<< Содержание < Предыдущая
7.3. Види норм та їх характеристика
Види норм. Облікова, контрольна та аналітична робота складається з робочих операцій, кожна з яких, у свою чергу, поділяється на прийоми, тобто елементарні дії.
Сукупність операцій формує вид робіт, об’єднання яких визначає функцію окремого виконавця, що дає змогу визначити об’єкти нормування.
Залежно від мети та пов’язаного з нею розрахунку трудомісткості бухгалтерські роботи нормують трьома методами: експертним методом оцінки трудомісткості, дослідно-статистичним, розрахунково-аналітичним.
Експертний метод оцінки трудомісткості облікових, контрольних і аналітичних робіт дає спеціальна комісія, до складу якої входять висококваліфіковані спеціалісти: бухгалтери, плановики, фінансисти тощо.
Дослідно-статистичний метод ґрунтується на порівнянні трудомісткості робіт з аналітичними, раніше виконаними роботами. Для цього використовують дослідно-статистичні дані з індивідуальних планів-завдань бухгалтерських, контрольних і аналітичних робіт.
Розрахунково-аналітичний метод ґрунтується на фотографуванні або самофотографуванні робочого часу. До цього методу належить і метод моментних спостережень.
Тепер витрати праці працівників у бухгалтерії визначають у вигляді норм часу і виробітку, керованості, обслуговування, співвідношення та чисельності.
Норма часу — це витрати часу на виконання одиниць робіт одним або групою працівників за визначених організаційно-технічних умов.
Норму часу визначають у людино-годинах і людино-днях. Якщо, наприклад, для запису 200 тризначних чисел встановлено час, що дорівнює одній годині, то це означає, що норма часу в цьому разі становить одну годину.
Норма виробітку — це кількість одиниць роботи (запис, підсумовування, підготовка документа), яку повинен виконати той чи інший працівник за одиницю часу (годину, день, місяць) при визначених організаційно-технічних умовах. Якщо, наприклад, бухгалтер протягом робочого дня має записати 800 рядків, то це і буде денна норма виробітку.
Між нормою часу та нормою виробітку є зворотний зв’язок: норма виробітку дорівнює одиниці, поділеній на норму часу.
Якщо у нашому прикладі норма часу для запису 200 тризначних чисел дорівнює одній годині, то норма виробітку в разі 8-годинного робочого дня становить 800 рядків.
Типові норми були розроблені та встановлені з усіх видів бухгалтерських робіт у сімдесятих роках. Вони включають нормативні витрати часу для виконання повного обсягу бухгалтерських робіт протягом місяця, які визначено на певний бухгалтерський документ (без робіт на процес складання цього документа). У типових нормах часу враховано витрати часу на підготовчо-заключні роботи, на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок, особисті потреби у розмірі 9% оперативного часу, у тому числі на відпочинок та фізичну культуру — 4,2%.
Типові норми часу передбачені на роботи таких бухгалтерських ділянок: основні засоби, матеріали, малоцінні і швидкозношувані предмети, готова продукція та її реалізація тощо. Ці норми включають працю обліковців, бухгалтерів у розмірі приблизно 25%. Оскільки в типових нормах часу та нормах обслуговування враховано також витрати праці старших виконавців — старших бухгалтерів, керівників груп, секторів, то ці посади встановлюють у межах загальної чисельності, виходячи із норм часу та обслуговування. Ці працівники поряд з виконанням своїх обов’язків керують також підлеглими виконавцями. Посаду старшого понад норму може бути встановлено також і в разі відсутності виконавця, якщо він є відповідальним з певної функції та веде самостійну дільницю обліку.
Дані з типових норм часу та норм обслуговування з бухгалтерського обліку подано в таблицях 7.1—7.3.
У зв’язку з передачею частини облікових робіт на машинну обробку важливим елементом організації є визначення питомої ваги робіт, що виконуються за допомогою цих машин.
Обсяг робіт, що їх передають на машинну обробку, розраховують за формулою, %,
,
де Ч1,Ч2 — трудомісткість робіт, які відповідно виконує бухгалтерія за місяць вручну і за допомогою ПК.
Таблиця 7.1
ТИПОВІ НОРМИ ЧАСУ НА РОБОТИ З ОБЛІКУ МАТЕРІАЛІВ
Кількістьрядків |
Процент робіт, що передають на ПК |
0 |
1—5 |
… |
91 та більше |
1—3 |
4—5 |
6 та більше |
1—3 |
4—5 |
6 та більше |
|
1—3 |
4—5 |
6 та більше |
1—5 |
24 |
26 |
29 |
23 |
25 |
28 |
|
4 |
5 |
6 |
6—10 |
25 |
27 |
30 |
24 |
26 |
29 |
|
5 |
6 |
7 |
11—20 |
27 |
30 |
34 |
27 |
29 |
31 |
|
6 |
7 |
8 |
20 та більше |
20 |
34 |
37 |
30 |
33 |
36 |
|
7 |
8 |
9 |
Таблиця 7.2
ТИПОВІ НОРМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ З РОЗРАХУНКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Обсяг робіт, що передають на ПК |
Характер виробництва з відрядноюсистемою оплати праці |
Інші категорії працівників незалежно від характеру виробництва |
масове, потокове та крупносерійне |
серійне |
дрібносерійне та індивідуальне |
До 5 |
250 |
215 |
175 |
310 |
6—10 |
275 |
235 |
190 |
340 |
11—15 |
300 |
260 |
210 |
370 |
16—20 |
330 |
280 |
235 |
400 |
21—25 |
360 |
310 |
260 |
430 |
86—90 |
1125 |
1020 |
920 |
1120 |
91 та більше |
1230 |
1120 |
1025 |
1200 |
Таблиця 7.3
ТИПОВІ НОРМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ З ТАБЕЛЬНОГО ОБЛІКУ
Система табельного обліку |
Форма організації |
децентралізована |
централізована |
Рапортно-відомча |
465 |
590 |
Жетонна, пропускна, карткова |
400 |
500 |
Обхідна |
325 |
420 |
|