, що складаються, катер на підводних крилах. Якщо потрібно одночасно брати до уваги суперечливі вимоги до конструктивних матеріалів, також застосовують метод інверсії. Наприклад, заміна металевих деталей на пластмасові забезпечує сполучення традиційно протилежних властивостей — міцності й легкості.

Нині великого поширення набули методи комбінування, що базуються на системному аналізі основних ознак виробу. Такими, зокрема, є параметри, складові елементи та зв’язки між ними. Системний аналіз дає змогу синтезувати нові технічні рішення відносно товару, який розробляється, та його можливих варіантів. Комбінування доцільно виконувати з використанням ЕОМ та систем автоматизованого проектування (САПР).



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС