|
Історія України - Субтельний Орест
|
<< Содержание < Предыдущая Следующая >
Демографічна й територіальна статистика
На кінець XVIII ст., коли процес зростання населення в Європі різко прискорився, чисельність українців сягнула близько 10 млн і після росіян вони залюднювали найбільшу в Європі площу. Але не маючи власної держави й перебуваючи під чужоземною владою, українці лишалися малопомітними у політичному відношенні. Дані щодо їхнього розселення по регіонах Російської імперії та польсько-литовської Речі Посполитої подано в табл. 3.
Таблиця З
Землі, населені українцями наприкінці XVIII ст.
| Територія |
Площа, тис. кв. км |
Населення, тис. чол. (приблизно) |
| Гетьманщина, або Малоросія (Російська імперія) |
92 |
2300 |
| Слобідська Україна (Російська імперія) |
70 |
1000 |
| Південна Україна (Російська імперія) |
185 |
1000 |
| Правобережна Україна (Річ Посполита) |
170 |
3400 |
| Східна Галичина (Річ Посполита) |
55 |
1800 |
| Закарпаття (імперія Габсбургів) |
13 |
250 |
| Буковина (Оттоманська імперія до 1772 р.) |
5 |
150 |
| Разом |
585 |
10000 |
Українські землі були заселені з нерівномірною густотою. Найбільш заселе ним регіоном була Східна Галичина (35 чоловік на кв. км), потім Лівобережжя (25 чоловік), Правобережжя (20) і нарешті— недавно захоплені степові регіони Південної України (5 чоловік на кв. км). Етнічний склад земель, населених україн цями, також коливався від регіону до регіону. Українці складали 95 % населення Лівобережжя, близько 90 % — Правобережжя, близько 75 % — Східної Галичини і близько 65 % — Півдня України. Значних масштабів набула міграція населення
, що головним чином переселялося з Лівого берега на Правий і особливо на Південь.
|
История 