Главная  - Прочие дисциплины  - Книги  - Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.
Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Психічні стани у процесі праці

Стійка структурна організація всіх компонентів психіки під час праці характеризує психічні стани працівника.

Психічні стани впливають на психічну діяльність, надаючи їй певної специфічності. Наприклад, стан неуважності працівника негативно позначається на продуктивності мислення, сприймання, пам’яті. Загалом психічні стани можуть як позитивно впливати на трудову діяльність, так і дезорганізовувати її.

Психічні стани класифікують за різними ознаками. При цьому кожний стан характеризується певним рівнем прояву, набором певних ознак, глибиною і тривалістю.

Як вияви психічних процесів психічні стани поділяються:

  • на емоційні — настрої, афекти, тривога та ін.;
  • вольові — рішучість, розгубленість та ін.;
  • пізнавальні — зосередженість, замисленість і т. п.

Залежно від умов праці і трудових навантажень, забезпеченості працівників усім необхідним для виконання роботи у них можуть виникати певні праксичні стани. Основними з них є відчуття комфорту, психічна втома, психічна напруженість, відсутність мотивації, емоційний стрес, монотонія, тривожність, індиферентний стан.

Стан психічної втоми розвивається за умови надмірних затрат енергії для отримання результату і виявляється у зниженні інтенсивності психічних процесів.

Стан психічної напруженості зумовлюється надмірною величиною психічних зусиль, необхідних для вирішення поставлених задач. Причиною можуть бути дефіцит інформації, часу, неготовність до негайної роботи.

Стан відсутності мотивації відчувають працівники, для яких робота не має внутрішнього спонукання, а здійснюється на основі зовнішнього примусу. Байдужість до результатів праці призводить до зниження активності психічних процесів.

Стан монотонії зумовлюється відірваністю працівника від мети, конкретного результату праці, незважаючи на те, що працівник добре володіє трудовими навичками для виконання роботи.

Для працівників небезпечних професій характерним може бути стан тривожності, якщо вони недостатньо володіють методами і формами поведінки в тих чи інших ситуаціях. Такий стан характеризується концентрацією і тривалою фіксацією психічних процесів на очікуваному небажаному розвитку подій.

Індиферентний стан властивий працівникам, які не включені у виробничу ситуацію, управління виробництвом, не зацікавлені в кінцевих результатах організації. В умовах крайнього незадоволення працею, неможливості досягнення бажаного успіху, негативної соціальної оцінки і самооцінки у працівника може виникнути такий емоційний стан, як фрустрація. У стані фрустрації людина відчуває надзвичайно сильне нервове психічне потрясіння, яке може виявлятися як досада, ворожість, пригніченість, повна байдужість до навколишніх. Фрустраціям більше піддаються емоційні натури, з підвищеною збудливістю і недостатніми вольовими рисами. В такій ситуації необхідно переключити працівника на іншу діяльність.

Психічні стани можуть бути відносно стійкими і тривалими за часом (ставлення людини до праці), ситуативними, швидкоплинними і періодичними. За рівнем напруження розрізняють стани помірного і підвищеного напруження.

Помірне напруження — це нормальний робочий стан, який характеризується психічною активністю та помірними зрушеннями фізіологічних реакцій організму. Воно виявляється в доброму настрої, стабільному виконанні трудових завдань.

Підвищене напруження характерне для діяльності в екстремальних умовах, коли від працівника вимагаються вольові зусилля. До факторів, які спричиняють підвищене напруження, належать:

  • фізіологічний дискомфорт, тобто невідповідність умов праці нормативним вимогам;
  • страх;
  • дефіцит часу на виконання роботи;
  • підвищена складність завдання;
  • наявність перешкод;
  • дефіцит інформації для прийняття рішення;
  • сенсорна депривація (недовантаження інформацією);
  • висока значущість помилкових дій;
  • перевантаження інформацією;
  • конфліктні умови.

Залежно від того, які психічні функції особливо активізуються у професійній діяльності і які несприятливі умови призводять до їх змін, напруження виявляються:

  • як інтелектуальне, викликане великою щільністю потоку проблемних ситуацій;
  • сенсорне, зумовлене неоптимальними умовами діяльності сенсорних і перцептивних систем і через це труднощами у сприйманні інформації;
  • монотонія — напруження, викликане одноманітністю виконуваних дій;
  • політонія — напруження, викликане необхідністю частого переключення уваги;
  • емоційне, викликане конфліктними умовами, високою ймовірністю виникнення аварійної ситуації;
  • напруження очікування, викликане необхідністю підтримання готовності робочих функцій в умовах відсутності діяльності;
  • мотиваційне напруження, яке пов’язане з боротьбою мотивів і вибором критеріїв для прийняття рішення.

Важливе значення у трудовій діяльності має стан психологічної готовності працівника до діяльності. Ця готовність може бути завчасною і ситуативною. У першому випадку вона базується на раніше набутих знаннях, навичках, уміннях, мотивах і установках. Ситуативна готовність — це мобілізація всіх сил, створення психологічних передумов для успішних дій у даний момент.

Формування готовності до діяльності залежить від рівня вольових якостей людини, вміння управляти своїми почуття-ми і емоціями, зовнішніми умовами. Водночас оптимізація умов праці, створення сприятливого психологічного клімату, застосування ефективних методів стимулювання праці, включення працівника в розв’язання проблем стратегічного розвитку організації сприяють розвитку і реалізації його творчого потенціалу.

Контрольні запитання

1. Що таке психіка і свідомість?

2. Які характеристики свідомості та особливості її розвитку?

3. Які функції виконує психіка у процесі праці і в чому їх суть?

4. Що таке відчуття, якими властивостями вони характеризуються і яке мають значення у процесі праці?

5. Що таке сприймання та які його властивості?

6. Які вимоги зорового сприйняття необхідно врахувати при організації трудових процесів, робочих місць і проектуванні контрольних приладів?

7. Які особливості слухового сприйняття необхідно враховувати при організації праці?

8. Що таке мислення і за допомогою яких операцій воно здійснюється?

9. Які є види мислення і в чому полягає їх суть?

10. В чому проявляються індивідуальні особливості мислення?

11. Що таке пам’ять і з яких психічних процесів вона складається?

12. За якими принципами виокремлюються різні види пам’яті? Охарактеризуйте ці види.

13. Якими показниками оцінюється пам’ять?

14. Що таке увага та яке вона має значення у процесі праці?

15. Які є види уваги і як вони виявляються у процесі праці?

16. Назвіть основні якості уваги стосовно трудової діяльності.

17. Що таке воля і які функції вона виконує в трудовій діяльності?

18. Що ви розумієте під вольовими діями, вольовими зусиллями і вольовими властивостями?

19. Що таке емоції і почуття, які ви знаєте форми переживання почуттів та в чому їх суть?

20. Які функції виконують емоції у процесі праці?

21. Що таке стрес, у чому він проявляється і як впливає на поведінку працівника та ефективність діяльності?

22. Що таке напруження у процесі праці та в яких формах воно проявляється?

23. Що ви розумієте під станом психологічної готовності людини до діяльності?



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС