Главная  - Прочие дисциплины  - Книги  - Розміщення продуктивних сил і регіоналістика - Стеченко Д.М.
Розміщення продуктивних сил і регіоналістика - Стеченко Д.М.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

11.6. Глобалізація регіонального співробітництва

Встановлення прямих зв'язків між Україною і сусідніми державами, включення українських підприємств у процес розробки великих регіональних проектів, формування в різних областях і містах організаційних і комерційних структур стали першим кроком до великомасштабного регіонального співробітництва. Перспективи його окреслюються в межах одного з наймолодших інтернаціональних об'єднань, що починає вносити відчутні зміни в розстановку сил та угрупувань на міжнародній арені, — організації Чорноморської зони економічного співробітництва (ЧЗЕС).

На початку 90-х років завдяки зусиллям, передусім, Туреччини ідея створення ЧЗЕС набула широкого визнання, що втілилося в підписанні 25 червня 1992 р. керівниками одинадцяти країн відповідної декларації. Серед держав — засновників цієї організації, крім України, були Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Російська Федерація, Румунія і Туреччина.

У ході переговорів у рамках ЧЗЕС країни-учасниці висловили зацікавленість у співробітництві в таких галузях, як будівництво й модернізація мережі автомобільних шляхів і залізниць, забезпечення раціонального використання рибних ресурсів Чорного моря, будівництво й оптимізація використання причорноморських портів, удосконалення телекомунікаційного зв'язку між країнами ЧЗЕС, прокладання волоконно-оптичного кабелю між Туреччиною, Румунією, Болгарією та Україною.

Україна зі свого боку висловила зацікавленість у реалізації ЧЗЕС проектів щодо модернізації нафтопереробних заводів, створення терміналів на берегах Чорного моря з приймання нафти і зрідженого газу, здійснення наукових досліджень разом з іноземними фірмами щодо використання нетрадиційних джерел енергії, технічного переоснащення металургійних підприємств, створення нових потужностей, здійснення багатосторонньої програми виробництва електронної техніки для різних галузей суспільного господарства України на базі напівпровідникових матеріалів тощо.

Найбільший інтерес до здійснення чорноморської інтеграції виявляють місцеві органи влади територій, які прилягають до акваторії Чорного моря. Проте для поглиблення інтеграції їм треба домогтися збільшення в своїх регіонах виробництва експортних товарів, частка якого має перевищувати середній рівень по країні. Органи місцевої влади повинні всебічно сприяти пожвавленню процесу чорноморської інтеграції великих проектів у галузі промисловості, транспорту, телекомунікацій, туризму, охорони навколишнього середовища. Роль місцевих органів управління в формуванні зони економічного співробітництва може також бути підвищена завдяки створенню асоціації або союзу чорноморських портів і регіонів.

При цілком природному тяжінні приморських міст одне до одного зв'язки між ними досі були вкрай обмеженими. Прагнення об'єднати зусилля міст і країн у вирішенні гострих проблем регіону Чорного моря стало основною передумовою для створення неурядової некомерційноі організації «Чорноморський клуб». У грудні 1992 р. в Одесі представники Бургаса і Варни (Болгарія), Іллічівська, Миколаєва, Одеси, Херсона (Україна), Констанци (Румунія), Пірея і Салоників (Греція), Таганрога (Росія) прийняли статут Міжнародного Чорноморського клубу й уклали установчу угоду про його створення і діяльність. Головним завданням цієї організації визначено формування стабільного економічного простору, особливо сприятливого для взаємодії в сфері бізнесу, торгівлі, екології, науки, культури, туризму та інших галузях (рис. 11.3, А, Б).

Згідно з Декларацією про Чорноморське економічне співробітництво, прийнятою на вищому рівні, інтеграція між країнами регіону має розвиватися поетапно, з урахуванням специфіки економічних умов та інтересів країн-учасниць (ст. 10 Декларації); вибірково, як щодо участі окремих країн у реалізації спільних проектів (ст. 11 Декларації), так і щодо конкретних сфер співробітництва (екологія, транспортна та інформаційно-комунікаційна інфраструктура, наука і технологія, раціональне використання природних ресурсів, туризм, охорона здоров'я) (ст. 13 Декларації); без порушення країнами-учасницями їхніх зобов'язань щодо третіх країн і міжнародних організацій (ст. 7 Декларації).

