Главная  - Политэкономия  - Книги  - Основи економічної теорії: політекономічний аспект
Основи економічної теорії: політекономічний аспект
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

§ 2. Становлення економічних функцій Української держави

Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес становлення її державних інституцій і формування їх основних функцій, включаючи й економічні. Цей процес йде болісно. Про-довжуються дискусії з приводу того, якою має бути економічна

роль Української держави, якими шляхами держава повинна здійс-нювати соціальні реформи.

У свідомості багатьох домінує негативне ставлення до державної власності і державного господарювання. Ця негативна реакція на наслідки невдалого експерименту з побудовою одержавленої еко-номіки в колишньому СРСР поширюється на економічну роль дер-жави взагалі. Існує небезпечна ілюзія про можливість побудови саморегульованої господарської системи, більше того, про автома-тизм переходу до такої системи. Як наслідок прояви руйнування соціально-економічного потенціалу, який дістався у спадок від УРСР. За цих умов у суспільстві реанімуються сили, які прагнуть повер-нути розвиток економіки України назад до її скомпроментованої моделі.

Справа ускладнюється тим, що, дотримуючись довгий час пара-дигми держави як машини класового панування, вітчизняна сус-пільна наука водночас фактично не досліджувала її як велике над-бання цивілізації, загальносоціальний інститут. Відкинувши теорію радянської держави - наступниці держави диктатури пролетаріа-ту, наша країна досі не має концепції держави в сучасному її розу-мінні. Крім того, ми не маємо теорії її функцій, у тому числі й економічних.

Реалізація економічної функції держави сьогодні в Україні має свої особливості. Історичний шлях українського народу надто дов-гий час не увінчувався побудовою своєї суверенної держави, вна-слідок чого він багато втратив в економічному розвитку. Сьогодні відкриваються унікальні можливості змінити становище.

Українська держава повинна стати носієм прогресивної систе-ми господарювання, головним архітектором нової національної еко-номіки. В переломні епохи зміни одного суспільного ладу іншим (а саме таку епоху ми нині переживаємо) ця економічна функція держави відіграє особливо важливу роль.

Функція архітектора національної економіки спрямована на транс-формацію економіки колишньої УРСР як частки, уламка так звано-го "народногосподарського комплексу СРСР" у самостійну госпо-дарську систему, що функціонує на основі поділу праці в Європі та світі. Така трансформація має бути забезпечена структурною пере-будовою економіки, соціальної сфери, освіти, науки та інших галу-зей, досягненням енергетичної незалежності держави, завершен-ням формування національної фінансової, грошово-кредитної,, бан-ківської, бюджетної, митної, валютної, податкової систем, національ-ного законодавства. Перед державою стоїть завдання формування національної моделі державного сектора економіки, ринку і ринко-вої інфраструктури, забезпечення ефективної зайнятості, подолан-ня монополізму та недобросовісної конкуренції. Держава не може піти по шляху розвитку вільної конкуренції підприємницьких струк-тур. Західні країни цей етап пройшли ще у XIX ст. Вільна, нічим не стримувана конкуренція має не тільки позитивні, а й негативні нас-лідки. У цій боротьбі виграє той, хто сильніший, проте не завжди той, хто кращий. Як наслідок фальсифікація результатів праці, об-ман покупців, погіршення якості послуг, продуктів, їх підробка, нова форма диктату виробника над покупцем. Це повною мірою власти-ве для нинішньої економіки України. За цих умов важливою еконо-мічною функцією є регулювання конкурентної боротьби, забезпе-чення державних стандартів якості продукції та соціальних вимог.

Особливе значення для молодої держави у цьому зв'язку має створення нової системи соціального захисту. Українська держава є головним чинником трансформації усіх суспільних відносин в країні. На неї покладаються такі важливі функції, як забезпечення територіального верховенства в економічній і фінансовій систе-мах, економічного суверенітету, реалізація права ефективного вер-ховного власника національного надбання та ін.

Не менш важливою і складною є функція захисту інтересів на-ціональної економіки, національних підприємств як на внутрішньо-му, так і на зовнішньому ринку, інтеграційна політика.

Інтернаціоналізація господарських зв'язків, інтеграційні процеси обмежують можливості реалізації державою свого права верховно-го власника. Разом з тим протекціонізм, заходи колективного, між-державного регулювання економіки посилюють цю функцію дер-жави. Та чи інша форма участі в об'єднаннях з іншими колишніми республіками СРСР, іншими міжнародними структурами послаб-лює можливості Української держави, що знаходиться в процесі становлення, мати повне верховенство над своїм економічним по-тенціалом. Розрив цих зв'язків також завдає великої шкоди еконо-міці. Потрібна гнучка формула розв'язання цього досить складного питання. .

Досвід інших країн свідчить, що національна економіка в умо-вах жорсткої міжнародної конкуренції, боротьби за ринки збуту продукції не може вижити без заходів державного протекціонізму стосовно вітчизняних виробників.

З урахуванням усіх цих обставин необхідно кардинально підви-щити роль Української держави, зміцнити її інститути.



 
Главная
Бухгалтерский учет, аудит
Экономика
История
Культурология
Маркетинг
Менеджмент
Налоги
Политэкономия
Право
Страхование
Финансы
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування
Портал учебной литературы онлайн