ТЕМА 6: ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ:

6.1. Особливості прийняття рішень в міжнародному менеджменті

Ключова проблема прийняття рішень в міжнародних корпораціях - співвідношення між централізацією і децентралізацією. При централізації рішення приймаються на вищому рівні, що забезпечує їх високу якість. При децентралізації прийняття рішень делегується вниз оперативному персоналу, що забезпечує їх гнучкість і своєчасність.

Сфери міжнародного менеджменту, в яких приймаються переважно централізовані рішення

• Маркетингова міжнародна політика

• Фінансові справи

• Використання персоналу експатріантів

• Рішення щодо виробничих потужностей

Мал. 6.1. Взаємозв'язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

Таблиця 6.1.

Фактори, що впливають на рівень централізації чи децентралізації рішень у міжнародних операціях

Джерело: Адаптовано Hodgetts R., Lufthans F. International Management. -N-Y.,McGwaw-Hill

Порівняльні приклади прийняття рішень в різних країнах

а) США - Переважно централізоване прийняття рішень у сфері зовнішньо-економічних операцій.

Фактор:

• Необхідність контролю за розвитком світових стратегій.

б) Японія - Прийняття рішень шляхом консенсусу із попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень

Фактори:

• Вищий менеджмент має велику владу, яка піддається перевірці з боку нижніх менеджерів

• Нижні менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.

в) Великобританія - більшість організацій є дуже децентралізовані. Фактори:

• Менеджери вищого рівня (uper - level) не розуміються в технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішень вниз

• Найвищі менеджери (top - level) також залежать від середніх менеджерів в керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення

г) Франція - використовуються різні підходи. Однак останнім часом

тенденція до централізації

Фактор:

• Вищі менеджери, що є випускниками престижних навчальних закладів не мають належної довіри до середніх менеджерів.

д) Німеччина - переважно централізація, автократія, ієрархія. Фактори:

• Специфічна правова система (Codetermination) потребує обговорення варіантів рішень робітниками і їх менеджерами

• Менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу ніж керівництву підлеглими

• Менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію

е) Скандинавські країни - децентралізація і участь

Фактори:

• Правова система подібна німецькій (Codetermination)

• Головна увага менеджерів - якість трудового життя.

• Важливість індивідуальності в організації

6.2. Політичні ризики в прийнятті управлінських рішень

Стосовно міжнародного менеджменту політичний ризик являє собою ймовірність того, що ділові іноземні інвестиції стануть предметом тиску і ущільнення з боку урядової політики країни - господаря.

Управління політичними ризиками грунтується на врахуванні дії трьох груп факторів.

а) Категорії політичного ризику:

• Трансферні ризики

• Операційні ризики

• Ризик втрати контролю власності

Мал. 6.2. Тримірна мережа для оцінки політичних ризиків

б) Загальної природи інвестиції

• Конгломеративні інвестиції

• Вертикальні інвестиції

• Горизонтальні інвестиції

в) Спеціальної природи інвестиції(сектори економічної діяльності)

Таблиця 6.2.

Критерії кількісної оцінки політичних ризиків

Джерело: Dicth E., Koglmayr H. Country Risk Ratings. - Management international Review, 1986, vol. 26, no 4, p.6.

Міжнародні ділові переговори (процес)

• Планування

• Налагодження міжнародних відносин

• Обмін цільовою інформацією

• Переконання

• Згода

Переговорна тактика

• Місце переговорів

• Часові обмеження

• Відносини "продавець-покупець"

Переговорна поведінка

• Використання експериментальної поведінки

• Обіцянки, погрози і інші типи поведінки

• Невербальна поведінка

• Використання брудних прийомів