Виходячи з цього, у причорноморському співробітництві першочерговими завданнями є такі:

вантажопотоки в регіоні Чорноморського економічного співробітництва

 система транспортних коридорів країн Чорноморського економічного співробітництва

Рис. 11.3. А — вантажопотоки в регіоні Чорноморського економічного співробітництва; б — система транспортних коридорів країн Чорноморського економічного співробітництва (За О.Г. Топчієвим, М.В. Маліком, O.A. Мирошниченком)

створення режиму вільного руху товарів, послуг, капіталів, що стимулювало б економічні контакти, розширило б межі виробничої кооперації та спільних інвестицій у сфері взаємних інтересів;

формування інфраструктури бізнесу — мережі банків і ділових центрів для фінансування та інформаційної підтримки як державних інвестицій, так і приватного бізнесу в інфраструктурні проекти, в тому числі Чорноморського комерційно-інвестиційного банку ЧЗЕС, який найдоцільніше створити на терені України;

спорудження спільними зусиллями об'єктів інфраструктури, передусім розширення співробітництва на транспорті — модернізація або створення нових транспортних комунікацій, перехід до сучасних транспортно-перевантажувальних і складських технологій;

організація поромного сполучення між Іллічівськом та одним з портів Туреччини, створення транспортно-експедиторських фірм для обслуговування ЧЗЕС, забезпечення координації в завантаженні судноремонтних заводів регіону замовленнями на ремонт суден ЧЗЕС;

розвиток транспортно-експедиторського співробітництва в галузі автотранспорту, створення необхідної інфраструктури в цій сфері; розширення залізничного сполучення між країнами ЧЗЕС; налагодження авіаційного сполучення між головними центрами країн ЧЗЕС;

комплексне використання й охорона ресурсів Чорного моря — біологічних, мінеральних, водних;

співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази регіону, раціональному використанні енергії, в тому числі спільне фінансування енергетичних об'єктів, будівництво газо- і нафтопроводів, модернізація нафтопереробних підприємств, будівництво терміналів на березі Чорного моря для прийому нафти і зрідженого газу, введення в дію нових і реконструкція діючих вугільних підприємств із запровадженням нового покоління гірничих машин, розвитку робіт з використання нетрадиційних джерел енергії;

співробітництво в технічному переоснащенні металургійних підприємств ЧЗЕС, впровадженні нових потужностей, у тому числі через розробку нового покоління устаткування безперервного розливу сталі, модернізацію прокатного устаткування з метою одержання продукції відповідно до вимог світового ринку;

розвиток співробітництва в агропромисловому комплексі ЧЗЕС, у тому числі шляхом виробництва техніки для фермерських господарств; переробки шкіряної сировини; розведення і вирощування кіз пухових порід з подальшою переробкою козячого пуху; вирощування твердих сортів пшениці для виробництва макаронних виробів; вирощування і переробки сої, бобів, соняшнику;

співробітництво в розвитку харчової промисловості; участь у конверсії оборонної промисловості через переведення її на масове виробництво високоякісних конкурентоспроможних товарів на базі розукрупнення, демонополізації та приватизації підприємств;

розвиток сучасної системи телекомунікацій, включаючи забезпечення надійного телефонного зв'язку між країнами Причорномор'я, в тому числі реалізацію проекту будівництва волоконно-оптичної лінії зв'язку між Туреччиною, Болгарією, Румунією й Україною;

кооперація в розвитку уніфікованої митної системи країн регіону, створення повноцінної системи багатосторонніх розрахунків і можливої наступної організації Чорноморського платіжного союзу;

співробітництво країн Причорномор'я в розвитку процесів приватизації, підприємництва, зміцнення малого і середнього бізнесу.

Участь України в різних формах регіонального співробітництва в Європі, в тому числі в субрегіональних союзах тривалого і короткочасного характеру жодною мірою не суперечить економічним інтересам України, як учасника ЧЗЕС.

Запитання і завдання

1. У чому полягають сутність і мета створення вільних економічних зон?

2. Які особливості та тенденції розвитку спільних підприємств в Україні?

3. Розкрийте сутність та основне призначення регіональних науково-технологічних парків.

4. На які групи можна поділити області України за товарооборотом і формуванням регіональних ринків?

5. Яке значення мають формування єврорегіонів і транскордонне співробітництво для України?

6. Охарактеризуйте організаційну структуру Чорноморської зони економічного співробітництва та її завдання.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Продажа баннеров УБС